Управління ризиками і страхування.

Заснування власної справи, прогнозування, планування та реалізація господарських рішень в підприємницькій діяльності відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовищ. Під невизначеністю в підприємництві розуміють від-сутність повної та достовірної інформації про умови реалізації підприємницької ідеї.

Невизначеність, що пов'язана з можливістю виникнення в ході здійснення підприємницької діяльності несприятливих умов, ситуацій та наслідків несе загрозу ризику.

В ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарювання. Невизначеність приводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи щодо його запобігання, тобто управляти ризиком.

Управління ризиком -- це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі здійснення підприємницької діяльності.

Найбільш розповсюдженою характеристикою ризику в підприємництві є:

1)загроза або небезпека виникнення невдач в процесі здійснення підприємницької діяльності;

2) небезпека виникнення несприятливих наслідків, змін зовнішнього середовища, які можуть викликати втрати ресурсів, збитки, а також небезпеку від якої слід застрахуватись.

При виборі конкретного господарського рішення суб'єкт підприємництва в певній мірі ризикує.

Ризик - це:

Ш можливість досягнення негативних наслідків в результаті певних рішень або дій;

Ш ймовірність понести збитки або втратити вигоду, невпевненість в

отриманні відповідного доходу;

Ш дія, яка в тій чи іншій мірі загрожує суб'єкту певною втратою.

Навіть за регульованої економіки, ретельного вивчення ринку маркетологами суб'єкти господарської діяльності позбавлені всебічної достовірної інформації про кон'юнктуру ринку, фінансовий та виробничий стан підприємств-конкурентів, їхні плани, що посилює об'єктивний характер економічних ризиків.

Економічний ризик - непередбачена суб'єктом господарської діяльності небезпека, яка спричиняє можливість втрат, загрожує реалізації поставленої мети і зумовлена перш за все, випадковим характером прийнятих ним рішень.

Економічний ризик - це ймовірне зменшення вартості, тобто величина, що має грошове вираження.

Оскільки законодавством України діяльність суб'єктів господарювання розглядається як господарська та підприємницька, то і ризики класифікуються як господарські та підприємницькі.

Підприємницький ризик - загроза виникнення непередбачених планами та прогнозами матеріальних і фінансових втрат та збитків або недоодержання очікуваних доходів у ході здійснення підприємницької діяльності.

Господарський ризик є невід'ємним компонентом ринкової економіки і являє собою здійснення комерційної, виробничої та іншої діяльності у ситуації невизначеності через нестачу інформації, що не гарантує в таких умовах досягнення позитивного результату.

Суб'єкт господарювання в умовах господарського ризику повинен уміти вибирати з можливих альтернативних варіантів виправданий рівень ризику.

Отже, під господарським ризиком розуміють загрозу виникнення збитків чи втрат в будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерційною діяльністю, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних програм.

При прийняття господарських рішень найбільш суттєвими є наступні види невизначеності та господарських ризиків:

v невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;

v економіко-правовий ризик (нестабільність економічного законодавства (або його недосконалість), поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку);

v зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);

v матеріально-технічний ризик (недостатній або низький рівень матеріально-технічної бази підприємства, неповна й неточна інформація про динаміку техніко-економічних показників та параметрів нової тех-ніки, що може не забезпечити випуск високоякісної конкурентоспромо-жної продукції);

v постачальницько-збутовий ризик (постачання неякісних матеріа-лів, комплектуючих виробів або зрив чи зміна умов укладених договорів і термінів поставки; несвоєчасне постачання товарів споживачу, їх недостатня якість, несвоєчасне надання післяпродажних послуг тощо);

v коливання цін, валютних курсів, невизначеність природно -кліматичних умов, можливість стихійного лиха;

v виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак, техніч-ні недоліки тощо);

v управлінський ризик (нераціональний характер рішень, прийня-тих менеджерами різних рівнів);

v маркетинговий ризик (неточне прогнозування обсягів досліджу-ваного ринку, ринкової кон'юнктури);

v невизначеність цілей, інтересів, та поведінки учасників прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності;

v неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).

способи зниження ризиків при здійсненні підприємницької діяльності

Існують наступні групи методів зниження ризиків:

1) технічні методи, які засновані на впровадженні різних техніч-них заходів;

2) правові методи, такі як стра-хування, застава, неустойка (штраф, пеня), гарантія, завдаток тощо;

3) організаційно-економічні методи, що включають комплекс захо-дів, направлених на попередження втрат від ризику у випадках виник-нення несприятливих обставин, а також на їх компенсацію у випадках виникнення втрат.

Найбільш розповсюдженими методами зниження ризику є:

- розподіл ризику між учасниками підприємницької діяльності;

- страхування ризику;

- резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

- нейтралізація часткових ризиків;

- зниження ризику в плані фінансування.

Розподіл ризику здійснюється в процесі планування підприємницької діяльності. Для кількісного розподілу ризику можна використовувати модель, засновану на "дереві рішень". При цьому кожний із партнерів виконує запланований обсяг робіт та несе відповідну долю ризику у випадку його невиконання. Але найбільш ризикує інвестор. Тому потрібно знати, що труднощі в пошуку інвестора, як правило, збільшуються із збільшенням ступеня ризику, що покладається на інвестора.

Страхування ризику являє собою систему відшкодування втрат страхувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, які формуються за рахунок страхових внесків, що виплачуються страхувальниками. Як правило, це здійснюється за допомогою майнового страхування та страхування від нещасних випадків.

Крім страхування може застосовуватись перестрахування та співстрахування. Перестрахування - це страхування, відповідно до якого страховик передає частину відповідальності за ризики іншим страхови-кам. Метою такої операції є створення стійкого та збалансованого страхового портфеля" для забезпечення стабільної та рентабельної роботи страхових компаній. Співстрахування - це метод вирівнювання та розподілу великих ризиків між кількома страховиками. При цьому кожен із них укладає із страхувальником окрему угоду. Однак, може виділятись і страховик-лідер, який бере на себе функції організатора.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Конкуренція в підприємницькому середовищі.	\|	Але!!! казах – казахський, тюрки – тюркський, баски – баскський, Мекка – меккський, Дамаск – дамаскський, Цюрих – цюрихський, Ірак – іракський.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.