Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Інтегральні показники ефективності ЗЕД.

1. На макроекономічному рівні економічна ефективність зовнішньої торгівлі відображається в економії національної праці, що досягається країною у підсумку її участі в міжнародному поділі праці та зовнішньоторговельному товарообігу. Більш конкретно це характеризують коефіцієнти експортної та імпортної участі держави в торгівлі.

Коефіцієнт експортної участі відображається формулою:

Ке = Е / ВВП, де Е - сума національного експорту, ВВП – сума відповідного макроекономічного показника.

Коефіцієнт імпортної участі відображається формулою:

Кі = І / ВВП, де І – сума національного імпорту.

На мікроекономічному рівні під зовнішньоторговельною ефективністю розуміють насамперед ступінь зростання доходу від операцій, зокрема прибутку.

До числа основних показників відносяться такі:

- зростання прибутку від реалізації продукції, балансового та чистого прибутку;

- рентабельність торгівлі в цілому, експорту та імпорту окремо.

Прибуток від реалізації в t – ому році можливо розрахувати за формулою:

П = ВВt Х К + ВРt - Сt, де

ВВt – валютна виручка від реалізації за відрахуванням валютних витрат на гарантійне технічне обслуговування і ремонт у іноземного споживача у t – році;

К – офіційний валютний курс НБУ;

ВРt - виручка від реалізації на внутрішньому ринку;

Сt – повна собівартість усієї продукції, що реалізована.

Балансовий прибуток розраховується як сума прибутку від реалізації та позареалізаційних прибутків від ЗЕД за відрахуванням сплат за кредит, зокрема відсотки та штрафи.

Чистий прибуток є різницею між балансовим прибутком і податком на прибуток.

Ми свідомо не урахували особливості повернення ПДВ експортерам та інші податкові пільги та зобов`язання.

Рентабельність зовнішньоторговельних операцій розраховується як свідоме вам відношення обраного показника прибутку до повної собівартості.

Ефективність експорту в загальному вигляді має такий вираз:

Е = (Цe / Цoe ) > 1, де

Це – чистий гривневий еквівалент валютної виручки за товар, який експортується, за відрахуванням додаткових витрат, які пов`язані з оформленням експортної операції; наведемо таку формулу:

Це = ВВ Х К - Де – Ме, де

ВВ – валютна виручка за реалізацію даного товару;

К – курс валют;

Де – додаткові витрати, які пов`язані з експортом, наприклад з обов`язковим продажем 50 % валютної виручки через уповноважений банк;

Ме - митні платежі за експорт.

Цое – оптова внутрішня гривнева ціна товару без ПДВ і акцизного збору.

Рентабельність експорту Ре = (Це / Се) Х 100 %, де знаменник – повна собівартість експортного товару.

Методика визначення ефективності імпорту залежить від мети імпортування і має два підходи.

Перший підхід характерний для ситуації купівлі товару виробничого призначення іноземного походження як альтернативи закупці на внутрішньому ринку. У даному випадку імпортер порівнює власні зовнішньоторговельні витрати з внутрішньою оптовою ціною аналогічного товару. Ефективність імпортної операції Еі = Цоі / Ці, де

Цоі – оптова ціна внутрішнього ринку;

Ці – грошові витрати імпортера на закупку даного товару з урахуванням митних та інших витрат на легалізацію зовнішньоторговельної операції.

Імпорт є ефективним, якщо Еі > 1.

Другий підхід використовується при імпорті товару з метою подальшого перепродажу на внутрішньому ринку. При реалізації в оптовій торгівлі імпортер отримує оптову ціну з ПДВ. Але він сплачує не повну величину, а різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, зокрема сум ПДВ, які були сплачені при митній очистці товару. Тому чиста виручка імпортера при реалізації в оптової ланці складатиме Цоі – ПДВ бюдж. Показник ефективності імпорту Еі = (Цоі – ПДВ бюдж) / Ці, де

Ці – повні витрати на оприбуткування імпортного виробу.

Зрозуміло, що операція вважається ефективною при Еі > 1.

Якщо імпортер реалізує товар через роздрібну торгівлю, то чиста виручка Црі повинна зменшитися на ПДВ бюдж як різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, але останній не враховує податкові сплати на митниці. Показник ефективності імпорту Еі = (Црі – ПДВбюдж) / Ці. Як і раніше ефективною є операція з Еі > 1.

