Алкіни – це вуглеводні, що містять потрійний зв’язок СºС і мають загальну формулу CnH2n-2. Алкіни утворюють гомологічний ряд, який починається з ацетилену, а інші члени гомологічного ряду, як і члени рядів алканів і алкенів, відрізняються між собою на гомологічну різницю СН2 . За номенклатурою ІUРАС назви алкінів утворюються заміною в назві відповідного алкану суфіксу – ан на суфікс –ин(ін).
Ізомерія алканів зумовлена будовою вуглецевого ланцюга і розміщення потрійного зв’язку.
Хімічні властивості ацетиленових вуглеводнів зумовлені наявністю в їх молекулах потрійного зв’язку, який складається з одного s - зв’язку (утвореного двома sp – гібридизованими орбіталями вуглецевих атомів) і двох p - зв’язків (утворених вільними р – орбіталями), що орієнтовані у просторі у взаємно перпендикулярних площинах (рис.11):
Рис.11. Схема утворення хімічних зв’язків в молекулі ацетилену
Молекула ацетилену є лінійною, всі чотири атоми розміщені на одній прямій. Обидві sp – гібридизовані орбіталі атома вуглецю скеровані під кутом 1800. p – електронна густина потрійного зв’язку має циліндричну симетрію відносно лінії сполучення ядер чотирьох атомів. На відміну від подвійного зв’язку, p – електронна густина потрійного зв’язку важче піддається поляризації, оскільки довжина потрійного зв’язку менша, ніж довжина подвійного зв’язку:
а електронегативність sp – гібридизованого атома гідрогену вища порівняно з sp2 – гібридизованим С – атомом. Тому, незважаючи на більшу ненасиченість, ацетиленові вуглеводні важче приєднують електрофільні реагенти, ніж етиленові вуглеводні. Для алкінів характерні реакції приєднання і, крім того, вони здатні заміщувати атом водню біля вуглецевого атома з потрійним зв’язком, тому що алкіни мають слабкі кислотні властивості: