Для перетворення електричного струму в теплову енергію використовують нагрівні прилади, складовою частиною яких є нагрівний елемент.
Металеві сплави, з яких виготовляють провідники нагрівного елемента – це сплави заліза, хрому і нікелю, які отримали назву фехралі, а також хрому і алюмінію з назвою хромелі. Ці сплави є температурно стійкі і з них виготовляють дріт і стрічку для нагрівних елементів.
Напівпровідникові матеріали.
Застосування напівпровідникових приладів дає змогу зменшити споживання електроенергії, розширити функціональні можливості приладів, зменшити розміри систем керування приладами і зробити їх більш точними.
Багато матеріалів, які мають кристалічну будову, не являються такими хорошими провідниками електричного струму, як метали, але разом з тим не можуть бути віднесені і до ізоляторів; ці матеріали отримали назву напівпровідників. Напівпровідники виявились не просто “поганими провідниками”, а особливим класом матеріалів з багатьма специфічними властивостями, які відрізняють їх як від металів, так і від діелектриків. За електричними властивостями напівпровідники займають проміжне положення між провідниками і діелектриками.
Електропровідність напівпровідників залежить від багатьох факторів: температури, чистоти, освітлення. На відміну від металевих провідників, в яких зі збільшенням температури опір збільшується, в напівпровідниках – зменшується.
Для створення напівпровідникових приладів використовують кристали германію, кремнію, арсеніду галію і селену, які відносяться до ІV групи періодичної системи елементів, на зовнішній орбіті яких знаходяться 4 електрони. Кожний з чотирьох валетних електронів атома утворює з сусідніми атомами спільні електронні пари (ковалентний зв’язок).