Сутність методу і його місце в обґрунтуванні ГР

Лекція 14. Основи функціонально-вартісного аналізу

1. Сутність методу і його місце в обґрунтуванні господарських рішень.

2. Основні терміни й визначення.

3. Обґрунтування системи параметрів.

4. Обґрунтування господарських рішень з використанням функціонально-вартісного аналізу.

5. Практичні рекомендації щодо застосування функціонально-вартісного аналізу для обґрунтування господарських рішень.

Сутність методу і його місце в обґрунтуванні ГР

Існує старий, але дуже повчальний психологічний тест: потрібно з’єднати чотири кути квадрата трьома простими лініями так, щоб карандаш, не відриваючись від бумаги, вернувся у початкову точку. У більшості випадків перші способи розв’язання цієї задачі приводять, здавалось би, до очевидного висновку: задача не має розв’язку. Але це не так. Просто традиції нашого мислення, визначені догми, в рамках яких ми пробуємо розв’язати задачу, не дають можливості найти розв’язок. Відкинувши це, прийдемо до дуже простого висновку. Оказиваєтся розвязок ми шукали в межах простору, обмеженого цими трьома точками. Воно ж може бути знайдене тільки тоді, коли ми вийдемо за межі квадрата.

Необхідно сказати, що вплив такого психологічного ефекту дуже часто зустрічається в різнях галузях науки. Якщо заглянути в істрію становлення науки і техніки і в загалі цивілізації, то легко замітити, що саме нетрадиційні підходи до рішення тих чи інших задач, пояснення різних явищ дали потужний поштовх розвитку цивілізації. Як наприклад можна згадати закон всесвітнього тяжіння, який виник в результаті співставлення яблука і земної кулі, нелінійні простори Лобачевского тощо.

В економічному аналізі також існують подібні ідеї. Про одну із них зараз піде мова. Мається на увазі про функціонально-вартісний аналіз, який першочергово розроблявся як метод пошуку резервів скорочення витрат на виробництво.

Щоб зрозуміти його сутність, спробуємо прочитати скорочену назву ФВА у зворотньому порядку: аналіз вартості функції. Виникає питання: про які функції піде мова. Тут проявляється інертність нашого мислення. Звичайно послідовність пошуку резервів скорочення витрат або скорочення собівартості для аналітика не викликає сумніву. Це по-перше, групування фактичних сум витрат за встановленими статтями і елементами. Потім порівняння цих сум з заплановами, або ще краще із нормативними. Отримані таким чином позитивні відхилення відповідно звичайній логіці і є резервами. Такий підхід на практиці дає певні результати. У результаті ставляться перепони нераціональності, вибираються дешевші матеріали, зберігаються трудові ресурси. Проте описаний підхід серйозно обмежений статичністю самої продукції і технологією її виробництва.

ФВА же базується на наступному твердженні: кожна продукція, об’єкт тощо виготовляється, існує для того, щоб задовольняти потреби (виконувати свої функції). Наприклад, годинник – щоб показувати час, телевізор – щоб приймати відеосигнал і перетворювати його у зображення, олівець – щоб писати або малювати. Відомо, що для створення цих функцій в продукції або товарі потрібно витрачати відповідну кількість живої та уречевленої праці.

При більш детальному розгляді будь-якого об’єкта можна побачити, що він виконує не одну, а завжди багато функцій. Наприклад, те й же годинник, крім поточного часу в годинах і хвилинах, може показувати і календарні дані (день тижня, дату, місяць), бути секундоміром, будильником або дитячою іграшкою типу відомої гри „електроніка”. І в кінці, це прикраса. Таким чином, виявляється наявність у об’єкта багатьох корисних функцій, створення яких потребувало від виробника певних витрат.

Проаналізуємо ці функції ще раз. Оказивається, що окремі із них можна віднести до основних (через які і створювався об’єкт), інші виконують допоміжну роль. Без них неможливо здійснить головні цільові функції. І, наконець, найдуться взагалі непотрібні (зайві, а в інший раз і некорисні, вредні) функції.

Проте у будь-якому випадку для створення в предметі цих функцій були витрачені певні засоби. Тоді очевидним стає висновок про те, що якщо функції не потрібні, то і витрати на їх створення зайві. Тому ФВА всі витрати поділяє на функціонально-необхідні для виконання об’єктом його функціонального призначення і на лишні витрати, які виникли у результаті неправильного вибору або недосконалого конструкторського рішення. Тепер можна зрозуміти і ще одну назву цього методу (вона більше розповсюджена за межами СНД): аналіз вартості на основі споживацьких якостей.

Далі необхідно відзначити ще одну обставину. Кожна із функцій, характерна для об’єкта, може виконуватися різними способами. Наприклад, поточний час можуть показувати годинник за допомогою стрілок, цифр, які світяться на циферблаті, або іншим способом. Очевидно, що різні способи здійснення функції досягаються різними технологічними і технічними шляхами і відповідно потребують різних обсягів витрат. Це значить, що, вибираючи той чи інший спосіб здійснення певної функції, ми зарані закладаємо і визначену мінімальну суму витрат на її створення. Таким чином, замінивши існуючий спосіб виконання функції більш дешевим, ми тим самим зменшимо вартість виробу.

