• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фізіологічні властивості міокарда та їхні особливості

Функціональною оболонкою серця є міокард, скорочення якого створює різницю кров’яного тиску між аортою (140 мм. рт. ст.) та порожнистими венами (1 - 2 мм.рт.ст.). Це сприяє руху крові по судинах. Міокард утворений серцевою м’язовою тканиною, яка є різновидом посмугованою м’язовою тканиною.

М’язова оболонка має такі фізіологічні властивості: збудливість, провідність, скоротливість, рефрактерність і автоматизм. За своїми функціональними властивостями міокард займає проміжне місце між посмугованими та гладкими м’язами. Подібно до посмугованих скелетних м’язів він швидко та інтенсивно скорочується, а до гладких м’язів – скорочується мимовільно, чутливий до впливу вегетативних нервів, гормонів, біологічно активних та лікарських речовин.

Збудливість. Серцевий м’яз збуджується під впливом подразника різного за силою, має високий поріг подразнення, сила скорочення максимальна, незалежно від сили подразника, за принципом «все або нічого».

Скоротливість – залежить від ступеня розтягування м’язових волокон.

До фізіологічних особливостей міокарда відноситься подовжений рефрактерний період та автоматизм.

Рефрактерний період. В серці на відміну від інших збудливих тканин існує значно виражений подовжений рефрактерний період. Він характеризується зниженням збудливості міокарда під час його скорочення. Розрізняють абсолютний та відносний рефрактерний період. Тривалість абсолютного рефрактерного періоду серцевого м’яза відповідає систолі та початку діастоли передсердь і шлуночків. В цей період міокард не відповідає скороченням на дію подразників будь-якої сили. Під час відносного рефрактерного періоду серцевий м’яз може відповісти скороченням на дію подразника надпорогової сили. Це призводить до виникнення позачергового скорочення серця яке називається екстрасистола. Відносний рефрактерний період триває протягом діастоли передсердь та шлуночків. Завдяки значному рефрактерному періоду, який триває довше ніж період систоли, серцевий м’яз не здатний до тетанічного (тривалого) скорочення і здійснює свою роботу за типом поодинокого м’язового скорочення.

Автоматизм серця

Серце видалене з організму, при певних умовах, здатне ритмічно скорочуватись. Це дає можливість зробити висновок, що в самому серці є причини, які викликають його скорочення.

Автоматизм серця – це здатність серця скорочуватись у відповідь на імпульси, що виникають в самому міокарді.

Автоматизм забезпечується провідною системою серця. Вона утворена атиповою м’язовою тканиною, бідну міофібрилами і нагадує ембріональну м’язову тканину. Вона представлена у вигляді вузлів, пучків та волокон:

• синусно-передсердний вузол (синусовий) міститься в стінці правого передсердя між гирлами верхньої та нижньої порожнистих вен. Вузол називається водієм ритму, тому що саме тут автоматично виникає збудження, яке є причиною серцевих скорочень в стані спокою з частотою в середньому 60-80 ударів за 1 хвилину. В ньому закінчується велика кількість волокон вегетативної нервової системи;

• атріовентрикулярний вузол (передсердно-шлуночковий) розташований у товщі міжпередсердної перегородки на межі передсердь і шлуночків, генерує імпульси з частотою 40—50 за хвилину (при ушкодженні синусового вузла);

• пучок Гіса починається стовбуром від атріовентрикулярного вузла. Якщо ушкоджуються попередні вузли, то пучок Гіса починає ви­конувати роль водія ритму - 30—40 за хвилину. Пройшовши через міжшлуночкову перегородку, пучок Гіса поділяється на дві ніжки – праву та ліву, що йдуть по боках міжшлуночкової перегородки і переходять у волокна Пуркіньє, котрі безпосередньо контактують із клітинами скоротливого міокарда. Волокна Пуркіньє генерують нервове імпульси з частотою 20 за хвилину. Таким чином, особливістю провід­ної системи є здатність кожної з її ділянок у разі необхідності самостійно генерувати імпульси збудження. ступінь автоматії тим вищий, чим ближче розташована дана ділянка до синусового вузла

Провідна система серця забезпечує ритмічне і послідовне скорочення камер серця.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
3. OПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КОЛОЇДНИХ СИСТЕМ
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
7. А) Товар і його властивості.
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аграрна сфера виробництва та її особливості
12. Аграрне виробництво і його особливості

Переглядів: 4020