2. Показники ефективності інвестування докладно проаналізовані у посібнику “Управління зовнішньоекономічною діяльністю” за редакцією А.Кредісова. Тому пропонується самостійний аналіз таких показників:

1) оцінка чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ);

2) внутрішня норма рентабельності (ВНР);

3) метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ);

4) балансова норма рентабельності (БНР);

5) індекс прибутковості (ІП).

Розглянемо кредитний аспект зовнішньоторговельної діяльності. У наслідок того, що підсумки та витрати при кредитних відносинах розірвані у часі та змінюються протягом терміну кредита, вони придбають несумірність. Тому різночасові витрати та підсумки необхідно привести до однієї часової бази, наприклад до року поставки товару. Формула приведення до року Т валютної виручки при експорті та валютних витрат при імпорті у випадку кредиту з урахуванням відсотків виглядає таким чином:

B = ( Sot + SgК t Х Pk) Х (1 + Рн), де

В – валютна виручка від експорту в кредит з приведенням до року Т;

Sot – валютна виручка в рахунок погашення основного боргу в t-рік;

Sgt - сума заборгованості за попередній сплаті відсотків у t-рік
період;

Рк – річний відсоток за кредит;

Рн – норматив рентабельності або банківський відсоток за позику експортеру;

Т – рік приведення валютної виручки;

t – рік здійснення платежів у рахунок погашення кредиту і сплати відсотків.

Експорт на кредитних умовах у більшості разів дає менший ефект, ніж повний розрахунок під час реалізації, але дуже часто тільки товарний кредит надає можливість реального збуту. Імпорт
на кредитних умовах навпаки підвищує показник ефективності.

. Докладніше проаналізуємо умову валютної самостійності підприємства з іноземними інвестиціями. Вказана самостійність забезпечується при виконанні нерівності:

Взt + Bвt + W вt + Vвt > Cвt + Квt + Бвt + Півt Х ( 1 –q ) + Зівt + Зівпt, де

Взt – залишок іноземної валюти на рахунку підприємства з іноземними інвестиціями;

Ввt – виручка в інвалюті від реалізації в t-ому році;

Wвt – надходження від сплати відсотків за використання вільних валютних коштів підприємства;

Vвt – кредит в інвалюті, одержаний в t-ому році;

Свt – витрати в інвалюті на оплату елементів собівартості в t-ому році;

Квt – капітальні витрати на розвиток і модернізацію в інвалюті в t-ому році;

Бвt – виплати підприємства по інвалютним кредитам у t-ому році;

Півt – прибуток іноземного партнера, який переказується за кордон в інвалюті в t – ому році;

q – ставка податку на переказ прибутку за кордон;

Зівt – зарплата іноземців, яка сплачується в інвалюті або переказується у валютному вигляді за кордон у t-ому році;

Зівпt – сума в інвалюті, яка переказується за кордон на пенсійне забезпечення іноземних робітників у t-ому році.

3. Інтегральний ефект діяльності підприємства, зокрема з іноземними інвестиціями при відокремленні ефективності участі вітчизняного та іноземного партнерів визначається формулою:

Еінт = (( Дt – Вt) Х ---------------), де

t-1

(1 + Е)

Еінт – показник інтегрального ефекту або підприємства в цілому, або кожного учасника окремо;

Дt – показник доходів у t-ому році;

Вt – показник витрат у t – ому році;

Е – коефіцієнт дисконтування щодо визначення ступеня зниження цінності витрат і надходжень t-ого року по мірі їх віддалення від першого року розрахункового періоду.

Використання коефіцієнту дисконтування здійснюється згідно міжнародній практиці оцінки ефективності інвестицій, зокрема рекомендаціями ЮНІДО щодо підготовки промислових техніко-економічних досліджень.

Можливо використання таких значень Е:

- для розрахунку інтегрального макроекономічного національного ефекту – 0,1 (Ен);

- для визначення ефекту діяльності підприємства в цілому – рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю або процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів країни іноземного партнера;

- для розрахунку ефекту витрат вітчизняного учасника – галузевий норматив ефективності капіталовкладень;

- для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного партнера – процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів його країни.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 16. Економічна ефективність ЗЕД	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.