Логістичні аспекти взаємозв’язку виробничої та митної інфраструктури прикордонного регіону

Особливістю логістичного управління в соціально-економічній системі прикордонного регіону виступає необхідність ефективного управління експортно-імпортними матеріальними потоками, які є не тільки вагомою складовою транскордонного співробітництва, але й фактором регіонального розвитку країн – учасниць взаємодії. Транскордонне співробітництво України відбувається на кордонах України з країнами Європейського Союзу, з Росією, Білоруссю та Молдовою. Вітчизняний сухопутний кордон межує з сьома країнами Європи; з 27 адміністративних одиниць 19 є прикордонними.

Основними передумовами проблемних ситуацій, пов’язаних із формуванням та регулюванням внутрішніх та транзитних потоків прикордонного регіону, є:

1. Диспропорції економічного розвитку прикордонних територій, відмінності у територіальному плануванні та рівні соціально-економічного розвитку прикордонних регіонів.

2. Інституційні відмінності транскордонних регіонів сусідніх держав. Недостатній рівень децентралізації повноважень органів виконавчої влади та створення умов для економічної самостійності місцевого самоврядування прикордонних територій.

Вирішити зазначені проблеми можна за рахунок розвитку митної та виробничої інфраструктури тих регіонів, які ведуть активну взаємну торгівлю з контрагентами із суміжних країн. При цьому найбільш складною залишається проблема фінансування. Регіони України, які межують з Європейським Союзом, на відміну від інших прикордонних регіонів, мають можливість реалізовувати проекти зміцнення митної та виробничої інфраструктури за рахунок коштів ЄС в рамках Програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства. Отже, нагальною потребою є розроблення Державної цільової програми розвитку транскордонного співробітництва, яка б передбачала консолідацію зусиль центральних та місцевих органів влади з реалізації зовнішніх та внутрішніх передумов розвитку прикордонного співробітництва, поглиблення співпраці в рамках існуючих єврорегіонів та активізації роботи щодо розширення сегментів транскордонного співробітництва, а також зняття інфраструктурних бар’єрів [1]. Проект такої Концепції розроблено у серпні 2010 р. Кабінетом міністрів України та розміщено в Інтернет-ресурсах для обговорення.

Як ми зазначали вище, основою логістичних потоків прикордонних регіонів є зовнішньоторговельні потоки, що мають транскордонний, транзитний характер. Вони включають вхідні (імпорт) і вихідні (експорт) види потоків та їх супроводжуючі інформаційні потоки: вихідні (від митниць до центрального органу), вхідні (навпаки), супроводжувальні (документи на товар). Фінансові потоки, в свою чергу бувають вихідні (перерахування мита до бюджету) та вхідні (державне фінансування митниць) [2].

Необхідність узгодження та взаємозв’язку митної та виробничої інфраструктур обумовлено тим, що по-перше, рух логістичних потоків, сформованих у результаті виробничої діяльності, пов’язаний з перетином митних кордонів; по-друге, великі транспортно-логістичні фірми, які власне і відносяться до виробничої інфраструктури, мають в своїй структурі митні пости та ліцензовані митні склади і можуть виконувати функції митного перевізника та митного брокера, а отже самі здійснюють митні функції.

Рівень розвитку митної інфраструктури визначається не лише кількістю прикордонних пунктів пропуску, але й станом їх розбудови, який обумовлює технічну пропускну здатність. Пропускна здатність в свою чергу залежить від:

– кількості смуг для здійснення паспортно-митного оформлення;

– відокремлення автомобільного вантажного руху від легкового;

– обладнання пунктів пропуску найсучаснішими технічними засобами для дієвого обслуговування транспортних засобів і ведення документації;

– відповідної кількості штатних працівників, які здійснюють прикордонне оформлення документації.

Таким чином, можна констатувати нерозривний зв’язок виробничої та митної інфраструктури, яку можна об’єднати у прикордонну, а при її розгляді по відношенню до декількох країн – у транскордонну. Об’єднання об’єктів виробничої та митної інфраструктури знайшло відображення у ряді нормативних актів, виданих на державному рівні, серед яких Постанова КМУ №132 «Деякі питання функціонування вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів» від 17 лютого 2010р. Зазначена Постанова окреслює організаційні, технічні, технологічні вимоги та вимоги до послуг, яким повинні відповідати об’єкти прикордонної інфраструктури [3].

Отже, для оптимального використання переваг прикордонного розташування регіону насамперед необхідно зміцнити їх інфраструктурний потенціал, а саме: розширити та модернізувати швидкісні та об’їзні дороги, залізничні колії, залізничну та прикордонну інфраструктуру, удосконалити систему митного пропуску. Рівень безпеки транспорту на українських шляхах також вимагає покращення. В цілому, Розвиток виробничої і митної інфраструктур становлять вагоме значення також і у створенні умов для спрямування регіонального виробництва на зовнішні ринки.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Висновки	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.