Електроізоляційні матеріали, або діелектрики – це речовини, які мають високий питомий електричний опір (до 1018 Ом/м) і при нанесенні на струмоведучі частини електричного обладнання вони ізолюють а також розділяють струмоведучі жили проводів і шнурів.
- рідкотекучі до застосування із затвердженням після застосування (електроізоляційні фарби і лаки, епоксидні смоли, компаунди).
За своїм походженням електроізоляційні матеріали можна об’єднати у такі групи:
- природні – це матеріали, які зустрічаються в природі, і їх можна використовувати без значної переробки (каучук, каніфоль, азбест, слюда, кварцовий пісок);
- штучні матеріали – це такі матеріали, які перед застосуванням повинні пройти певні технологічні обробки. Такі матеріали поділяються на дві групи:
- власне штучні – це матеріали, в яких основа, з якої складається матеріал, існує в природі (папір, гетинакс, ебоніт, електрофарфор, текстоліт і ін);
- синтетичні – це матеріали, які синтезують з низькомолекулярних речовин; до них відносяться всі види пластмас.
За хімічною буквою ізоляційні матеріали поділяються на дві групи:
- мінерального походження (пісок, слюда, періклаз, тальк, азбест);
- органічного походження – це матеріали, основу яких складають органічні речовини (пластмаси, лаки, фарби, папір, гума і ін).
Діелектрики (грец. dia – через, наскрізь і electric - електричний) – це речовини, які погано проводять електричний струм.