Злочини, що посягають на встановлений порядок поводження із засобами або речовинами, що можуть викликати наркоманію.

Злочини, що посягають на здоров’я населення та систему заходів, спрямованих на недопущення виникнення і розповсюдження серед населення захворювань, викликаних шкідливим впливом певних засобів, речовин тощо, які не належать до наркотичних або психотропних.

Специфіку злочинів цієї групи зумовлює їх предмет.Таким у складі злочину, передбаченого ст. 221, є отруйні або сильнодіючі речовини, а також обладнання, призначене для їх виробництва чи виготовлення. Отруйні речовини - це речовини у твердому, сипучому або рідкому вигляді, вживання яких навіть із незначним перевищенням дози може призвести до смерті (миш'як, стрихнін, сулема, ціанистий калій тощо). Сильнодіючі - це лікарські та інші засоби, вживання яких поза призначенням або з порушенням норм дозування може спричинити тяжку шкоду організму людини (наприклад, гормональні препарати). Отруйні та сильнодіючі речовини мають і спільні ознаки, а саме: а) небезпечність для життя або здоров'я людини; б) вони не є наркотичними засобами або психотропними речовинами; в) їх правовий режим регулюється спеціальними нормативними актами. До обладнання - як предмета цього злочину - віднесені апарати, пристрої, прилади тощо.

Предметом злочину, передбаченого ст. 322, є місця, призначенідля вживання одурманюючих засобів. Такими засобами можуть бути деякі сильнодіючі ліки, всілякі суміші, що мають вигляд порошку, аерозолі, газоподібні речовини, лаки, фарби та інші рідкі розчини промислової або побутової хімії у вигляді сировини, напівфабрикатів або готової продукції.

Злочинні дії, передбачені ст. 323, пов'язані з таким предметом, як допінг.

Допінгом визнаються засоби і методи, які входять до переліку заборонених Антидопінговим кодексом Олімпійського руху (див. примітку до ст.323). Допінгові речовини класифікуються на дві групи: 1) заборонені класи препаратів (наприклад, наркотики, ана-болічні стероїди тощо; 2) класи лікарських засобів, які підлягають деяким обмеженням (алкоголь, гормони росту, засоби локальної анестезії тощо).

Застосування препаратів першої групи заборонено взагалі. Препарати другої групи можна застосовувати лише за певних умов.

До допінгових методів віднесені так званий кров'яний допінг, а також фармакологічна, хімічна та фізична маніпуляція. Остання полягає у використанні препаратів і методів, які змінюють або можуть змінити цілісність і дійсність проб сечі, які використовуються у допінгових перевірках.

Предметом злочину, передбаченого ст.226, є мікробіологічні або інші біологічні агенти чи токсини, зазначені у Конвенції про заборону розробки, виробництва та нагромадження запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про їх знищення від 26 березня 1975 р., а також в окремих нормативно-правових актах України. Під мікробіологічним агентом розуміється мікроорганізм, вірус, бактеріальна речовина. До інших біологічних агентів може бути віднесено будь-яку інфекційну речовину або її носії, спроможні викликати смерть, хворобу або іншу біологічну дисфункцію у людському організмі. Термін «токсин» означає, незалежно від походження чи способу виготовлення, будь-яку отруйну речовину, що виділяється живим організмом.

Для злочину, передбаченого ст.223, характерно, що його предметом є продукти харчування чи інша продукція, радіоактивно забруднені понад рівні, що допускаються.

З об'єктивної сторониспільною рисою злочинів, що розглядаються, є незаконне поводження із зазначеними предметами, тобто вчинення діянь на порушення вимог відповідних нормативно-правових актів або без належного дозволу. Так, для злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321, характерні такі дії, як незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання,зберігання або збут отруйних чи сильнодіючих речовин, або здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин. Ці дії визнаються злочинними тільки за умови їх вчинення без дозволу МОЗ України. Частина 2 цієї статті передбачає відповідальність за порушення встановлених правил виробництва, виготовлення, зберігання, відпуску, обліку, перевезення, пересилання отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними речовинами чи їх аналогами.

