Відповідно до ст. 30 Конвенції, якщо справа, яка перебуває на розгляді в палаті, порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи протоколів до неї або якщо вирішення питання, яке вона розглядає, може призвести до результату, несумісного з рішенням, постановленим Судом раніше, палата може в будь-який час до постановлення рішення відмовитися від своєї юрисдикції на користь Великої палати, якщо жодна зі сторін у справі не заперечує проти цього. Умотивовувати рішення щодо відмови від юрисдикції немає потреби. Секретар повідомляє сторони про намір палати відмовитися від своєї юрисдикції. Сторони мають один місяць від дати цього повідомлення, упродовж якого вони можуть надіслати до канцелярії належним чином вмотивоване заперечення. Палата вважатиме недійсним заперечення, що не відповідає цим умовам. Відповідно до статті 43 Конвенції будь-яка сторона у справі може у виняткових випадках упродовж трьох місяців від дати постановлення рішення палатою надіслати до канцелярії письмове клопотання щодо передання справи до Великої палати. У своєму клопотанні сторона має зазначити важливе питання, що стосується тлумачення або застосування Конвенції чи протоколів до неї, або важливе питання загального значення, яке, на її думку, вимагає розгляду Великою палатою.
Колегія у складі п’яти суддів Великої палати розглядає клопотання виключно на підставі наявних матеріалів у справі. Вона задовольняє клопотання лише в тому разі, коли вважає, що справа дійсно порушує таке питання чи проблему. Умотивовувати відмову щодо клопотання немає потреби. Якщо колегія задовольняє клопотання, Велика палата вирішує справу шляхом постановлення судового рішення.