• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Значення добрив, пестицидів та регуляторів росту у підвищенні врожайності с-г культур та покращенні якості с-г продукції

При застосуванні добрив, родючість ґрунту підвищується, а врожайність сільськогосподарських культур збільшується. Це відбувається внаслідок того, що добрива збагачують грунт на рухомі поживні речовини.

За даними науково-дослідних установ, після застосування різних добрив приріст врожаю становив: від внесення азотних добрив на чорноземах - 25-55%, - на підзолистих від фосфорних добрив-відповідно 6-44% і на підзолистих від внесення калійних - 9-15%.

Всі види добрив, які застосовуються в господарствах з врахуванням біологічних особливостей рослин і властивостей ґрунтів, не тільки підвищують врожайність, але й покращують якість сільськогосподарську продукцію.

На якість продукції впливає вміст в рослині мінеральних елементів, основних органічних сполук (білків, вуглеводів, вітамінів, гормонів, ферментів) та інших компонентів, що в свою чергу залежать від правильного застосування добрив.

Шкідливу дію на здоров'я живих організмів можуть зумовлювати такі фактори:

1 . Надлишок нітратів у рослині внаслідок внесення підвищених доз азотних добрив. Великі дози цих добрив підвищують вміст нітратного азоту в сухій речовині від 23 до 601 мг/кг.

2. Порушення рівноваги мінеральних елементів в рослинах. Наприклад, високий вміст калію при низькому вмісті магнію і натрію є однією з причин пасовищної тетанії у тварин (розклад шлунку у тварин).

Читайте також:

1. CMM. Визначення моделі зрілості.
2. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
3. I визначення впливу окремих факторів
4. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
5. I.3. КУЛЬТУРА УЧЕБНОГО ТРУДА
6. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
7. II. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
8. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
9. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
10. II.2. Культура конспектирования
11. II.3. Культура слушания
12. III. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)

Переглядів: 889