Діяння, що утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 326, являють собою порушення правил зберігання, використання, обліку, перевезення мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів, а також інших правил поводження з ними.

Злочин, передбачений ст. 323, полягає у спонуканні особи, що не досягла 18-річного віку, до застосування допінгу. Спонукання - це такий вплив на неповнолітнього, який відзначається елементами психічного примусу, є імперативним, обмежує його волевиявлення. Конкретно такі дії можуть виражатися у вказівках неповнолітньому з боку тренера або керівника зареєстрованих чи неформальних спортивних, культуристських чи подібних до них секцій, товариств, клубів тощо застосовувати допінг, погрожуючи або даючи однозначно зрозуміти, що в противному разі він за неперс-пективністю буде відрахований. Це може бути і залякування під загрозою фізичного «покарання» та інші аналогічні дії.

Злочин, відповідальність за який встановлена ст. 327, являє собою дії, вчинені в одній із трьох альтернативно зазначених у цій статті форм: заготівлі, переробленні або збуті радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції.

Більшість цих діянь є злочинами з формальним складом. Для визнання їх закінченими встановлення наслідків не обов'язкове. Склади злочинів, передбачених статтями 326, 327, включають альтернативно або загрозу настання наслідків, або фактичне заподіяння шкоди здоров'ю людей. Загроза настання наслідків полягає у створенні небезпечної для потерпілої сторони ситуації, яка виникає в результаті порушення певних соціальних зв'язків. Моментом закінчення злочинів, передбачених ч. З ст. 323 та ч. 2 ст. 327, є час настання злочинного результату у виді тяжких наслідків, поняттям яких, згідно з диспозицією ч. 2 ст. 327, охоплюється і загибель людей.

Ознаками кваліфікованого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 323, закон визнає тотожну або родову повторність, а також спонукання до застосування допінгу двох або більше осіб.З суб'єктивної сторонизлочини цієї групи характеризуються переважно умисною виною. Лише злочин, передбачений ч. 2 ст. 321, може бути вчинений як умисно, так і необережно. Стосовно нас- ~ лідків, вказаних у ч. 3 ст. 323 та ч.2.ст. 327, вина може бути тільки необережною.

Для висновку, що злочинне діяння вчинене умисно, потрібно, щоб змістом винного охоплювались ознаки об'єктивного характеру, специфічні для цього складу злочину. Так, при вчиненні злочинів, передбачених ст. 323 та ст. 324, особа має усвідомлювати факт неповноліття потерпілого і що вона спонукає або схиляє його до вживання допінгу або інших шкідливих для фізичного та психічного здоров'я потерпілого засобів. Винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 326, особа може бути визнана за умови усвідомлення нею факту порушення правил поводження саме з мікробіологічними чи іншими біологічними агентами або токсинами. Суб'єктивна сторона складу злочинів, передбачених ч. 1 ст. 321 та ч. 2 ст. 327, включає як обов'язкову ознаку не лише вину, а й мету'збуту предметів цього злочину. Для решти складів злочинів мотив і мета на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт злочинів, передбачених ч. 1 ст. 321, статтями 322, 324, „ 326,- загальний. Решта злочинів вчиняється тільки спеціальним суб'єктом. Зокрема, у складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 321, таким є особа, яка за характером дорученої їй роботи зобов'язана була дотримуватися встановлених правил поводження із сильнодіючими чи отруйними речовинами; злочину, передбаченого ст. 226,- особа, яка відповідно до своїх повноважень по роботі, роду діяльності була зобов'язана дотримуватись правил поводження із мікробіологічними чи іншими біологічними агентами або токсинами (наприклад, особи медичного персоналу, що здійснюють щеплення населення, працівники баз, складів МОЗ). Службові особи, винні у цих діяннях, за наявності у скоєному ознак службового злочину, несуть відповідальність за відповідними статтями розділів XIII та XVIIКК.

Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів

1. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.
3. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, вчинена організованою групою, а також якщо предметом контрабанди були наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори в особливо великих розмірах, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років із конфіскацією наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що були предметом контрабанди, та з конфіскацією майна.
Примітка. Поняття великий та особливо великий розмір наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, що застосовується в цьому розділі, визначається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я.

1. Суспільна небезпека контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів визначається насамперед поширеністю даного злочину у сфері їх обігу. В Україну незаконно імпортуються з інших країн героїн, кокаїн, крек, психотропні речовини амфетамінного ряду (“екстазі”, ефедрин тощо), ЛСД, а також прекурсори, з яких у підпільних нарколабораторіях виготовляються синтетичні психотропи. За останні роки поширюється вивіз із України в інші країни макової соломки і гашишу. Також намітилася тенденція використання іноземними наркоділками території України для транзиту вказаних засобів і речовин. Все це призвело до погіршення наркотичної ситуації в Україні, створення на її території міжнародних кримінальних угруповань, які займаються наркобізнесом. Це в свою чергу призводить не тільки до збільшення кількості наркоспоживачів, але й до інтенсивного розвитку нових видів наркотизму, для обслуговування яких створюються підпільні лабораторії з виготовлення наркотиків і психотропів з імпортних прекурсорів.
Оскільки контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів веде до порушення встановленого порядку здійснення імпортно-експортних та транзитних операцій з ними, то безпосереднім об’єктом злочину є відносини у сфері обігу цих засобів, що забезпечують єдиний встановлений порядок їх переміщення через митний кордон України, регламентований ст.12 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”.
2. Предметом контрабанди є вказані засоби та речовини, юридичні поняття яких дані у ст.1 цього Закону.
Наркотичні засоби - це включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМУ від 6 травня 2000 р. № 770 (далі - Перелік), речовини природного чи синтетичного походження, препарати, рослини, що становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними (списки № 1 таблиць I, II, III Переліку). Під названим Переліком розуміються згруповані у списки наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, включені до таблиць І-ІV згідно з законодавством України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ. Даний Перелік затверджується КМУ за поданням спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони здоров’я і публікується в офіційних друкованих виданнях.
Психотропні речовини визначені як включені до Переліку речовини природного чи синтетичного походження, препарати, природні матеріали, які здатні викликати стан залежності та справляти депресивний або стимулюючий вплив на центральну нервову систему або обумовлювати порушення сприйняття, емоцій, мислення, поведінки і становлять небезпеку для здоров’я населення у разі зловживання ними (списки № 2 таблиць I, II, III Переліку).
Під аналогами наркотичних засобів і психотропних речовин розуміються заборонені до обігу в Україні речовини природного чи синтетичного походження, не включені до Переліку. Їх хімічна структура і властивості подібні до хімічної структури і властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких ці речовини відтворюють.
Прекурсори - це речовини та їх солі, що використовуються при виробництві, виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці IV Переліку.
Вони поділяються наступним чином:
- фармакологічні - початкова хімічна сировина, з якої виготовляються синтетичні наркотики або психотропи (список № 1 таблиці IV);
- промислові - ті, що використовуються в процесі виготовлення природних напівсинтетичних та синтетичних наркотичних чи психотропних речовин (список № 2 таблиці VI).
