• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність та структура міжнародної торгівлі та її специфічні риси

Після вивчення теми студенти повинні вміти:

– дати визначення міжнародної та зовнішньої торгівлі й провести між ними різницю;

– відрізняти географічну структуру міжнародної торгівлі від товарної;

– розумітися на основних видах ринків і товарів, які класифікуються за різними ознаками;

– визначати специфічні риси міжнародної торгівлі;

– описати основні етани розвитку міжнародної торгівлі та сформулювати критерії їхнього виокремлення;

– пояснити доцільність міжнародної торгівлі для окремих її учасників;

– розраховувати показники розвитку міжнародної торгівлі.

У сучасному світі однією з основних рушійних сил економічного розвитку виступає міжнародна торгівля, яка є сферою міжнародних економічних відносин і являє собою сукупність зовнішньої торгівлі товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці всіх країн світу – нині вона становить 80% усіх міжнародних відносин.

Для окремої країни участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі, тобто це торгівля однієї країни з іншими країнами світу, яка складається з двох зустрічних потоків товарів та послуг оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту).

Міжнародна торгівля — це торгівля між резидентами різних країн, якими можуть бути фізичні та юридичні особи, фірми, ТНК, комерційні організації тощо. Вона передбачає добровільний обмін товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці між сторонам торговельної угоди. Оскільки такий обмін добровільний, то обидві сторони угоди повинні бути впевненими, що одержать вигоду від цього обміну, інакше угода не буде укладена.

Міжнародна торгівля є характерною рисою існування світового ринку, який являє собою сферу товарно-грошових відносин між країнами, що ґрунтуються на міжнародному поділі праці та інших чинника виробництва. Товар, який перебуває на світовому ринку в фазі обміні виконує інформаційну функцію, оскільки повідомляє про середні величини сукупного попиту та пропозиції. Через це країни мають змогу оцінювати та адаптувати параметри своєї продукції та виробництва (тобто) що саме, скільки, для кого слід виробляти) до вимог світового ринку.

Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до нинішнього часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці XX ст. провідну роль у системі міжнародної економік почали відігравати різні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве. Про це свідчить зростанні обсягів міжнародної торгівлі. За даними експертів СОТ, обсяг міжнародної торгівлі в 2006 р. зріс на 7,6%, у 2007 р. — 15,2%, у 2008 р. -15,4%. Такий прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язано насамперед з посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70%.

Міжнародна торгівля, як і раніше, є важливим стимулом зростання міжнародної економіки. Міжнародні торговельні потоки помітно випереджають зростання світового обсягу виробництва.

Це відбувається внаслідок поглиблення міжнародного поділі праці, становлення та розвитку нових видів поділу праці, які лежать в основі міжнародної економічної інтеграції та внутрішньофірмовогого обміну. У зв'язку з цим слід сказати, що в ЄС — найбільш інтегрованому міжнародному економічному угрупованні — торгівля випереджає виробництво в 3 рази.

Таблиця 1.1.

Основні країни-експортери та країни-імпортери у світовій торгівлі товарами в 2008 р.

Джерело: [www.wto.org]

З таблиці видно, що з перших 20 провідних країн-експортерів та імпортерів вісім розміщені в Західній Європі, що свідчить про ключову роль цього регіону в світовій економіці.

Порядок країн не один і той самий для експортуючих і імпортуючих країн. Так, п'яте місце Нідерландів у списку експортуючих країн[ сьоме в списку імпортуючих свідчить про пасивний торговельний баланс країни.

Сукупний експорт цих 20 країн становить 69,6% світового експорту, а сукупний імпорт — 72,2% світового імпорту. На решту країн припадає 30,4 та 27,8% відповідно.

Швидкі темпи зростання міжнародної торгівлі сприятливо впливають на економіку країн, що розвиваються, стимулюючи їхній експорт. Середньорічне зростання експорту цих країн в 2003-2008 рр. становило в середньому близько 18% (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Динаміка розвитку світової торгівлі товарами та послугами

Джерело: [www.wto.org]

До країн, що розвиваються найшвидшими темпами, належать країни неформальної групи БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай). За ВВП країни БРІК уже перевищують ВВП ЄС, а за сукупним обсягом золотовалютних запасів випереджають індустріальні країни «великої сімки». Очікується, що до 2050 р. вони будуть виробляти 44% світового ВВП і обженуть промислово розвинуті країни за основними економічними показниками (Росія зможе обігнати західно європейські країни до 2030 р., Індія випередить Японію до 2035 р Китай до 2040 р. пережене США). У найближчі десятиріччя країни БРІК умовно сприйматимуться як «другий ешелон» після країн Тріади (США, Японії, країн ЄС). Темпи зростання компаній-лідерів цих держав становлять не менше ніж 15% на рік, а їхні доході становлять від 100 млн до 2 млрд дол. щорічно. Найпозитивніший вплив на приватний бізнес в усьому світі чинить зростання економіки Китаю, друге місце поділяють Росія та Індія, на третьому місці -| Бразилія.

