Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
2. Термохімічні рівняння можна домножувати на будь-яке число, додавати або віднімати разом з їх тепловими ефектами, як алгебричні рівняння.
Стан або вид вихідних речовин впливає на значення теплового ефекту реакції. Так, якщо в реакцію з киснем вступають різні алотропні модифікації вуглецю – графіт і алмаз, то теплові ефекти різнитимуться:
C(графіт)+O2(г)=СО2(г), DН3=-393,5 кДж/моль.
C(алмаз)+O2(г)=СО2(г), DН4=-395,3 кДж/моль. (27)
Цікаво, що в разі віднімання рівняння (27) від (26) і скорочення подібних членів можна одержати
C(графіт)–C(алмаз)=0, DН3–DН4=1,8 кДж/моль.
Отже,
C(графіт)®C(алмаз), DН=1,8 кДж/моль.
Ми одержали теплоту поліморфного перетворення.
Таким чином, застосовуючи закон Гесса та його наслідки, можна обчислити теплові ефекти реакцій у тому разі, коли DН експериментально виміряти не можна.
Тепловий ефект реакції утворення 1 моля будь-якої сполуки з простих речовин, стійких за стандартних умов, називаютьтеплотою (ентальпією) утворення(DНf).
Так, теплотою утворення кальцій карбонату є DН реакції
Сa(кр) + С(графіт) + 3/2О2(г) = СаСО3(кр),
у якій вихідними є прості речовини, стійкі за стандартних умов (графіт, а не алмаз, кисень, а не озон).
Теплоти утворення простих речовин, стійких за стандартних умов, дорівнюють нулю. Значення DНf за стандартних умов наведені в довідкових таблицях.
Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці між сумою теплот утворення продуктів реакції і сумою теплот утворення вихідних речовин з урахуванням числа молів цих речовин.