Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Особливості абстрактного мислення

Чуттєві форми пізнання

Сучасна теорія пізнання як одна зі складових філософії розглядає пізнання як процес відображення у свідомості людини об'єктивної дійсності, що існує поза свідомістю і незалежно від суб'єкта пізнання.

В основі будь-якого пізнавального акту лежить відображення зов­нішнього світу органами чуття, які дають людині безпосереднє знан­ня про дійсність.

Чуттєве пізнання здійснюється в трьох основних формах: від­чуття, сприйняття та уявлення.

*Відчуття - це відображення окремих чуттєвих властивостей предметів: колір, форма, запах, твердість, тепло, холод тощо.

*Сприйняття - це знання про предмет у цілому (цілісний об­раз) у момент впливу його на наші органи чуттів. Такими образами є, наприклад, зорове сприйняття дерева, що росте перед вашим вік­ном, чи книги, що лежить на вашому столі; слухове сприйняття шуму дощу, мелодії.

*Уявлен­ня - це відтворення у свідомості людини раніше сприйнятого пред­мета, явища. Якщо сприйняття завжди пов'язане з безпосередньою дією предмета, то уявлення виникає при відсутності предмета. Для виникнення уявлення предмета в нашій свідомості достатньо почути назву предмета або його ім'я.

Чуттєве пізнання дає нам знання про окремі предмети або окремі властивості предметів. Але знання такого ґатунку не можуть задо­вольнити людину. Нам необхідні загальні знання про світ і суспільст­во. Такі знання містяться в об'єктивних законах природи та суспільст­ва. Виявлення й формулювання таких загальних знань неможливе без абстрактного (від латинського abstractio - віддалення, відволікання) мислення.

На відміну від чуттєвого пізнання мислення відображає зовнішній світ у наукових поняттях або абстракціях. Відволікаючись від індиві­дуального в речах та явищах, абстрактне мислення узагальнює мно­жини однакових предметів, виділяє найбільш важливі властивості, роз­криває суттєві зв'язки між предметами та явищами.

Здатність до абстрагування робить мислення більш складною й вищою, порівняно з чуттєвим пізнанням, формою відображення дійс­ності. Знаходячись у межах чуттєвого пізнання неможливо розкрити причинну залежність між такими явищами як, наприклад, зміна пор року чи обертання Землі навколо Сонця, передбачити сонячне чи мі­сячне затемнення.

Отже, процес пізнання включає в себе чуттєве сприйняття і абстракт­не мислення.

Якими ж є основні особливості абстрактного мислення?

Мислення відображає дійсність в узагальнених образах. На відмі­ну від чуттєвого сприйняття, мислення абстрагується від окремого, одиничного в окремому і виділяє в предметах загальне, повторюване, суттєве. У результаті абстрагування від окремого ми отримуємо за­гальні поняття: "людина", "трикутник", "держава", "закон", "юридична особа" тощо. Завдяки узагальненню, абстрактне мислення спроможне за окремістю, індивідуальністю, особливістю бачити загальні влас­тивості, відношення, якості, що є недоступними чуттєвим формам пізнання.

Мислення - це процес опосередкованого відображення дійсності. За допомогою споглядання ми пізнаємо лише те, що безпосередньо діє на наші чуттєві органи. Абстрактне мислення дає нам опосередко­вані наявними відомостями знання. Так, наприклад, за показниками термометра ми можемо встановити, холодно чи жарко на дворі, не ви­ходячи з дому.

Знання, отримане з наявних знань, без звернення в кожному окре­мому випадку до дійсності чи досвіду, називається вивідним, а сам процес його отримання - виведенням.

Мислення нерозривно пов'язане з мовою. Жодна думка в нашій голові не може виникнути й існувати, якщо вона не сформульована як слово або речення. Мова є безпосередньою дійсністю думки. За допо­могою мови люди висловлюють і закріплюють результати мислення, обмінюються думками, доходять взаєморозуміння.

Мислення - процес активного відображення дійсності. Активність характеризує весь процес пізнання в цілому, але активність перш за все - це ознака абстрактного мислення. Утворюючи абстракції (нау­кові поняття), людина перетворює знання про предмети дійсності, ви­ражає їх не тільки засобами природної мови, але й за допомогою сим­волів формалізованої (штучної) мови, яка відіграє дуже важливе зна­чення в сучасній науці.

Отже, узагальнений та опосередкований характер відображення дійсності, нерозривний зв'язок з мовою, активний характер відобра­ження - це основні особливості абстрактного мислення.

 


Читайте також:

  1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
  3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
  4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
  5. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
  6. Аграрне виробництво і його особливості
  7. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  8. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
  9. Анатомо-фізіолгічні особливості
  10. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
  11. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
  12. Антисептики ароматичного ряду (фенол чистий, іхтіол, дьоготь, мазь Вількінсона, лінімент за Вишневським). Особливості протимікробної дії та застосування.




Переглядів: 1996

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вид заняття: лекція | Логічні форми мислення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.