Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Державна політика регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва

Агропромислова інтеграція й агропромисловий комплекс

Процес агропромислової інтеграції – це встановлення ста­лих прямих зв’язків селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (промисловості, транспорту, сфери заготівлі, зберігання, переробки й реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства).

У результаті поглиблення агропромислової інтеграції фор­мується агропромисловий комплекс (АПК).

Агропромисловий комплекс – це сукупність галузей народного госпо­дарства, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і доведенням до спо­живача, а також виробництвом відповідних засобів вироб­ництва.

Структура АПКвизначається особливостями сільськогос­подарського виробництва, в складі АПК виділяють такі сфери:

I – ресурсна:галузі, які забезпечують АПК засобами вироб­ництва і виробничими послугами, включаючи будівництво та ре­монтні роботи;

II – аграрно-сировинна: власне сільське та лісове господар­ство;

III – переробна: галузі, що займаються заготівлею, зберіган­ням, переробкою, транспортуванням та реалізацією сільськогос­подарської продукції;

IV – виробнича і соціальна інфраструктура: галузі, які за­безпечують загальні умови соціально-економічного розвитку, – транспортне господарство, зв’язок, підготовка кадрів, житлові об’єкти, в т. ч. заклади охорони здоров’я та ін.

Агропромисловий комплекс є одним з найважливіших сек­торів народного господарства України. Тут зосереджено близь­ко 30 % основних виробничих фондів; працює майже третина загальної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві; фор­мується 70 % роздрібного товарообігу. Продукція АПК є однією з основних статей експорту. За оцінками експертів, Україна належить до числа країн із найвищим рейтингом щодо потенційних можливостей АПК( найродючіші у світі чорноземів – понад 65 %, достатньо висока кваліфікація і відо­ма у всьому світі працелюбність).

За умов інтенсивного розвитку Україна має цілком реальні можливості приєднатися до групи країн – основних виробників сільсько­господарської продукції та продовольства для населення.

 

Головними завданнями державного регулювання в країнах з розвинутою ринковою економікою в аграрній сфері є:

— підвищення прибутковості сільського господарства і роз­ширення експорту основних видів продовольчих товарів;

— попередження перевиробництва окремих видів сільсько­господарської продукції;

— обмеження монополізму в суміжних із сільським госпо­дарством галузях промисловості.

Чинники, що визначають потребу й особливості державного регулювання агропро­мислового комплексу:

 

 

Рис. 9.13. Необхідність державного регулювання АПК і його особливості

 

Політика держави щодо аграрного сектору і його агентів не може бути однако­вою. Вона залежить від рівня економічного й соціального роз­витку держави, збалансованості попиту і пропозиції на аграр­них ринках.

Рис. 9.14. Головні важелі державного регулювання АПК

 

В Україні рівень відповідної державної фінансової підтрим­ки сільського господарства зростає, але залишається ще недо­статнім, що ускладнює конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників на внутрішньому і зовнішньому ринках із зарубіжними.


Читайте також:

  1. D) оснащення виробництва обладнанням, пристроями, інструментом, засобами контролю.
  2. II Державна дума
  3. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
  4. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
  5. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
  6. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  7. Автоматизація виробництва
  8. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  9. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  10. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  11. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  12. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом




Переглядів: 1581

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ринок земельних ресурсів. Ціна землі | Еволюція валютної системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.