• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості абстрактного мислення

Чуттєві форми пізнання

Сучасна теорія пізнання як одна зі складових філософії розглядає пізнання як процес відображення у свідомості людини об'єктивної дійсності, що існує поза свідомістю і незалежно від суб'єкта пізнання.

В основі будь-якого пізнавального акту лежить відображення зов­нішнього світу органами чуття, які дають людині безпосереднє знан­ня про дійсність.

Чуттєве пізнання здійснюється в трьох основних формах: від­чуття, сприйняття та уявлення.

*Відчуття - це відображення окремих чуттєвих властивостей предметів: колір, форма, запах, твердість, тепло, холод тощо.

*Сприйняття - це знання про предмет у цілому (цілісний об­раз) у момент впливу його на наші органи чуттів. Такими образами є, наприклад, зорове сприйняття дерева, що росте перед вашим вік­ном, чи книги, що лежить на вашому столі; слухове сприйняття шуму дощу, мелодії.

*Уявлен­ня - це відтворення у свідомості людини раніше сприйнятого пред­мета, явища. Якщо сприйняття завжди пов'язане з безпосередньою дією предмета, то уявлення виникає при відсутності предмета. Для виникнення уявлення предмета в нашій свідомості достатньо почути назву предмета або його ім'я.

Чуттєве пізнання дає нам знання про окремі предмети або окремі властивості предметів. Але знання такого ґатунку не можуть задо­вольнити людину. Нам необхідні загальні знання про світ і суспільст­во. Такі знання містяться в об'єктивних законах природи та суспільст­ва. Виявлення й формулювання таких загальних знань неможливе без абстрактного (від латинського abstractio - віддалення, відволікання) мислення.

На відміну від чуттєвого пізнання мислення відображає зовнішній світ у наукових поняттях або абстракціях. Відволікаючись від індиві­дуального в речах та явищах, абстрактне мислення узагальнює мно­жини однакових предметів, виділяє найбільш важливі властивості, роз­криває суттєві зв'язки між предметами та явищами.

Здатність до абстрагування робить мислення більш складною й вищою, порівняно з чуттєвим пізнанням, формою відображення дійс­ності. Знаходячись у межах чуттєвого пізнання неможливо розкрити причинну залежність між такими явищами як, наприклад, зміна пор року чи обертання Землі навколо Сонця, передбачити сонячне чи мі­сячне затемнення.

Отже, процес пізнання включає в себе чуттєве сприйняття і абстракт­не мислення.

Якими ж є основні особливості абстрактного мислення?

Мислення відображає дійсність в узагальнених образах. На відмі­ну від чуттєвого сприйняття, мислення абстрагується від окремого, одиничного в окремому і виділяє в предметах загальне, повторюване, суттєве. У результаті абстрагування від окремого ми отримуємо за­гальні поняття: "людина", "трикутник", "держава", "закон", "юридична особа" тощо. Завдяки узагальненню, абстрактне мислення спроможне за окремістю, індивідуальністю, особливістю бачити загальні влас­тивості, відношення, якості, що є недоступними чуттєвим формам пізнання.

Мислення - це процес опосередкованого відображення дійсності. За допомогою споглядання ми пізнаємо лише те, що безпосередньо діє на наші чуттєві органи. Абстрактне мислення дає нам опосередко­вані наявними відомостями знання. Так, наприклад, за показниками термометра ми можемо встановити, холодно чи жарко на дворі, не ви­ходячи з дому.

Знання, отримане з наявних знань, без звернення в кожному окре­мому випадку до дійсності чи досвіду, називається вивідним, а сам процес його отримання - виведенням.

Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Жодна думка в нашій голові не може виникнути й існувати, якщо вона не сформульована як слово або речення. Мова є безпосередньою дійсністю думки. За допо­могою мови люди висловлюють і закріплюють результати мислення, обмінюються думками, доходять взаєморозуміння.

Мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес пізнання в цілому, але активність перш за все - це ознака абстрактного мислення. Утворюючи абстракції (нау­кові поняття), людина перетворює знання про предмети дійсності, ви­ражає їх не тільки засобами природної мови, але й за допомогою сим­волів формалізованої (штучної) мови, яка відіграє дуже важливе зна­чення в сучасній науці.

Отже, узагальнений та опосередкований характер відображення дійсності, нерозривний зв'язок з мовою, активний характер відобра­ження - це основні особливості абстрактного мислення.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
6. Аграрне виробництво і його особливості
7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
9. Анатомо-фізіолгічні особливості
10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.

Переглядів: 1977