Підприємства колективної власності: правова основа діяльності

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновників і є однією з організаційно-правових форм підприємств, кваліфікуючою ознакою якої є визначена колективна форма власності, на якій засноване та діє таке підприємство (ст. 93 ГК України). Визначення колективне означає, що підприємство належить колективу співвласників (засновників, учасників), які діють як один суб’єкт права колективної власності. Правосуб’єктність власника (у даному разі колективу або групи власників, організованих у колективне підприємство з правами юридичної особи) реалізується через юридичну особу – підприємство, яке володіє, користується і розпоряджається майном відповідно до свого статуту. Виникнення підприємств колективної власності пов’язано з добровільним об’єднанням майна їх засновниками для досягнення тих чи інших соціально-господарських цілей.

Об’єктами права колективної власності можуть бути: статутний (складений) капітал юридичної особи – суб’єкта права колективної власності, створений за рахунок вкладів (пайових внесків) її учасників (членів); викуплене членами трудового колективу, іншими фізичними та юридичними особами майно державного підприємства шляхом його акціонування; кредити банків, отримані суб’єктом права колективної власності; виготовлена продукція, отримані доходи та інше майно, набуте суб’єктом права колективної власності на законних підставах (субсидії, дивіденди від цінних паперів) тощо. Підприємство колективної власності відрізняється від інших підприємств за конструкцією його відповідальності перед третіми особами, а також відповідальності засновників (членів) і створеного ними підприємства.

Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

Так, наприклад, діяльність кооперативу ґрунтується на принципах добровільного вступу в кооператив і безперешкодного виходу з нього, особистої трудової участі членів кооперативу та їх участі в управлінні його справами. У складі кооперативу можуть створюватися структурні підрозділи, зокрема територіально відокремлені. Кооператив має право відкривати свої філіали та представництва, здійснювати виробничу, переробну, заготівельно-збутову, постачальницьку, сервісну і будь-яку іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом. Діяльність кооперативу ґрунтується на таких принципах: добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього; особиста трудова участь членів кооперативу в діяльності підприємства; відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу, бажає брати участь у його діяльності на умовах, установлених статутом кооперативу; демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень; розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу; контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства, які досягли 16-річного віку, визнають статут кооперативу та дотримуються його вимог, беруть майнову та трудову участь у діяльності кооперативу. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою, ніж три особи.

Основними правами членів кооперативу є: участь в управлінні кооперативом, право голосу на загальних зборах членів кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та частки доходу на пай; одержання достовірної та повної інформації про фінансово-господарську діяльність кооперативу; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і строки, визначені його статутом.

Майно виробничого кооперативу становить колективну власність кооперативу. Виробничий кооператив є власником будівель, споруд, майнових внесків його членів, виготовленої ним продукції, доходів, одержаних від її реалізації та іншої діяльності, передбаченої статутом кооперативу, іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Крім цього, майно виробничого кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків і майна кооперативу (за винятком землі). Пайові внески членів кооперативу до нього не включаються. Порядок формування і розміри неподільного фонду встановлюються статутом.

Управління кооперативом здійснюється на основі самоврядування, гласності, участі його членів у вирішенні питань діяльності кооперативу.

Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До органів управління кооперативу належать правління (голова) кооперативу та ревізійна комісія (ревізор) кооперативу. Правління виробничого кооперативу може наймати виконавчого директора для оперативного управління діяльністю підприємства.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Господарсько-правова відповідальність	\|	Державна реєстрація суб’єкта господарювання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.