Тема 1. Методологічні основи наукового пошуку, вибір теми та обґрунтування проблеми.

План лекції

Роль науки в сучасному суспільстві. Ознаки наукового пізнання, що відрізняють його від стихійно-емпіричного. Види педагогічного знання: методологічні, теоретичні, методичні. Зв'язок педагогіки з іншими науками; філософією, психологією, соціологією, мистецтвознавством. Поняття закону і закономірності.

Специфіка науково-дослідної та науково-методичної роботи. Поняття методології дослідження. Загальна методологія. Конкретна методологія . поняття «науковий метод». Термін «методика». Поняття «науковий факт». Методи теоретичного і експериментально-емпіричного рівнів дослідження. Вибір теми. Обґрунтування проблеми. Наукова новизна. Теоретична значущість. Практичне значення.

Основні поняття: науковий метод, науковий факт, дослідницькі завдання, методика дослідження, проблема, тема, Факт.

Наука – це сфера людської діяльності, спрямована на вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення. Як специфічна сфера людської діяльності вона є результатом суспільного розподілу праці, відокремлення розумової праці від фізичної, перетворення пізнавальної діяльності в особливу галузь занять певної групи людей. Необхідність наукового підходу до всіх видів людської діяльності змушує науку розвиватися швидкими темпами, ніж будь-яку іншу галузь діяльності.

Поняття «наука» включає в себе як діяльність, спрямовану на здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності – суму здобутих наукових знань, що є основою наукового розуміння світу. Науку ще розуміють як одну з форм людської свідомості. Термін «наука» застосовується для назви окремих галузей наукового знання.

Закономірності функціонування та розвитку науки, структури і динаміки науково знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального й духовного життя суспільства вивчає спеціальна дисципліна – наукознавство.

Одним з основних завдань наукознавства є розробка класифікації наук, яка визначає місце кожної науки в загальній системі наукових знань, зв'язок усіх наук. Найпоширенішим є розподіл усіх наук на науки про природу, суспільство і мислення. Наука виникла в момент усвідомлення незнання,що в свою чергу викликало об’єктивну необхідність здобуття знання. Знання – перевірений практикою результат пізнання дійсності, адекватне її відбиття у свідомості людини. Це – ідеальне відтворення умовною формою узагальнених уявлень про закономірні зв’язки об’єктивної реальності.

Процес руху людської думки від незнання до знання називають пізнанням, в основі якого лежить відбиття і відтворення у свідомості людини об’єктивної дійсності. Наукове пізнання– це дослідження, яке характерне своїми особливими цілями і задачами. Методами отримання і перевірки нових знань. Воно сягає сутності явищ, розкриває закони їх існування та розвитку, тим самим вказуючи практиці можливості, шляхи і способи впливу на ці явища та зміни згідно з їхньою об’єктивною природою. Наукове пізнання покликане освітлювати шлях практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних проблем.

Основою і рушійною силою пізнання є практика. Вона дає науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного осмислення. Теоретичні знання створюють надійну основу розуміння сутності явищ об’єктивної дійсності. Діалектика процесу пізнання полягає в протиріччі між обмеженістю наших знань і безмежною складністю об’єктивної дійсності. Пізнання– це взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ. Процес пізнання має двоконтурну структуру: емпіричні і теоретичні знання, які існують в тісній взаємодії та взаємозумовленості. Знання зводяться до відповідей на декілька запитань, які схематично можна зобразити таким чином: Що? Скільки? Чому? Яке? Як? – на ці запитання має дати відповідь наука. Як зробити ? – на це запитання відповідаєметодика.

Що зробити ? – це сфера практики.

Відповіді на ці запитання зумовлюють безпосередні цілі науки – описування, пояснення і передбачення процесів та явищ об’єктивної дійсності. Що становлять предмет її вивчення на основі законів, які вона відкриває, тобто у широкому значенні – теоретичне відтворення дійсності.

Істинні знання існують як система принципів, закономірностей, законів, основних понять, наукових фактів, теоретичних положень і висновків.Тому істинне наукове знання об’єктивне. Разом з тим наукове знання може бути відносним і абсолютним.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Але!!! казах – казахський, тюрки – тюркський, баски – баскський, Мекка – меккський, Дамаск – дамаскський, Цюрих – цюрихський, Ірак – іракський.	\|	Відносне знання – це знання, яке є в основному адекватним відображенням дійсності, відрізняється певною неповнотою збігу образу з об’єктом.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.022 сек.