• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Взаємні розрахунки між бюджетами.

Необхідність взаємних розрахунків :

1)зміна після затвердження бюджету законодавства, яке регла­ментує розподіл доходів і видатків між бюджетами;

2)зміна адміністративно-територіального поділу.

3)передача з одного бюджету до іншого фінансування певних заходів, наприклад, капітальних вкладень;

4)зміна відомчої підпорядкованості підприємств, організацій, установ.

Правила проведення взаємних розрахунків:

1.розрахунки проводяться лише між: бюджетами вищого та нижчого рівня, що безпосередньо пов'язані в ієрархічній струк­турі. Наприклад, обласний бюджет - районний, районний -сільський тощо. Не можуть проводитись розрахунки міме бюд­жетами, які безпосередньо між: собою не пов'язані;

2.на взаємні розрахунки відносять всю річну суму запланованих доходів або видатків, незалежно від того, який обсяг коштів надійшов чи скільки їх було витрачено до моменту проведення розрахунків. При цьому отримані доходи або здійснені видатки передають іншому бюджету. Такий порядок дає змогу протя­гом бюджетного року віднести відповідні доходи чи видатки тільки на один бюджет, що забезпечує порівняльність бюджет­них показників;

3.розрахунки за взаємними вимогами мають бути завершені до 31 грудня поточного року.

Взаємні розрахунки враховуються одночасно у фінансових органах та управлінні Державного казначейства, що виконують бюджети, пов'язані із взаємним перерозподілом доходів і видатків.

6. Державний кредит і методи управління державним боргом

Державшій кредит- сукупність відносин, в яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора та гаранта.

З допомогою державного кредиту залучаються вільні фінан­сові ресурси суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, які використовуються для задоволення державних потреб.

Причини існування державного кредиту :

· потреби у виконанні державою своїх функцій;

· постійно зростаючі потреби держави;

· бюджетний дефіцит.

Державний кредит має певні спільні риси з банківським кредитом:

1) поверненість;

2) строковість;

3) платність.

Відмінність банківського та державного кредиту - перший при­значений для задоволення виробничих потреб суб'єктів господа­рювання; другий - для задоволення потреб державних органів влади та управління.

Форми державного кредиту:

· державні позики;

· використання частини вкладів населення в ощадних уста­новах. Ощадна справа належить до державного кредиту, якщо залучені кошти спрямовуються до бюджету. Однак комерційні банки, як правило, діють на комерційних засадах і мобілізовані кошти формують їхні кредитні ресурси. Частина цих коштів може спрямовуватися на придбання державних цінних паперів і таким чином належати до державного кредиту;

· грошово-речові лотереї;

· використання коштів державного позикового фонду. Це оз­начає заміщення грошових ресурсів кредитними. Наслідок - заго­стрення фінансової кризи та посилення інфляції.

Класифікація державних позик здійснюється за:

1. правовим оформленням;
2. місцем розміщення;
3. правом емісії;
4. характером використання цінних паперів;
5. забезпеченістю;
6. терміном погашення;
7. виплатою доходу;
8. характером погашення;
9. характером зобов'язань.

1. За правовим оформленням:

1.1.На підставі угод. Угодами оформляються кредити від інших держав, міжнародних організацій і фінансових інститутів;

1.2.Цінними паперами. З їх допомогою мобілізуються кошти на фінансовому ринку. Види цінних паперів, якими оформляють­ся позики:

1.2.1.Облігації. Можуть бути знеособленими - на покриття дефіциту бюджету; цйіьовими - під конкретні програми. Облігація має такі види оцінки:

- номінальна - зазначена сума боргу;

- курсова - ціна, за якою вона продається залежно від доходності, надійності, ліквідності.

1.2.2. Казначейські зобов'язання. Казначейськими зобов'язан­нями оформляються, як правило, короткострокові позики.

Відмінності між облігаціями та казначейськими зобов’язаннями :

· облігації випускаються з метою поповнення бюд­жету, цільових державних фондів, на спеціальні цілі;

· казначейські зобов'язання - лише на поповнен­ня бюджету;

· за облігаціями фінансовий дохід виплачується у фіксованих відсотках, у вигляді виграшів;

· за казна­чейськими зобов 'язаннями - у фіксованих відсот­ках;

· облігації обертаються вільно або обмежено серед населення і юридичних осіб;

· казначейські зобов'я­зання - реалізовуються лише серед населення.

