• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація міжбюджетних відносин

Суть міжбюджетних відносин визначено ст. 81 Бюджетного кодексу:

"Міжбюджетні відносини- відносини міме державою,
АРК та місцевим самоврядуванням щодо забезпечення від­
повідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними
для виконання функцій, передбачених Конституцією та за­
конами України".

Передумови міжбюджетних відносин:

· Визначений законодавством поділ повноважень між: дер­жавною виконавчою владою та місцевим самоврядуванням. У ст. 86 Бюджетного кодексу передбачений поділ видаткових по­вноважень на основі принципу субсидіарності;

· видатки, що здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об'єднань на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпе­чують необхідне першочергове надання соціальних послуг, га­рантованих державою, і розташованих найближче до споживачів;

· видатки, що здійснюються з бюджетів міст обласного значення тарайонних бюджетів на фінансування бюджетних установ та за­ходів, що забезпечують надання основних соціальних послуг, га­рантованих державою для всіх громадян України;

· видатки, що здійснюються з обласних бюджетів, бюджету АРК на фінансування бюджетних установ та заходів, що забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування регіональних програм.

· Гарантії держави щодо фінансового забезпечення наданих повноважень місцевому самоврядуванню.

· Чинний механізм розмежування доходів і видатків між: рівня­ми бюджетної системи.

· Фінансова підтримка місцевих бюджетів з огляду на істотні коливання між- обсягом видатків та податковим потенціалом те­риторій.

Види бюджетних потоків:

1) Міжбюджетні трансферти:

· дотації вирівнювання;

· субвенції; кошти, що передаються (офіційні трансферти);

· бюджетні позички;

· взаємні розрахунки;

2) Взасмозаліки і взасморозрахунки:

· між окремими рівнями бюджетів;

· між бюджетами і суб'єктами підприємницької діяльності.

3) Об'єднання коштів. Мета - фінансування спільних проектів та завдань.

Отже, мета регулювання міжбюджетних відносин- за­безпечення відповідності між: повноваженнями на здійснен­ня видатків та наявними фінансовими ресурсами, що ма­ють забезпечувати виконання цих повноважень.

Фінансове вирівнювання- приведення у відповідність ви­трат бюджетів за функціональною та економічною класи­фікаціями до гарантованого державою мінімального рівня соціальних послуг на душу населення; ліквідація диспропор­цій у здійсненні видатків у розрізі окремих територій.

В Україні відсутні кількісні параметри державних соціальних гарантій. Тому метою фінансового вирівнювання є наближення видатків місцевих бюджетів у розрахунку на душу населення до середнього рівня, який склався по країні.

Принципи фінансового вирівнювання:

1.Врахування об'єктивно існуючих розбіжностей в економіч­ному та соціальному розвитку територій, особливостей їхмісцезнаходження, природно-кліматичних, екологічних, демогра­фічних, інших умов.

2.Визначення критеріїв і переліку депресивних територій, які потребують додаткових фінансових ресурсів.

3.Вирівнювання доходів місцевих бюджетів для забезпечення рівних умов функціонування всіх територіальних громад.

4.Визначення ступеня вирівнювання доходів з метою вста­новлення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збіль­шенні доходних джерел.

5.Вирівнювання видатків бюджетів місцевого самоврядуван­ня для забезпечення надання суспільних послуг на єдиному рівні, гарантованому законами України.

Бюджетне регулювання- надання коштів з державного бюджету місцевим бюджетам з метою збалансування до­ходів і видатків останніх.

Причинитериторіальних відмінностей формування доходів місцевих бюджетів:

· Різний рівень економічного розвитку адміністративно-територіальних одиниць, їх спеціалізація.

· Різноманітність природно-кліматичних умов.

· Різний екологічний стан територій.

· Особливості розташування населених пунктів, насамперед адміністративних центрів.

· Насиченість шляхами сполучення.

· Кількість населення та його віковий стан.

· Сформована протягом минулих періодів мережа об'єктів соціальної та побутової інфраструктури, її стан.

Причини територіальних відмінностей видатків місцевих бюджетів:

1.Нестабільність, неузгодженість законодавства з питань фінансів, бюджету, податків.

2.Щорічні зміни складу доходів і видатків.

3.Невизначеність цілей та пріоритетів фінансового вирівнювання.

4.Відсутність стабільного, науково обґрунтованого, прозо­рого механізму бюджетного регулювання (до прийняття Бюд­жетного кодексу).