Через те, що процес ФВА будь-якого об’єкта має значний об’єм і потребує детальних обґрунтувань з метою економії місця обмежимося абстрактним прикладом. Нехай нам необхідно провести аналіз об’єкта А з метою скорочення витрат на його виробництво. В результаті деталізації на функції побудована схема цього об’єкта.

На основі функціональної схеми шляхом відповідного групування витрат побудована вартісна модель цього об’єкта.

На перший погляд, щоб виконати поставлену задачу (скоротити вартість об’єкта), достатньо просто внести в нього конструктивні зміни, в результаті яких зникнуть непотрібні функції h і k і додаткова функція b. Сума можливого скорочення вартості об’єкта складе 22,09 (7,9+11,0+3,1) тис. грн.

Проте на практиці все не так. В результаті аналізу виясняється, що функція h і додаткову їй функцію b можна дійсно скоротити. Разом з тим, скорочення функції k неможливо, тому що вона є результатом технологічного недосконалення об’єкта, що обумовлюється сьогоднішнім положенням науки. Крім того, вияснилося, що головна функція e може виконуватися іншим способом (нове технічне рішення). Його вартість у цьому випадку трохи більша – 29 тис. грн., але при реалізації відпаде потреба в функції a. І, наконець, головні функції f іg можна об’єднати. Назвемо це об’єднання функцією L. Її вартість складає 41,2 тис. грн. При цьому відпадає потреба у функції с і виникне необхідність створення допоміжної функції r вартістю 14,5 тис. грн.

В результаті змін в конструкції отримали новий удосконалений варіант об’єкта А. Його функціонально-вартісна модель показна на рис. 3. Як бачимо, після проведення ФВА вартість об’єкта А скоротилася на 22,2 тис. грн (18% від первісної) без втрат їм необхідних споживацьких якостей. Якщо це масовий виріб, то отриманий ефект можна помножити на кількість одиниць, які будуть виготовлені за рік або інший проміжок часу.

Таким чином, ФВА представляє собою ефективний спосіб виявлення резервів скорочення витрат, який базується на пошуку більш дешевих способів виконання головних функцій (шляхом організаційних, технологічних, технічних ін. и змін виробництва) при одночасному виключенні зайвих функцій.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) є прогресивним і високоефективним методом, що застосовується інженерами, економістами, дослідниками, фахівцями підрозділів ФВА, керівниками служб, цехів, виробництв і інших ланок управління підприємств, об’єднань, науково-технічних організацій у створенні й удосконалюванні високоефективних конкурентоспроможних об’єктів (виробів, технологій, виробничих, організаційних, інформаційних і інших систем зі складною структурою). Цей метод почав розвиватися й застосовуватися на вітчизняних і іноземних підприємствах з 40-х років минулого сторіччя. У Японії, наприклад, у цей час понад 90% промислових фірм використовують ФВА [7].

У 40-х роках американський інженер Майлз Л.Д. (фірма Дженерал Електрик) і рос. Соболєв Ю.М. (Пермський телевізійний завод) запропонували якісно нові підходи до пошуку резервів скорочення собівартості виробу. Ефект був деже великим. Перша розробка Соболєва Ю.М. (вузол підсилення мікротелефону) дозволила скоротити кількість деталей на 70%, витрати матеріалів – на 42 %. трудомісткість – на 69 %, а загальна собівартість 0 у 1,7 рази. З того часу і починається історія теоретичної розробки і практичного використання ФВА.

Сутність методу полягає в тому, що для певної системи (технічної, економічної тощо) визначаються й класифікуються функції й параметри системи і її різних складових. Далі провадиться аналіз ступеня впливу значення обраних параметрів на функції (наприклад, як відіб’ється на функції «прибуток підприємства» включення в організаційну структуру «служби маркетингу» - параметра). По кожному розглянутому варіанту зв’язку «параметр – функція» проводиться оцінка ефекту від включення даного зв’язку в балах і оцінка витрат (вартості варіанта зв’язку).

Ефект може бути отриманий і за рахунок виключення або зменшення значень шкідливих функцій (наприклад, зменшення маси кузова автомобіля, вивільнення певної кількості робітників за рахунок суміщення професій тощо).

У підсумку проведення ФВА всі можливі варіанти ГР порівнюються між собою за співвідношенням «індекс якості системи, у балах», розрахованим по всіх зв’язках «параметр-функція», і «сумарні витрати, у грн.» на реалізацію даного варіанта. У ролі економічно обґрунтованого ГР приймається варіант з найкращим співвідношенням «якість / вартість».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Антична філософія як перший етап західної філософської традиції. Загальна характеристика	\|	Основні терміни й визначення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.