Оподаткування суб’єктів та митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Оподаткування операцій, які проводять суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, здійснюється за такими принципами:
· Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
· Ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною Радою за поданням Кабміну України;
· Рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досягнення та підтримки самоокупності та самофінансування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного балансу України;
· Ставки податків є однаковими для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою: для однієї групи товарів діє єдина ставка податку;
Мито - це непрямий податок, який стягується з товарів, які переміщаються через митний кордон країни, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом.
Платниками мита є будь-які юридичні або фізичні особи, що здійснюють переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають митному оподаткуванню згідно з чинним законодавством.
Об’єкт оподаткування - митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України. Для визначення митної вартості товарів валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом Нацбанку, що діє на день подання митної декларації. Мито сплачується у національній валюті України. Існує ввізне та вивізне мито:
В залежності від принципу нарахування мита можна виділити:
- адвалорне мито, яке нараховується у певному проценті до митної вартості товарів,
- специфічне мито, яке нараховується у твердих сумах з одиниці товару,
- комбіноване мито – поєднує у собі адвалерне та специфічне мито.
На деякі товари можуть встановлюватися сезонне ввізне та вивізне мито на термін, що не перевищує чотирьох місяців з моменту їх встановлення.