По кількості заміщених атомив гідрогену в молекулі амоніаку розрізняють первинні, вторинні і третинні аміни:
За систематичною номенклатурою назву аміну утворюють з назви відповідного вуглеводню додаванням префікса аміно-. За раціональною номенклатурою назви амінів утворюють додаванням суфікса – амін до назв радикалів; до того ж радикали перелічують за їх ускладненням. Для багатьох амінів використовують тривіальні назви.
У молекулах аліфатичних амінів атоми азоту перебувають в стані sp2– гібридизації. У тривалентному стані атом азоту має неподілену електронну пару, за рахунок якої він утворює донорно-акцепторний зв’язок з протоном, який має вакантну S – орбіталь:
R – NH2 + H+®R – NH3+.
Саме з наявністю неподіленої електронної пари на атомі азоту й пов’язані основні властивості амінів. У водних розчинах аміни приєднують протон води з утворенням гідроксидів амонійних сполук:
Реакція з бромною водою є якісною на анілін, при цьому утворюється осад 2,4,6 – триброманіліну.