Нервова регуляція судинного тонусу

Центральні механізми, що регулюють взаємодію між величиною серцевого викиду і тонусом судин, здійснюються за рахунок сукупності нервових структур, які називають вазомоторним центром. Це поняття має об'єднуюче функціональне значення, що включає різні рівні центральної регуляції кровообігу з їх ієрархічною підпорядкованістю. Структури, які відносяться до вазомоторного центру, локалізуються в спинному, довгастому мозку, гіпоталамусі, корі великих півкуль.

Судинноруховий центр довгастого мозку є основним центром регуляції кровообігу. Розміщений він на дні четвертого шлуночка. Він має два відділи: пресорний і депресорний. Подразнення першого викликає звуження артерій і підвищення артеріального тиску, а подразнення другого викликає зворотний ефект. Судиноруховий центр пов’язаний з симпатичною та парасимпатичною нервовою системами. Регуляторний вплив нейронів пресорної зони, здійснюється шляхом підвищення тонусу симпатичної нервової системи на судини та серце. Судини звужуються крім судин головного мозку, серця і скелетних м’язів та підвищується артеріальний тиск.

Дія парасимпатичних нервів, на відміну від симпатичних, призводить до розширення більшості судин та падіння артеріального тиску.

Судиноруховий центр є життєво важливим, його пошкодження призводить до різкого зниження артеріального тиску, несумісного із життям.

2.8.3.Рефлекторна регуляція судинного тонусу

Артеріальний тиск у здоровому організмі підтримується на постійному рівні. Якщо з певної причини (психоемоційна напруга, фізичні навантаження тощо) артеріальний тиск підвищується, то досить швидко він нормалізується рефлекторно за принципом саморегуляції.

Розглянемо, як це відбувається. У судинній системі є рефлексогенні зони - скупчення барорецепторів, що реагують на зміну рівня артеріального тиску. Особливо важливими є рефлексогенні зони дуги аорти, ділянки поділу загальної сонної артерії (каротидний синус), ділянки впадання порожнистих вен у праве передсердя. Коли кров'яний тиск в аорті підвищується, стінки її розтягуються і барорецептори подразнюються. Виникає збудження, яке від барорецепторів передається депресорним нервом у довгастий мозок. Тут рефлекторно підвищується тонус ядер блукаючих нервів і знижується тонус судинозвужувального центру. Далі по волокнах блукаючого нерва збудження доходить до серця, викликаючи сповільнення його діяльності, і одночасно - розширення судин. Внаслідок цього артеріальний тиск знижується.

Рис. 16. Регуляція кровообігу: а, б — імпульси, які йдуть у центральну нервову систему від екстерорецепторів; в, г — імпульси, які йдуть у центральну нервову систему від інтерорецепторів сонної артерії та аорти; Кш — шкіра; Ксин — каротидний синус; Щз — щитоподібна залоза; Сц — серце; Нн — надниркова залоза; Кс — кровоносні судини; К — кора мозку; Гт — гіпоталамус; Гф — гіпофіз; Дм — довгастий мозок; Срц — судиноруховий центр; Цдс — центр серцевої діяльності; Гл — симпатичний ганглій; См — спинний мозок; Тп — грудний відділ

Така рефлекторна саморегуляція величини кров'яного тиску відбувається безперервно і має велике фізіологічне значення. Вона оберігає організм від різких коливань артеріального тиску. Рефлекс Ціона-Людвіга - це основний рефлекс, який регулює рівень артеріального тиску.

Рефлексогенна зона каротидного синуса має таке ж фізіологічне значення, як і зона дуги аорти. Оскільки барорецептори каротидного синуса знаходяться на вході в головний мозок, то через них опосередковується рефлекторна регуляція мозкового кровотоку. Останній характеризується вражаючою постійністю при значних коливаннях в діяльності центральної гемодинаміки.

Судинні рефлекси можна викликати шляхом подразнення не лише барорецепторів рефлексогенних зон, а й хеморецепторів, що досить чутливі до змін газового складу крові. Такі хеморецептори знаходяться в аортальному і каротидному тільцях. Вони особливо чутливі до гіпоксії, підвищення концентрації вуглекислоти, нікотину, ціанідів. Від цих рецепторів збудження по аферентних нервах передається до судинорухового центру і викликає підвищення його тонусу. Внаслідок цього судини звужуються, артеріальний тиск підвищується.

Збудження з хеморецепторів аорти і сонної артерії викликає пресорні рефлекси, а подразнення з барорецепторів цих рефлексогенних зон - депресорні рефлекси.

2.8.4. Гуморальні впливи на судини

Речовини, що циркулюють у крові і викликають зміни просвіту судин, поділяються на дві групи: розширювачі судин ізвужувачі судин.

До гуморальних речовин, що звужують судини, належать адреналін і норадреналін, вазопресин, серотонін, ангіотензин-ІІ, альдостерон, ренін.

До гуморальних речовин, що розширюють судини, належать простагландини, брадикінін, ацетилхолін, гістамін, низьке напруження кисню і високе вуглекислого газу, підвищення концентрації іонів водню.

2.9. Вплив праці на серцево-судинну систему

У зв'язку з тим, що для забезпечення підвищеної потреби в крові функціонуючих м'язів попереднього хвилинного об'єму кровотоку (ХОК) вже не досить, швидко підвищується діяльність серця. При цьому ХОК може збільшуватися в 5-6 разів і досягати 20-30 л/хв. З цього об'єму до 80-85 % надходить до функціонуючих скелетних м'язів. Якщо в стані спокою через м'язи проходить 0,9-1,0 л/хв (15-20 % від ХОК у 5 л/хв) крові, то під час скорочення м'язи можуть одержувати до 20 л/хв і більше. Інтенсифікація діяльності серця при м'язовому скороченні відбувається на тлі пропорційного підсилення кровотоку через коронарні судини. Автономна регуляція забезпечує збереження мозкового кровотоку на попередньому рівні. Кровозабезпечення інших органів залежить від навантаження. Зростання ХОК призводить до збільшення систолічного тиску. Діастолічний тиск за рахунок розширення судин м'язів може залишатися попереднім чи навіть знижуватися.

Під час емоційного збудження скорочення серця стають частішими, підвищується артеріальний тиск. Для забезпечення ефективності розумової праці важливим є збільшення кровотоку в нервових центрах, які активно працюють. Це відбувається в основному за рахунок перерозподілу кровотоку в судинах мозку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Місцеві механізми регуляції просвіту судин	\|	Морфо-функціональні особливості мозкового кровотоку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.