Усе більша кількість великих ТНК Західної Європи та США починають співробітництво з країнами БРІК, використовуючи феномен їхнього економічного зростання в своїх інтересах. Вони перестають сприймати БРІК як джерело дешевої робочої сили та природні ресурсів, а розглядають їх як найбільший новий ринок збуту. Головною метою їхнього виходу на ринки БРІК є пошук нових споживачів замовників, підвищення якості їхнього обслуговування, можливого зниження витрат та підвищення продуктивності, використання висо-кокваліфікованих фахівців. У країнах БРІК швидко розвивається промисловість, послуги, інформаційні технології, телекомунікації. До факторів такого бурхливого зростання належать:

- реформи, які спрямовані на розвиток ринку та посилення його привабливості в очах великих інвесторів;

- велика кількість сільського населення, тобто потенційних споживачів, які все більше починають цікавитися новою продукцію (репt-ир гигаl dеmand);

- вільний ринок та майже повна відсутність конкуренції серед компаній;

- дешева інфраструктура.

Сукупність цих факторів і швидке зростання обсягів виробництва роблять ринок країн БРІК привабливими щодо великих інвестицій. Інвестиції в країни БРІК дають змогу одержувати 40-80% прибутку щорічно. Найбільший інтерес у інвесторів з точки зору ринкових можливостей викликає Китай, за ним послідовно йдуть Індія, Росія, Бразилія. Активність інвесторів досить висока, про що свідчить динаміка ринку акцій: у 2007 р. ринок акцій Китаю зріс на 85,4%, Бразилії - 75,9%, Індії - 60%, Росії - 18,5% [http //www.ulkvartira.ru/document 94.html].

Країни БРІК підвищують свої позиції на світовому ринку енергоресурсів. Вони відкрито суперничають із США, витискуючи їх з таких регіонів, як Африка, Латинська Америка, та уклали негласну «енергетичну угоду», яка фактично вже діє, щодо контролю над ресурсами більшої частини Євразії. Про це свідчать двох - та багатосторонні угоди між країнами регіону. Так, Індія підписала комплексну торговельну угоду з Росією та Іраком (на 40 млрд дол.), яка передбачає, зокрема, довгострокове постачання нафти та газу; Китай з Іраком підписали угоду щодо постачання газу; Бразилія домовилася з Індією про «нову торговельну геометрію», яка зв'яже «Південь — Південь», а також про те, що американський південь буде постачати на азіатський південь паливо, зокрема нафту; Китай підписав із Бразилією 11 угод (на 10 млрд дол.) щодо участі своєї країни в нафтових та газових проектах.

Перед країнами «великої сімки» в БРІК є важливі переваги в галузі енергетики, оскільки до його складу входять як споживачі, так і постачальники енергоресурсів, що робить БРІК більш самодостатнім об'єднанням. Ринки країн БРІК відкриті для світових автовиробників. При цьому найбільший інтерес представляє Росія, яка, відповідно з прогнозами, стане найбільшим європейським ринком автомобілів, оскільки випереджає Бразилію, Китай, Індію за наявністю виробничої бази, логістика, кваліфікацією робочої сили, професійною підготовленістю постачальників.

До головних відмітних рис розвитку телекомунікаційних ринків! БРІК, лідерами яких виступають Індія та Китай, належать:

– єдина державна політика в сфері телекомунікацій;

– низькі ціни для споживачів, що стимулює зростання галузі;

– відкритість ринку щодо іноземних інвестицій та інновацій;

– контроль за ланцюжком утворення споживчої вартості (науково-дослідні розробки, дизайн товару, виробництво, маркетинг] післяпродажне обслуговування).

Однак у країнах БРІК на шляху розвитку бізнесу існують певні перешкоди: надмірне регулювання, торговельні обмеження, несприятлива валютна політика, політична нестабільність, соціальні проблеми, тероризм, корупція. Проте підприємці вважають, що переваги від комерційної діяльності значно перевищують ризики й планують здійснювати в цих країнах більше ніж три види міжнародного бізнесу!

Навколо БРІК групуються інші країни: Ірак, Казахстан, Венесуела. Таким чином, у майбутньому можливо створення міцного об'єднання, з яким будуть рахуватися «велика сімка» та ОПЕК.

Читайте також:

1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
4. ISO 15504.Структура еталонної моделі
5. IY.3. Общество и его структура.
6. T. Сутність, етіологія та патогенез порушень опорно-рухової системи
7. VІ. План та організаційна структура заняття
8. А) Структура економічних відносин.
9. Автомати для комбінованої торгівлі
10. Аграрна структура та її елементи
11. Агропромисловий комплекс та його структура
12. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві

Переглядів: 2019