5.Нераціональне розташування мережі бюджетних установ.

6.Непослідовна політика щодо передачі соціально-культурних об'єктів з державної власності у комунальну.

7.Домінування споживацьких тенденцій у використанні коштів місцевих бюджетів, відсутність зацікавлення місцевого самоврядування у додатковій мобілізації доходів.

Метою бюджетного регулювання є:

1) Вертикального- забезпечення необхідними доходами бюд­жетів усіх рівнів відповідно до чинного законодавчого розмежу­вання повноважень між органами державної влади та місцевим самоврядуванням. Здійснюється у формі закріплення конкретних доходів за відповідними рівнями бюджетної системи.

2) Горизонтального - ліквідація відмінностей рівня бюджет­ної забезпеченості бюджетів місцевого самоврядування, тобто фінансове вирівнювання. Досягається шляхом вирівнювання до­ходів і видатків однотипних місцевих бюджетів.

Бюджетним кодексом передбачені такі методи бюджетного регулювання:

1.Метод відсоткових відрахувань від загальнодержавних по­датків і зборів до територіальних бюджетів. При цьому можуть застосовуватися такі види нормативів:

· єдині для всіх місцевих бюджетів;

· групові -єдині в межах певних груп місцевих бюджетів;

· індивідуальні.

2. Надання фінансової допомоги у вигляді бюджетних трансфертів.

Чинним бюджетним законодавством передбачено застосування таких форм міжбюджетних відносин:

1. Прямі бюджетні трансферти:

· дотація вирівнювання- фінансова допомога вирівнювання доходної спроможності місцевих бюджетів. Може надаватися:

- з державного бюджету бюджетам АРК, міст Києва і Севастополя,

обласним, районним, міським обласного значення;

- з бюджетів міст Києва і Севастополя, міст обласного значення бюд­
жетам районів у містах, сіл, селищ, міст районного підпорядку­
вання.

· субвенція - цільова фінансова допомога на основі пайової участі у фінансуванні.

Може надаватися:

- з державного бюджету на здійснення програм соціального захисту;

- з державного бюджету на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування, на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, встановлених державою;

- з державного і місцевих бюджетів на виконання інвестиційних проек­тів;

- з місцевих бюджетів на утримання об'єктів спільного користуван­ня чи ліквідацію негативних наслідків діяльності об'єктів спільно­го користування;

- з місцевих бюджетів на виконання власних повноважень територі­альних громад сіл, селищ, міст;

- з державного і місцевих бюджетів - інші субвенції.

· кошти, що передаються (вилучення коштів):
- з місцевих бюджетів до державного бюджету;

- змісцевих бюджетів до інших місцевих бюджетів вищого рівня управління.

· інші дотації. Надаються з державного і місцевих бюджетів
вищого рівня бюджетам місцевого самоврядування.

2. Бюджетні позички. Мета надання - фінансування касових розривів при виконанні місцевих бюджетів.

Види касових розривів :

1) планові - виникають, коли об'єктивно не збігаються терміни фінансування з бюджету і терміни одержання доходів, а також: при запланованому дефіциті бюджету;

2) позапланові - виникають при невиконанні плану доходів і перефінансуванні окремих видів видатків.

Бюджетні позички- позички, що надає один бюджет ін­шому.

Умови надання:

· безпроцентний характер;

· цільове призначення - фінансування тимчасових касових роз­ривів;

· надання бюджетом вищого рівня бюджету нижчого рівня, що безпосередньо пов'язаний з ним за прямою ієрархічною підпо­рядкованістю;

· короткостроковий характер - не більше одного року. Бюд­жетні позички мають бути погашені до кінця бюджетного року (31 грудня);

· розмір - фактична сума утвореного касового розриву.

Право надання бюджетних позичок з державного бюджету делегується міністру фінансів, з місцевих бюджетів - відповідним адміністраціям, що можуть передавати це право фінансовому органу.

Фінансовий орган, управління Державного казначейства, що здійснюють виконання бюджету, з якого буде надана позичка, перевіряють доцільність її надання, встановлюють терміни погашен­ня. Надання позички здійснюється на підставі відповідного рішен­ня. Вищий фінансовий орган та управління державного казначей­ства контролюють своєчасність та повноту погашення заборго­ваності за позичкою.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Організація перевезень
3. II. Організація перевезень
4. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
5. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні правовідносини
8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
9. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
10. Адміністративно-правові відносини
11. Адміністративно-правові відносини
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 2054