• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Але!!! казах – казахський, тюрки – тюркський, баски – баскський, Мекка – меккський, Дамаск – дамаскський, Цюрих – цюрихський, Ірак – іракський.

ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ

Г-Ж-З, К-Ц-Ч, Х-С-Ш, Д-ДЖ, Т-Ч

Чергування в системі приголосних звуків.

В українській мові при змінюванні (книга – книзі) або творенні слів (книжковий) відбувається чергування приголосних. Найпоширенішими є такі:

1 г – з – ж смуга – смузі – смужка

к – ц – ч щука – щуці – щучка

х – с – ш муха – мусі – мушка

2 г – з крига – кризі

к – ц подяка – подяці, наука – науці

х – с кожух – кожусі, сваха – свасі

3 у дієслівних основах чергуються:

д – дж сидіти – сиджу

т – ч летіти – лечу

с –ш писати – пишу

зд – ждж їздити – їжджу

ст – щ мостити – мощу

б – бл робити – роблю

п – пл топити – топлю

в – вл ловити – ловлю

ф – фл графити – графлю

м – мл гриміти – гримлю

При творенні нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику основи і суфікса можуть зазнавати різних змін:

г,з,ж+ськ(ий),ств(о) —> зьк(ий), зтв(о) Рига – ризький, Кавказ – кавказький, Париж – паризький, убогий – убозтво, боягуз –боягузтво;

к,ц,ч+ськ(ий),ств(о) —> цьк(ий), цтв(о) кріпак – кріпацький, кріпацтво; ткач – ткацький – ткацтво; Гадяч – гадяцький, козак – козацтво;

х,с,ш+ ськ(ий),ств(о) —> ськ(ий),ств(о) чех – чеський, Сиваш – сиваський, товариш – товариський – товариство, Залісся – заліський;

г,ж,з + ш(ий) —> жч дорогий – дорожчий – дорожче, важкий – важчий – важче, вузький – вужчий – вужче;

-ськ(ий), -ск- + ин(а) —> миколаївський – Миколаївщина, віск – вощина;

-цьк- + ин(а) —> чч донецький – Донеччина;

-ськ - + енк(о), -ук —> щ Тодоська – Тодощенко, Тодощук;

-шк- + енк(о), -ук —> щ Терешко – Терещенко, Терещук;

-зьк- + енк(о), -ук —> жч Кузько – Кужченко

Вправа 6. Змініть слова так, щоб у них відбулися чергування.

Дорога, луг, молоко, око, кожух, вухо, Туреччина, Черкаси, Одеса, юнак, сонце, столиця, жінка, латиш, птах, вояк, пшениця, Прага, рушник, Харків, сонце, гусениця, читач, узбек, перекладач, мука, Львів, фонетика.

Подвоєння приголосних відбувається при збігу однакових приголосних:

– префікса й кореня : оббити, віддати, ззаду, роззброїти;

– кореня або основи на -н- (нь) і суфіксів -н(ий) [-н(і)й], -ник, -ниц(я): безвинний, сонний, стінний, кінний, осінній, письменник, віконниця;

– кінця першої і початку другої частини складноскорочених слів: юннат (юний натураліст), військкомат, страйкком;

– основи дієслова минулого часу на с і частки -ся: розрісся, піднісся, пасся, трясся;

– у прикметниках на -енн(ий), -анн(ий) [-янн(ий)]:

а) зі значенням можливості або неможливості дії: : здійсненний, нездійсненний

б) з відтінком підсилення у слові: незрівнянний, невблаганний, нечисленний, старанний;

– у словах: бовван, Ганна, лляний, овва, ссавці, ссати і в похідних від них: бовваніти, Ганнин, виссати тощо;

– в іменниках, утворених від прикметників на -цьк(ий) подвоюється ч: Донеччина, Вінничина, козаччина, Німеччина, Туреччина.

Подовження приголосних перед я, ю, є, ї

Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ч подовжуються (на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять між двома голосними:

1) в іменниках середнього роду: угіддя, життя, мотуззя, коло-сся, зілля, насіння, збіжжя, затишшя, узбіччя; крім назв молодих істот: теля, гуся, щеня;

2) в Ор. відмінку однини іменників III відміни: мідь – міддю, тінь – тінню, сіль – сіллю, піч – піччю, мазь – маззю, подорож – подорожжю;

3) у дієслові лляти та його формах: ллю, ллєш, ллють, ллємо;

4) у словах: Ілля, суддя, стаття (але статей), рілля, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.

