• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Силові розрахунки

Максимальне зусилля різання на операції – складові сили різання P_z та P_y при фрезеруванні торцевою фрезою. Під дією сили різання може відбутися зміщення заготовки в напрямку Х, як показано на рис.3.5.

Рис. 3.5. Схема дії сил

Відповідно до цих умов розраховуємо необхідну для надійного закріплення заготовки силу затиску Q.

Для розрахунку приймаємо наступні спрощуючи припущення:

1. Вагу заготовки не враховуємо (m_заг=1 кг).

2. Опори та затискний механізм жорсткі.

3. Установочні пальці не сприймають силу різання.

Виходячи з умови рівноваги знайдемо допустиму силу Q:

де - = =1,07 P_z

P_z - дотична складова різання при фрезеруванні;

K - коефіцієнт надійності закріплення;

f ₁ -коефіцієнт тертя для не обробленої поверхні, f ₁ = 0,25;

f ₂ - коефіцієнт тертя для обробленої поверхні, f ₂=0,10...0,16.

тоді , =

3.3.1 Розрахунок коефіцієнта надійності закріплення

Оскільки у виробничих умовах можуть мати місце відступи від тих умов, стосовно яких розраховувалися по нормативах сили і моменти різання, можливе їх збільшення слід врахувати шляхом введення коефіцієнта надійності (запасу) закріплення к і множення на нього сил і моментів, що входять в складені рівняння статики.

Значення коефіцієнта надійності к слід вибирати диференційовано залежно від конкретних умов виконання операції і способу закріплення заготовки. Його величину можна представити як добуток коефіцієнтів, кожний з яких відображає вплив певного чинника:

- гарантований коефіцієнт запасу надійності закріплення, = 1,5;

- коефіцієнт, що враховує збільшення сили різання через випадкові нерівності на заготовці;

=1,2 - для чорнового оброблення;

=1,0 - для чистового оброблення;

- коефіцієнт що враховує збільшення сили різання внаслідок затуплення інструменту;

- коефіцієнт що враховує збільшення сили різання при перервному

різанні, =1.2;

- враховує непостійність затискного зусилля;

= 1,3 - для ручного затиску;

= 1,0-для пневматичних і гідравлічних затискачів;

- враховує ступінь зручності розташування рукояток в ручних затисках;

= 1,2 - при діапазоні кута відхилення рукоятки 90°;

= 1,0 — при зручному розташуванні і малій довжині рукоятки;

- враховує невизначеність через нерівності місця контакту заготовки з опорними елементами, що мають велику опорну поверхню (враховується тільки за наявності крутного моменту, при повороті заготовки);

= 1,0- для опорного елементу, що має обмежену поверхню контакту із заготовкою;

= 1,5 - для опорного елементу з великою площею контакту.

Величина може коливатися в межах 1,5.. .8,0. Якщо < 2,5, то при розрахунку надійності закріплення її слід прийняти рівною = 2,5 (згідно ГОСТ 12.2.029-77).

Отже , Н

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
3. Актуарні розрахунки
4. Акцизний податок, розрахунки, методи нарахування та обрахування
5. Безготівкові міжгосподарські розрахунки
6. Безготівкові розрахунки
7. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог
8. Безготівкові розрахунки фізичних осіб розрахунковими чеками
9. Безготівкові та готівкові розрахунки
10. В. Розрахунки через Інтернет
11. Взаємні розрахунки між бюджетами.
12. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи

Переглядів: 652