2. За місцем розміщення:

2.1.Внутрішні - на внутрішньому фінансовому ринку, тобто надаються юридичним особам, фізичним особам, нерезидентам;

2.2.Зовнішні - надходять ззовні від урядів, юридичних осіб, фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій і фінансових інститутів.

3. За правом емісії:

3.1.Державні. Випускаються центральними органами управлін­
ня і надходження від них спрямовуються до державного бюджету;

3.2.Місцеві. Випускаються місцевими органами управління і
надходження від них спрямовуються до місцевих бюджетів.

4. За характером використання цінних паперів:

4.1.Ринкові. Вільно купуються, продаються і перепродуються на ринку цінних паперів;

4.2.Не ринкові. Власники не можуть продати такі цінні папе­ри, крім того вони не допускаються на ринок цінних паперів.

5. За забезпеченістю:

5.1. Заставні. Забезпечуються державним майном чи конкрет­ними доходами;

5.2. Беззаставні. Не мають конкретного матеріального забез­печення і їх надійність визначається авторитетом держави.

6. За терміном погашення:

6.1.Короткострокові (до 1 року);

6.2.Середньострокові (1-5 років);

6.3.Довгострокові (більше 5 років).

7. За виплатою доходу:

7.1.Процентні. Дохід встановлюється у вигляді позичкового відсотка. Може встановлюватися як тверда фіксована ставка, так і плаваюча (змінюється під впливом попиту і пропозиції на кредитному ринку);

7.2.Виграшні. Виплата доходу здійснюється на підставі про­ведених тиражів виграшів. Дохід отримують ті кредитори, чиї облігації виграли;

7.3.Дисконтні. Державні цінні папери купуються з певною знижкою, а погашаються за номінальною вартістю.

8. За характером погашення:

8.1.Одноразова виплата;

8.2.Виплата частинами:

· позика погашається рівними частинами протягом кількох років;

· позика погашається щоразу наростаючими сумами;

· щоразу сума зменшується.

9. За характером зобов'язань:

9.1.З правом довготермінового погашення.

9.2.Без права довготермінового погашення.

Передумови випуску державних позик

· Наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти.

· Довіра кредиторів до держави.

· Зацікавленість кредиторів у наданні позик державі.

· Можливість держави своєчасно і повністю повернути

борг і виплатити дохід.

Джерела погашення державних позик:

· Доходи від інвестування позичених коштів у високоефек­тивні проекти.

· Додаткові надходження від податків.

· Економія коштів від зменшення видатків.

· Емісія грошей.

· Рефінансований борг - залучені від нових позик кошти.

Державний борг- сума заборгованості держави своїм кредиторам :

· Поточний- сума заборгованості, що підлягає пога­шенню в поточному році, а також: сума відсотків зусіх випущених позик.

· Капітальний- загальна сума заборгованості та відсотки, що мають бути сплачені за позики.

· Внутрішній- заборгованість кредиторам держа­ви в даній країні.

· Зовнішній- заборгованість кредиторам за межами даної країни.

Управління державним боргом- це забезпечення плато­спроможності, тобто можливості погашення боргів.

Способи коригування позикової політики :

1. Конверсія - зміна доходності позик. Проводиться внаслідок зміни на фінансовому ринку.

2. Консолідація - передача зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну по­зики. Проводиться у формі обміну облігацій попередньої позики на нові.

3. Уніфікація - об'єднання кількох позик в одну.

4.Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх позик на нові. По суті це часткова відмова держави від своїх боргів.

5. Відтермінування - перенесення термінів виплати забор­гованості.

6. Анулювання - повна відмова держави від своєї заборгованості.

Читайте також:

1. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
2. Актуарні розрахунки
3. АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
4. Безготівкові розрахунки
5. Безготівкові розрахунки із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, платіжних вимог
6. Безготівкові розрахунки фізичних осіб розрахунковими чеками
7. Безготівкові та готівкові розрахунки
8. В. Розрахунки через Інтернет
9. Взаємні обов’язки матері, батька та дитини утримувати одне одного
10. Взаєморозрахунки з контрагентами та податковий облік: основні принципи
11. Вплив фьючерсних бірж на ціноутворення та фінансові розрахунки

Переглядів: 1716