Вправа 8. Поясніть, чому в поданих парах слів подовження відбувається (не відбувається): життя – щастя, знання – знань, багаття – багать, Поділля – подільський, ніччю – жовчю, Побужжя – Поволжя.

Вправа 9. Запишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть орфограми.

Бе(з,зз)еме(л,лл)я,

ро(з,зз)броювати,

ри(с,сс)ю,

грома(д,дд)я,

безсні(ж,жж)я,

перли(н,нн)о,

на(д,дд)ністрянський,

квасо(л,лл)я,

газува(н,нн)я,

І(л,лл)я,

мудріс(т,тт)ю,

білокрів(ь,’)я,

ви(л,лл)є,

буркун-зі(л,лл)я,

передгро(з,зз)я,

розсаджува(н,нн)я,

черезсму(ж,жж)я,

радіс(т,тт)ю,

стажува(н,нн)я,

пони(з,зз)я,

фуражува(н,нн)я,

гайдама(ч,чч)ина,

ема(л,лл)ю,

істи(н,нн)ий,

цурпа(л,лл)я,

безплі(д,дд)я,

(с,сс)ати.

При творенні слова чи його зміні виникає важкий для вимови збіг кількох приголосних звуків. Уникнути цього допомагає спрощення в групах приголосних - випадання одного зі звуків. В українській мові спрощення найчастіше передається на письмі.

Спрощення відбувається у таких групах приголосних:

ждн → жн тиждень — тижневий, тижня;

здн → зн виїзд — виїзний;

стн → сн честь — чесний;

стл → сл щастя — щасливий;

лнц → лн (давньор. сьлньцє) - сонце;

рдц → рц (давньор. сьрдьцє) - серце;

сткл → скл (давньор. стькло) - скло.

Запам’ятайте!!!! Спрощення не відбувається:

у словах шістнадцять, хвастнути (хвастливий), пестливий, зап’ястний, хворостняк, кістлявий, випускний, пропускний, рискнути, тоскно, скніти:

у прикметниках, утворених від іншомовних іменників на -ст за допомогою суфікса -н-: баластний (баласт), контрастний (контраст), форпостний (форпоспї) та ін;

у словах типу студентський, туристський, фашистський (у вимові т випадає, а на письмі зберігається).

Вправа 10. Від поданих іменників утворіть прикметники, запишіть їх. Поясніть орфограми.

Область, форпост, пристрасть, захист, контраст, почесть, якість, гігант, цілість, злість, користь, хвастати, інтелігент, ненависть, пере-хрестя, альпініст, випуск, об’їзд, баласт.

Вправа 11. Напишіть словниковий диктант.

Чесний, совісний, месник, учасник, щасливий, перехресний, шелеснути, ненависний, власний, заїзний, антифашистський, провісник, тріснути, туристський, цілісний, слати, персня.

Вправа 12. Розкривши дужки, утворіть від іменників прикметники, узгодивши їх за змістом. Уставте пропущені літери. Спишіть. Поясніть орфограми.

Окрему яскраву сторінку в (студент) житті займають спорт і фізична культура. (Радість) праця – ознака творчості (Ю. Яновський). Своїм (пестощі) голосом мати часто співала мені колискову. У нас думка єдина, щоб була (щастя) кожна людина (Н. тв.). (Гігант) тіні таємничо затиснулися в ущелині (О. Гончар). Я прославляю піснею своєю (щастя) юність нашої землі. (В. Сосюра). За (честь) труд, за мир у всьому світі ми стоїмо (М. Рильський).

Читайте також:

1. Значним проривом у відносинах між Білоруссю, Казахстаном, Російською Федерацією і Україною стало підписання у 2004 р. Єдиного економічного простору (ЄЕП).
2. Інформаційне законодавство Казахстану
3. Наказове діловодство. Діяльність наказів. Процес створення документів у наказах

Переглядів: 7392