Орендна плата – це платіж, який орендар вносить власнику землі за користування земельною ділянкою.
Орендна плата, крім ренти, може містити амортизацію за використання основного капіталу, вкладеного в землю, та відсоток на нього.
Рис. 9.11. Структура орендної плати
Усі рентні доходи розподіляються між державою, земельними власниками і тими, хто користується землею (фермери, селянські господарства, підприємці тощо).
В умовах ринкової економіки земля не лише здається в оренду, а є об’єктом купівлі-продажу, отже, має ціну.
Рис. 9.12. Мета купівлі землі
На відміну від інших товарів, земля – особливий товар, продукт природи, а не праці, ціна якого ґрунтується не на вартості, а на тому доході, який вона приносить своєму власникові, – ренті. Тим не менш вона приймає товарний вигляд.
Ціна землі – капіталізована земельна рента, яка приносить прибуток у вигляді відсотку.
На основі приватної власності на землю виникає її купівля та продаж. Ціна землі відрізняється від цін на інші товари. Земля позбавлена вартості, але має ціну. Купівля землі означає купівлю права на отримання з земельної ренти прибутку; її ціна виникає на цій основі.
Чим більшу ренту дає земельна ділянка, тим більше грошей будуть платити за неї покупці, отже, ціна землі буде більша.
Впливає на ціну земні і норма позичкового відсотка. Так, якщо ділянка землі приносить щорічно R доходу (ренти), а ставка позичкового відсотка дорівнює S, то поточна ціна (Р) ділянки визначатиметься за формулою