• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища

Гармонізація міжнародних екологічних відносин — один з
основних шляхів виходу світової спільноти з екологічної
кризи. Висока пріоритетність екологічного чинника у міжнародних відносинах постійно зростає, що пов'язано з прогресуючим погіршенням стану біосфери. Основні складові екологічної кризи:

• парниковий ефект;

• виснаження озонового шару;

• деградація ґрунтів;

• деградація лісів;

• радіаційна загроза;

• транс генне перенесення забруднювачів;

• вичерпність енергетичних та інших ресурсів планети.

Вони стають екологічними імперативами і визначають нові
норми і правила взаємодії держав. Тому проблема гармонізації
відносин суспільства і природи, охорони навколишнього середовища набула глобального значення. Виникла потреба розробки ефективних міжнародних механізмів, які забезпечували б розумне використання ресурсів планети, їхню охорону, сприяли б збереженню екологічної рівноваги.

Загальновизнаним є той факт, що реалізувати стратегію
виходу з неї можна лише на основі спільних зусиль природоохоронних дій всіх країн. На теперішній час ні одна країна не
спроможна вирішити свої екологічні проблеми самостійно або
співпрацюючи з декількома країнами. Потрібні чіткі узгоджені дії всіх країн, їх координація на міжнародно-правовій основі. Вирішення всіх цих проблем можливе лише на базі міжнародного співробітництва, що здійснюється на багатосторонній основі.

Формами такого співробітництва є організація наукових та
практичних зустрічей; створення міжнародних організацій;
укладання офіційних договорів та угод, що координують
спільні зусилля з охорони природи, а також; діяльність міжнародних громадських партій та організацій («зелених» та «екологістів»).

У світі існує значна кількість міжнародних екологічних
організацій, які проводять різні наукові дослідження впливу
діяльності людини на клімат, атмосферу, гідросферу, ґрунти,
рослинність і тваринний світ, передбачення землетрусів і
цунамі, роботи в галузі біологічних та генетичних наслідків
забруднення навколишнього середовища. Реалізують ці проекти такі організації, як ЮНЕП (Програма ООН з навколишнього середовища), створена в 1973 p., яка координує всі види
діяльності в галузі захисту навколишнього середовища, розробляє програми подальших спільних дій у цій галузі, ВМО
(Всесвітня метеорологічна організація), ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури), ВООЗ
(Всесвітня організація охорони здоров'я), ЄЕК (Європейська
економічна комісія), ММО (Міжнародна морська організація),
МАГАТЕ (Міжнародна організація з радіологічного захисту),
МСОП (Міжнародна спілка охорони природи, природних ресурсів), заснована у 1948 році, МОДМ (Міжнародна рада з досліджень моря), МОК (Міжнародна організація з питань зміни клімату), ВФДП (Всесвітній фонд дикої природи) (WWF), заснований у 1961 році, Римський клуб, заснований у 1968 році, Greenpeace (Зелений світ), заснований канадськими захисниками
природи у 1971 році, Всесвітня комісія з навколишнього середовища (1983).

Міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища займає одне з важливих місць у
зовнішньополітичному курсі України. Україна як член ООН є
суверенною стороною багатьох міжнародних природоохоронних угод і разом з іншими країнами світу продовжує активно
працювати над завданнями щодо врятування нашої планети
від екологічного лиха. Отже, на сучасному етапі розвитку людства, в час надвисокого рівня впливу на довкілля з не
завжди передбачуваними наслідками екологічна освіта, виховання і культура громадян визначають не лише сутність держави, але й благополуччя та здоров'я нації.

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
3. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
4. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
6. Акти з охорони праці в організації.
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
9. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
10. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
11. Альтернативні шляхи охорони атмосфери
12. Аналіз внутрішнього середовища підприємства

Переглядів: 841