Інтегральні мікросхеми

Напівпровідникові діоди. Напівпровідниковими діодами називають прилади, дія яких основана на використанні односторонньої провідності p-n – переходу.

В залежності від конструкції електродів і способу отримання p-n – переходу розрізняють плоскі і точкові діоди.

Основною частиною діода є пластинка германію з провідністю типу n. В германій вплавляється індій, який створює область з провідністю типу р. На границі шарів з різними типами провідності утворюється p-n – перехід. До індію припаюється вивід, який називається анодом, до германію – вивід, який називається катодом.

Точкові діоди складаються з кристалу германію, привареного до кристалоутримувача, контактного електроду у вигляді тонкого дротику, скляного корпусу і контактних провідників. Германій має електронну провідність, але біля контакту з дротяним електродом появляється область з дірковою провідністю і, відповідно, p-n – перехід. Мала площа p-n – переходу зумовлює незначну величину міжелектродної ємності (1-2 пФ), але в той же час не дозволяє розсіювати в області p-n – переходу значну потужність. Через це точкові діоди малопотужні. Будова діодів показана на рис. 2.1.

Рис. 2.1 Напівпровідникові діоди – конструкція і схеми:

а – плоскісний; б – точковий.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Провідники з високим електричним опором.	\|	Транзистори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.