• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кровообіг у капілярах

Значення капілярів полягає в тому, що через їх стінки відбувається обмін речовин між кров’ю та тканинами організму.

Капіляри, як частина мікроциркуляторного русла за своїм функціональ­ним значенням належать до обмінних судин. Вони є найважли­вішим ланцюгом серцево-судинної системи де відбувається основна її функція. Усі інші, в тому числі і серце, частини цієї системи забезпечують певний рівень тиску в капілярах, що сприяє прохо­дженню процесів обміну речовин. Цю функцію капіляри виконують завдяки будові своєї стінки. Вона складається з одного шару ендотеліальних клітин, між якими є щілинні контакти. Через ці щілини можуть проходити молекули невеликих розмірів.

Діаметр просвіту капіляра в середньому становить 5-10 мкм, що приблизно відповідає діаметру еритроцитів. Це дає можливість еритроцитам проходити по капіляру один за одним і створює сприятливі умови для максимальної віддачі кисню кожним еритроцитом. Цьому ж сприяє і досить незначна швидкість кровотоку в капілярах, яка становить 0,3 мм/с, внаслідок чого еритроцит перебуває в капілярі до 3-х секунд.

Загальна кількість капілярів досить велика. Сумарна їх довжина в організмі людини складає 100 000 км. Ниткою такої довжини можна було б тричі оперезати земну кулю уздовж екватора.

Рис. 15. Схема мікроциркуляторного русла: 1 – мілка артерія; 2 – мілка вена; 3 – артеріола; 4 – венула; 5 – прекапілярні сфінктери; 6 – капіляри; 7 – судини шунти; 8 – артеріовенозний анастомоз.

У тканинах, де відбувається інтенсивний обмін речовин, капіляри розташо­вані досить щільно. Так, на 1 мм² міокарда припадає в 2 рази більше капілярів, ніж на цю ж площу скелетного м'яза.

Кількість капілярів, по яких тече кров, залежить від функціонального стану даного органа. В спокої відкрита незначна частина капілярів (до 10 %), і лише по них тече кров та відбувається обмін речовин між кров'ю і тканинами. Такі капіляри називаються "черговими". Решта капілярів щільно закриті, кровообіг у них не відбувається. В період інтенсивної діяльності (наприклад, при скороченні м'яза, секреції залози) кількість функціонуючих капілярів значно зростає.

Регуляція капілярного кровообігу відбувається за рахунок нервового і гумо­рального впливу на артеріоли - артерії невеликого діаметра, що знаходяться перед капілярами. І.М Сєченов назвав їх "кранами серцево-судинної системи": при їх звуженні в капіляри надходить менше крові, а при розширенні - збіль­шується капілярний кровотік. Симпатичні нерви звужують артеріоли, парасим­патичні - розширюють. Такі гуморальні речовини, як ангіотензин, адреналін призводять до звуження артеріол, а гістамін, простогландини - до розширення.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. Велике і мале кола кровообігу. Особливості кровообігу у плода
3. ГОСТРІ ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
4. Загальна характеристика системи кровообігу
5. Загальна характеристика системи кровообігу.
6. Загальна характеристика системи кровообігу. Фактори, які забезпечують рух крові по судинах, його спрямованість та безперервність.
7. Загальну характеристику системи кровообігу, її роль в організмі
8. Засоби, що підвищують кровообіг нирок.
9. Засоби, що регулюють кровообіг головного мозку.
10. Застосування міхура з льодом, примочок для локальних змін інтенсивності кровообігу
11. ІУ. Фізіологічні особливості реґіонарного кровообігу: легеневого, коронарного, мозкового.
12. Кола кровообігу.

Переглядів: 3604