Основні вимоги до баз даних земельного кадастру

Запровадження в Україні ринкових відносин та інституту приватної власності на землю зумовили певною мірою еволюцію і самого визначення дефініції «земельна ділянка». Останніми роками трансформація цього терміну здійснювалась за схемою: «землі» → «земельна ділянка як об’єкт користування» → «земельна ділянка як об’єкт права і користування». І якщо, традиційно всі проблеми зі збору та накопиченню даних зводились до кадастрових зйомок та визначення технічних характеристик земельної ділянки, то сьогодні акценти зміщуються у бік інформації про правовий режим земельної ділянки. Тому, поряд з інформацією про технічні характеристики земельної ділянки інформації про права власності, права користування, обтяження та обмеження щодо розпорядження та користування земельною ділянкою в кадастрових базах даних надається особливе значення.

Виходячи з наведених визначень та враховуючі сучасні уявлення про організацію та адміністрування баз даних автоматизованих інформаційних систем, сформулюємо основні вимоги до баз даних автоматизованої системи державного земельного кадастру [47].

1. При створенні баз даних повинні використовуватись геореляційні моделі баз даних, що дасть можливість поєднати атрибутивні (семантичні) та просторові (картографічні) дані в рамках єдиної системи державного земельного кадастру. У процесі функціонування АСДЗК засобами інтерфейсу користувача повинен бути забезпечений на програмному рівні перехід від атрибутивної інформації до просторової і навпаки.

2. Моделі баз даних та формати представлення даних повинні бути придатними для їх інтеграції в ГІС-середовища. Необхідно забезпечити можливість обміну даними та їх конвертації між підсистеми АСДЗК.

3. Структура бази даних повинна мати відкриту модульну архітектуру, яка відповідатиме структурі державного земельного кадастру та дозволить формувати Єдиний державний реєстр земель та Поземельну книгу. Використання реляційних моделей баз даних повинно забезпечити відкритість баз даних та можливість їх постійного поповнення та корегування.

4. Інформаційна сумісність баз даних АСДЗК повинна базуватись на використанні єдиної системи кадастрових номерів земельних ділянок та об’єктів нерухомості. Це дасть можливість уникнення випадків неоднозначної ідентифікації земельних ділянок та уніфікації представлення інформації в базах даних.

5. При формуванні баз даних необхідно використовувати уніфіковану систему класифікаторів, кодифікаторів та довідників щодо назв, термінів та інших значень атрибутів характерних для даної предметної області, що сприятиме уніфікації термінології та уникненню численних помилок при формуванні кадастрових баз даних.

6. Для всіх атрибутів бази даних повинні бути визначені домени допустимих значень і на програмному рівні здійснюватись лексемний, синтаксичний та семантичний контроль достовірності їх заповнення. Всебічний контроль цілісності даних повинен здійснюватись програмними засобами при формуванні баз даних.

7. Необхідно забезпечити надійний захист баз даних від несанкціонованого доступу на різних рівнях функціонування АСДЗК. Необхідна чітка регламентація доступу до баз даних. Доступ повинен бути різним для різних груп користувачів та розробників системи.

Доступ до баз даних (особливо з метою їх корегування) повинен бути аргументовано обмеженим, чітко регламентованим і запротокольованим.

8. При виборі системи керування базами даних (СКБД) необхідно виходити з критеріїв можливості обробки геореляційних моделей та взаємодії з ГІС-оточенням, наявності поширених форматів обміну даними, можливості створення програмних додатків засобами вбудованих в СКБД мов програмування та відповідного інструментарію, копіювання та архівації даних в автоматичному режимі та ін.

9. Повинен бути забезпечений зручний та ефективний доступ до кадастрових баз даних. Інтерфейс користувача бази даних повинен бути «дружнім» та забезпечувати реалізацію SQL-запитів за різними атрибутами та їх комбінаціями як в атрибутивному, так і в графічному режимах. Найпоширеніші запити до баз даних повинні бути запрограмованими.

10. Бази даних повинні бути організовані таким чином, щоб вони були одночасно доступні для різних підсистем автоматизованої системи державного земельного кадастру і таким чином забезпечували б режим паралельної обробки даних (так звані CURENT-технології).

11. Організація кадастрових баз даних повинна відповідати вимогам клієнт-серверної технології як в межах локальних комп’ютерних мереж окремого підприємства, так і в межах територіально розповсюджених корпоративних комп’ютерних мереж з реалізацією можливостей віддаленого доступу до баз даних, включаючи глобальну мережу Internet.

12. Структура та моделі баз даних, а також формати даних повинні враховувати різні технології наповнення баз даних включаючи автоматичний експорт даних із GPS-приймачів, електронних тахеометрів, сканерів, векторизаторів, ГІС та інших програмно-апаратних засобів.

13. До складу картографічної компоненти бази даних АСЗК повинні входити електронні варіанти індексних кадастрових планів, чергових кадастрових планів, кадастрових планів та планів конкретних земельних ділянок. Для забезпечення ефективного зв’язку з атрибутивними даними картографічне забезпечення повинне мати свою систему кодування окремих компонентів.

14. Програмне середовище бази даних повинно надавати користувачам системи можливість як інформаційного, так і аналітичного обслуговування з генерацією звітів та формуванням відповідних текстових та графічних документів.

15. Залежно від обсягу кадастрових баз даних, який визначається в основному кількістю земельних ділянок в певному регіоні, виділяються два типи баз даних: для невеликих і середніх населених пунктів та сільських районів; для великих населених пунктів та окремих областей. Класифікація баз даних за цим критерієм дасть можливість більш ефективно використовувати програмно-технічні засоби та сприятиме економії коштів.

16. Кількість атрибутів, що входять до складу баз даних, повинна задовольняти декільком критеріям. По-перше, кількість атрибутів повинна бути мінімальною для забезпечення мінімізації витрат на збір даних, на адміністрування баз даних та на їх програмно-апаратну підтримку; по-друге, кількість атрибутів повинна у повній мірі забезпечувати реалізацію всіх функцій АСЗК; по-третє, склад кадастрових баз даних повинен бути достатнім для забезпечення необхідною інформацією інших автоматизованих кадастрових та інформаційних систем, і в першу чергу для цілей реєстрації прав власності.

17. Структура кадастрових баз даних повинна включати такі об’єктні відношення як: реєстр земельних ділянок; реєстр територіальних зон; реєстр будівель та споруд; реєстр власників та користувачів; реєстр правових документів та реєстр прав, який являє собою відношення-зв’язки, що встановлюють інформаційні зв’язки (відповідність) між всіма реєстрами бази даних.

Дайте визначення термінам і поняттям: база даних, система управління базами даних, реляційна база даних, SQL.

Контрольні запитання та завдання:

1. Охарактеризуйте основні типи користувачів СУБД.

2. Опишіть основні компоненти баз даних.

3. Яка існує класифікація баз даних за моделями даних?

4. Яке основне функціональне призначення СУБД в ГІС?

5. Які існують шляхи використання СУБД в ГІС?

6. У чому полягає підтримка мов управління базами даних?

7. Вкажіть основні вимоги до баз даних земельного кадастру?

8. Зазначте переваги використання керованих реляційних баз даних.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підтримка мов управління базами даних	\|	Тема 7. Експертні системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.