Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного і Азовського морів.

Коротка характеристика екологічних умов Полісся, Придніпров'я, Донбасу, Поділля, Східної України, Прикарпаття, Причорномор'я, Криму, Чорного і Азовського морів.

Ці проблеми належать до найбільш гострим. Дніпро та Дністер - головні водні артерії нашої держави, в басейнах яких проживає майже 80% населення.

Колись Дніпро - одна з найбільших річок Європи - був чистим, зі стабільною екосистемою, яка нормально функціонувала тисячоліттями, мала велику біологічну продуктивність, годувала й поїла мільйони людей, що живуть у його басейні.

Сьогодні ж через грубі порушення людиною протягом останніх десятиліть всіх правил і принципів раціонального природокористування екосистема Дніпра цілком деградувала, порушені всі вертикальні і горизонтальні зв'язки між біотичними та абіотичними елементами. Основними ознаками кризової ситуації є: будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які повністю змінили динаміку стоку, великомасштабні меліорації, будівництво ряду великих промислових комплексів у басейні, величезні обсяги водозабору для промисловості й зрошення, надзвичайно сильне забруднення. З цих же причин деградувала й екосистема Дністра, де також вимерли цінні риби, на дні акумулюються великі кількості теригенних відкладів, важких металів, радіонуклідів, гумусових речовин, еродіруют берега.

З Дніпра для промислових потреб і потреб сільського господарства щорічно відбирають близько 15 млрд. м3 води, а в атмосферу басейну Дніпра викидається близько 10 млн. тонн газопилових викидів. Щорічно з різними стоками (дощовими та талими водами) в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тисяч тонн азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. У басейні Славутича діють сім АЕС!

Штучно річковий режим Дніпра було трансформовано в озерний. Водообмін різко сповільнилося, створилися зони застою (замору). Крім цього водосховища значно погіршили навколишнє середовище (піднявся рівень ґрунтових вод далеко від берегів, посилилося засолення ґрунтів, майже в 10 разів збільшився обсяг підземного стоку, а разом з ним значно збільшився рівень забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольовий режим ґрунтів у зонах іригації, знизився вміст гумусу, посилилася ерозія берегової зони). Такі ж негативні явища характерні і для басейну Дністра. Величезної шкоди водам його басейну завдають дуже брудні (пестициди, нітрати) стоки з полів, викиди з таких концернів, як «Хлорвініл» (Калуш), «Укрцемент» (Кам'янець-Подільський), «Укрнефтехім» (Надвірна) і ін

Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення рівня радіаційної забрудненості донних відкладень Дніпра, особливо Київського водосховища, а також швидке накопичення в мулах Дніпродзержинського та Дніпропетровського водосховищ великої кількості заліза, ціанідів, хлоридів, хрому, міді, кобальту, свинцю, цинку, кадмію, фенолів, нафтопродуктів . Дніпро втратив здатність до самоочищення.

Красуня Десна також вимагає термінової й серйозної допомоги, оскільки її зовсім недавно чисті води сьогодні не відповідають навіть третій категорії джерел питної води, і забруднюються все сильніше. Головну роль у цьому відіграє Шосткинський хімкомбінат, промислові підприємства Чернігова та Сум, Смоленська і Курська АЕС.

У дуже важкому екологічному стані перебуває Азовське море, без перебільшення - це зона екологічної катастрофи. Яких то 4050 років тому в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі, в 12 разів більше, ніж у Балтійському. У басейні раніше водилося 114 видів риб і загальний вилов у кращі роки перевищував 300 тис. тон у рік. З них більша частина - цінні промислові породи. Сьогодні ж вилови риби впали в шість разів, а виловлюють риби отруєна отрутохімікатами настільки, що вживати її небезпечно для здоров'я.

Як і води Десни, води Азова коду-те славилися цілющими властивостями, але в результаті антропогенного забруднення в 1987 році концентрація в них пестицидів зросла в 20 разів. Сьогодні в донних відкладах моря вміст отрутохімікатів, важких металів набагато перевищує норму.

До головних причин загибелі Азова можна віднести:

- Хижацький вилов риби Мінрибгоспом, який почався в 50-х роки ХХ століття методом потужного океанічного лову за допомогою величезних тралів, замість традиційних невеликих мереж, особливих снастей, невеликих баркасів, розрахованих на глибини моря 5-8 метрів.

- Будівництво гребель і водосховищ на основних живлять море річках (Дон, Кубань), перетворення цих водоймищ у гігантські промислові відстійники.

- Інтенсивне введення в сусідніх регіонах - басейнах стоку в море зрошувального землеробства і вирощування рису замість традиційних культур (що привело до інтенсивної хімізації, забруднення ґрунтів, засолення, значного зменшення стоків річок Дон, Кубань).

- Збільшення кількості викидів хімічної та металургійної промисловості (Маріуполь, Ростов, Таганрог); тільки Маріуполь «поставляє» у навколишнє середовище близько 800 тис. тонн токсичних речовин на рік.

- Інтенсивне будівництво на узбережжі й косах моря численних пансіонатів і баз відпочинку, що негайно привело в колосальному збільшенню побутових і каналізаційних стоків у море.

- Неконтрольований, лавиноподібний стік у море пестицидів із прилягаючих сільськогосподарських масивів і перенесення їх річками Доном і Кубанню зі своїх масивів.

Екологічна ситуація в Чорному морі не набагато краще. Поки ще його рятують розміри і глибина. Як згадувалося вище, і в цей басейн води Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю щорічно виносять мільйони кубометрів стоків, забруднених величезною кількістю токсичних речовин. Мають місце великі обсяги забруднення шельфових зон побутовими, каналізаційними стоками, пов'язаними з індустрією туризму та рекреації. З цієї причини в останні роки неодноразово закривалися пляжі Ялти, Феодосії, Євпаторії, Алушти, Одеси. Саме через виникнення більших обсягів брудних теригенних відкладів у прибережних районах північно-західної частини Чорного моря все частіше трапляються замори. У цьому ж регіоні у зв'язку з розвитком розробки підводних нафтогазових родовищ активізувалося забруднення води нафтопродуктами.

В останні роки значно підвищилося у водах моря й донних відкладах вміст радіонуклідів. Через порушення регіонального гідродинамічного, гідрохімічного й теплового балансів водних мас моря поступово піднімається межа насичених сірководнем глибинних вод моря, і тепер вона вже досягла глибини 80 - 100 метрів, раніше була на глибинах 150 - 200 метрів.

Різко погіршилася ситуація в лиманах, затоках і водоймищах. Величезну небезпеку являють собою припортові потужні заводу й Південний порт поблизу Одеси, де виробляються і концентруються великі обсяги рідкого аміаку, функціонує потужний аміакопровід Одеса-Тольятті. Це дуже отруйна речовина перевозиться танкерами ємністю до 50 - 120 тис. тонн. Аварія на заводі або одному такому танкері приведе до важких екологічних і економічних наслідків.

Як вже згадувалося, до всіх інших екологічних проблем водних екосистем Україні додалася ще одна - дедалі більше забруднення радіонуклідами вод Дніпровського басейну і морів.

Порятунок Дніпра можливе лише за умови прийняття та реалізації комплексної програми національного рівня, обов'язковою складовою якої має бути система заходів для екологічного оздоровлення та відновлення малих річок, а також співробітництво з Росією і Білорусією в цих питаннях.

Необхідно також якнайшвидше розробити концепцію розвитку водного господарства України на майбутнє десятиліття, виконати водогосподарське екологічне районування басейнів річок України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хід лекції	\|	Українське Полісся.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.