Нарисна геометрія – розділ геометрії, в якому просторові фігури, що являють собою сукупність точок, ліній, поверхонь, вивчаються за їх проекційним відображенням, або – це розв'язання математичної задачі в графічній інтерпретації.
Одна із головних задач нарисної геометрії – створення методу відображення тривимірних фігур на площину та розробка способів розв'язання позиційних та метричних задач, пов'язаних з цими зображеннями, що розвиває просторову уяву.
Нарисна геометрія є теоретичною базою для створення креслення. Креслення – своєрідна мова, за допомогою якої, використовуючи точки, лінії, обмежене число знаків та цифр, людина має змогу зобразити на поверхні, частково, на площині геометричні фігури або їх сполучення (машини, пристрої, споруди).
Методи нарисної геометрії находять своє застосування в авіаційній та машинобудівній промисловості при створенні корпусів літаків, суден, а також в інших областях техніки, в архітектурі, будівництві, образотворчому мистецтві. Різноманітні форми рельєфу земної поверхні при проектуванні доріг, каналів, тунелей, земельних робіт можна зображати на площині. Математичні задачі в графічній інтерпретації знаходять своє застосування у фізиці, хімії, механіці, кристалографії і т.п.