Фізичні властивості. Блиск металевий. Твердість середня. Колір золотисто-жовтий. Риска золотисто-жовта, металево блискуча. Важке. Вкраплення в кварці, дендрити, волосоподібні форми, також листочки, лусочки, зерна і великі самородки в розсипах. Кристали виключно рідкісні і зазвичай спотворені. Сингонія кубічна. Ковке. Золото можна розплющити до товщини 0,00008 мм (в 500 разів тонші людської волосини). Тягуче. Із золота завбільшки з горошину можна витягнути дріт довжиною 15 км діаметром 0,000002 мм.
Відмінні ознаки. Постійними ознаками для самородного-золота є: металевий блиск, середня твердість, золотисто-жовтий колір, золотисто-жовта, металево блискуча риса. Самородне золото можна сплутати з мідним колчеданом. Відмінність - у мідного колчедану інша риска.
Хімічні властивості. Розчиняється тільки в царській горілці (суміш трьох частин міцної соляної кислоти і однієї частини міцної азотної кислоти).
Різновиди. 1. Електрум містить від 15 до 60% срібла. 2. Мідисте золото (купроауріт) вміщує до 20% міді.
Походження. Золото буває корінне (жильні) і розсипне. Самородне золото виділяється з термальних водних розчинів, пов'язаних за походженням з кислими і середніми, рідко з основними магмами. Характерне для гіпотермальних, мезотермальних і епітермальних жил. Таке золото називається жильним.
Крім того, зустрічаються розсипні родовища золота, що утворилися внаслідок руйнування корінних (жильних) родовищ річковими потоками або морським прибоєм. Більша частина золота добувається з розсипних родовищ. 1000 т земної породи містить всього 5 г золота, а в багатих золотоносних рудах на 50 кг породи приходиться стільки ж золота.