3. Об’єктивна сторона контрабанди полягає у незаконному переміщенні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через митний кордон поза митним контролем чи з приховуванням від митного контролю.
Під переміщенням предметів поза митним контролем слід розуміти їх переміщення через митний кордон поза місцем розташування митниці, або поза часом здійснення митного оформлення, або з використанням незаконного звільнення від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовою особою митного органу.
Згідно зі ст.12 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” імпорт, експорт або транзит даних засобів і речовин має здійснюватись за наявності сертифіката (окремого дозволу), виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я для кожного такого випадку, незалежно від того, стосується це одного чи кількох наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Імпорт, експорт або транзит вказаних засобів має здійснюватися лише через митниці, визначені Державною митною службою України.
З даного законоположення випливає, що переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів в зоні контролю інших митниць треба розцінювати як контрабанду.
Переміщення таких засобів і речовин з приховуванням від митного контролю - це, по суті, їх переміщення через митний кордон: з використанням тайників або інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення; шляхом надання наркотичним засобам, психотропним речовинам або прекурсорам вигляду інших засобів і речовин; шляхом подання до митного кордону як підстави для переміщення вказаних предметів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Під тайниками розуміються сховища, виготовлені з метою незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо (п.37 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК).
Використанням інших засобів, що утруднюють виявлення наркотиків, психотропів та прекурсорів, має визнаватися їх приховування у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини.
Надання вказаним засобам і речовинам вигляду інших - це зміна їх зовнішніх ознак (форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо).
Необхідно мати на увазі, що підставою для переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск вказаних засобів і речовин через митний кордон. Це може бути, наприклад, митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.
Підробленими слід вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими відбитками печаток, штампів, підписами тощо.
Під незаконно одержаними розуміються документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку.
Документами, що містять неправдиві дані, є такі, у яких відомості не відповідають дійсності щодо суті угоди, найменування, асортименту, кількості чи вартості наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо.
Склад контрабанди вказаних засобів і речовин формальний: для його належності не потрібна констатація настання шкідливих наслідків, доказ причинового зв’язку між ними і відповідними діями.
До обов’язкових ознак об’єктивної сторони контрабанди відносяться:
- дії у вигляді переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;
- місце вчинення дії - митний кордон України, митна територія України (мова в даному випадку йде саме про митний, а не про державний кордон, які географічно не завжди співпадають);
- один чи обидва зазначені у диспозиції ч.1 ст.305 альтернативних способи переміщення через митний кордон наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Митний кордон - це межі митної території України. Митний кордон України співпадає з її державним кордоном, за виключенням кордонів спеціальних митних зон. Межі території останніх є складовою частиною митного кордону України. Визначення понять “митна територія”, “митний кордон”, “спеціальні митні зони”, “митні режими” дається у ст.1-6 МК.
Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що контрабанда вважається закінченим злочином з моменту фактичного незаконного переміщення предметів через митний кордон України (див. п.13 постанови “Про судову практику в справах про контрабанду та порушення митних правил” від 26 лютого 1999 р. № 2). Якщо контрабандні наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори виявлені під час огляду чи переогляду речей або ж особистого огляду, в тому числі і повторного, при виїзді за межі України, вчинене необхідно розглядати як замах на контрабанду і кваліфікувати за ст.15 і ст.305.
Незаконне переміщення вказаних засобів і речовин на територію України, яке виявлено під час митного контролю, утворює закінчений склад контрабанди.
Оскільки диспозиція ст.305 охоплює незаконне переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України, протиправні наркооперації, які були скоєні на території України до вивезення вказаних засобів, кваліфікуються за ст.307, 308, 309, 311, 312, 313, та ч.1 ст.15 і 305, а дії, які були пов’язані з їх збутом або використанням для особистих потреб в межах України і скоєні після контрабанди таких засобів, - за сукупністю злочинів, передбачених ст.305, 307 або 309.
4. Суб’єктивна сторона злочину передбачає наявність прямого умислу. Винний усвідомлює незаконність своїх дій по переміщенню згаданих засобів і речовин через митний кордон, або поза митним контролем, або з приховуванням від митного контролю і бажає в обхід встановлених правил ввезти їх в Україну чи вивезти з неї або перевезти через її територію.
5. Суб’єктом злочину можуть бути громадянин України, іноземний громадянин чи особа без громадянства, які на момент скоєння контрабанди досягли 16-річного віку. Службова особа, що скоїла злочин з використанням свого службового становища, несе відповідальність за ст.305, за наявності необхідних ознак - і за ст.364, а якщо згадані предмети контрабанди були нею викрадені - то й за ст.308 чи 312.
6. Частиною 2 ст.305 передбачені кваліфікуючі ознаки, що підвищують суспільну небезпеку злочину. Це ті ж дії:
- вчинені повторно;
- вчинені за попередньою змовою групою осіб;
- якщо предметом їх були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини;
- вчинені за умови, що кількість цих засобів була у великих розмірах.
Повторність означає скоєння вказаних у ст.305 дій (однієї чи кількох) двічі чи більше разів, якщо не закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередню контрабанду згаданих засобів і речовин або не знята і не погашена судимість за раніше скоєний злочин.
Контрабанда за попередньою змовою групою осіб - це скоєння злочину за участю двох і більше осіб, які до цього домовилися про його спільне вчинення.
Особливо небезпечні наркотичні засоби і психотропні речовини - це ті наркотики та психотропи, які є особливо небезпечними для здоров’я населення і в зв’язку з цим включені до списків № 1 і 2 таблиці I Переліку (див. ч.9 ст.1 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”).
Поняття “великий і особливо великий розмір” таких засобів і речовин визначається (згідно з приміткою до ст.305) спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Таким органом є МОЗ України, яке своїм наказом від 1 серпня 2000 р. затвердило Таблиці невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться у незаконному обігу.
Оскільки цей вид контрабанди може бути скоєний не лише за попередньою змовою групою осіб, а й організованою групою, то важливе значення для кваліфікації вчиненого за ч.3 ст.305 має правильне визначення ознак організованої групи, її відмінностей від групи за попередньою змовою. Згідно з ч.3 ст.28 контрабанда може бути кваліфікована за ознакою вчинення її організованою групою, якщо в її готуванні чи вчиненні брали участь декілька осіб (троє і більше), які до вчинення злочину зорганізувалися у стійке об’єднання і діяли після цього за єдиним планом з розподілом технічних ролей у груповому скоєнні даного злочину, спрямованих на досягнення плану, відомого всім учасникам групи.
Характерною ознакою міжнародної організованої групи може бути домовленість, коли одна особа ввозить в Україну в заздалегідь визначене місце наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги і прекурсори, друга перевозить їх в інше місце, третя збуває засоби. У такому випадку скоєне організованою групою кваліфікується за сукупністю злочинів - ч.3 ст.305 і ч.3 ст.307.

Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, або вчинені із залученням малолітнього або щодо малолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.
4. Особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (частина перша цієї статті, частина перша статті 309 цього Кодексу).

1. Протиправні дії, які пов’язані зі збутом вказаних засобів і речовин і відповідальність за які передбачена ст.307, є злочинами підвищеної небезпеки. Незаконні виробництво та реалізація наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (далі - наркотичні засоби або психотропні речовини (чи наркотики або психотропи) перш за все порушують встановлений законодавством порядок їх обігу, внаслідок чого задовольняється незаконний попит на наркотики чи психотропи. Така діяльність є джерелом незароблених коштів і одночасно джерелом розповсюдження наркотиків або психотропних речовин серед різних верств населення.
2. Безпосереднім об’єктом злочинів, передбачених ст.307, є відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують єдиний встановлений порядок здійснення виробництва, розподілу, обігу та реалізації вказаних засобів і речовин за цільовим призначенням.
Предметом злочину є наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, поняття яких описані при коментуванні ст.305.
Відповідальність за ст.307 настає лише за умови, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, пересилання чи перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин було здійснено з метою їх збуту.
Таким чином, діяння, зазначені в цій статті, стосуються не лише встановленого порядку обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а й окремого кола осіб, які їх придбавають для вживання і здоров’я яких тим самим ставиться під загрозу.
При вчиненні будь-якої з дій такого злочину встановлений порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (основний об’єкт) завжди порушується.
Визначити вид психотропної речовини або наркотичного засобу, їх назву та властивості, а також встановити, чи містять певні рослини в собі наркотики, може лише спеціаліст. Тому у справах даної категорії завжди має бути висновок експерта з цього приводу.
3. Об’єктивна сторона злочину може проявлятися у декількох можливих формах протиправного діяння:
- незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин з метою збуту;
- їх незаконний збут.
Кожна з цих дій, незважаючи на загальні ознаки злочину, має самостійний характер і вчинення будь-якої з них незалежно від того, настали будь-які наслідки чи ні, вважається закінченим злочином.
Незаконне виробництво. У ст.1 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів” термін “виробництво” визначається як усі дії, пов’язані з їх серійним одержанням із хімічних речовин або рослин.
Наведене визначення відноситься до законного виробництва наркотичних засобів і психотропних речовин. Тому стосовно незаконного нарковиробництва вказана дефініція потребує уточнення. Це дасть змогу відмежувати діяння, які охоплюються поняттям “протиправне виробництво”, від дій, які охоплюються поняттям “незаконне виготовлення” наркотичних і психотропних речовин в значенні предмета правопорушення. Під виготовленням розуміються усі дії, включаючи рафінування та екстракцію, в результаті яких одержуються наркотичні засоби та (або) психотропні речовини, а також відбувається перетворення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів на готові до використання форми наркотичних засобів чи психотропних речовин або на лікарські засоби, що їх вміщують.
Порівняльний аналіз змісту наведених дефініцій показує, що за предметом злочину ці види посягань не відрізняються один від одного. В обох випадках предметом злочину є наркотичні засоби чи психотропні речовини. Не відрізняються вони один від одного і за кінцевим результатом - отримання згаданих засобів чи речовин. Єдина ознака, що відрізняє виробництво від виготовлення, - серійність його здійснення.
Етимологічно слово “серія” означає групу чи низку предметів, однорідних чи з загальною об’єднуючою ознакою. Стосовно незаконного нарковиробництва такою об’єктивною ознакою є не наркотичні засоби і психотропні речовини взагалі, а наркотична чи психотропомістка сировина або відповідні напівфабрикати, з яких виготовляються конкретні види натуральних синтетичних наркотиків чи психотропів. Саме цим нарковиробництво відрізняється від нарковиготовлення.
Іншою їх відмітною ознакою є характер самих дій, що визначаються технологією виконання. Згідно з "ф" п. “t” ст.1 Конвенції про наркотичні засоби 1961 р. виробництво - це відокремлення опію, листя коки, каннабісу чи смоли каннабісу від рослин, з яких вони отримуються. У цій нормі чітко визначено, що предметом виробництва є, на відміну від виготовлення, нарковмісні рослини (снотворний мак, кокаїновий кущ, коноплі), а кінцевим продуктом - наркосировина (опій, суцвіття конопель, їх смола тощо), яка не виготовляється, а виробляється (отримується) шляхом відокремлення від відповідних наркорослин.
В енциклопедичних виданнях термін “серійне виробництво” тлумачиться як тип організації виробництва, що характеризується одночасним виробленням широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу. При цьому залежно від розміру серії розрізняють крупносерійне, середньосерійне та дрібносерійне виробництво.
Стосовно питання, яке розглядається, викладене означає, що під незаконним серійним нарковиробництвом потрібно розуміти вироблення однорідної наркосировини, наприклад макової соломи із снотворного маку, маріхуани з коноплі, в особливо великих, великих та незначних розмірах.
Роглядуючи дане питання, ПВСУ в п.3 постанови від 26 квітня 2002 р. № 4 вказав, що “під незаконним виробництвом наркотичних засобів, психотропних речовин слід розуміти дії, пов’язані з незаконним одержанням наркотиковмісної сировини з рослин, які їх містять, у тому числі - відокремлення макової соломи, опію від рослин опієвмісного маку або ж листя, суцвіть, пилку, смоли - від конопель”.
Таким чином, незаконне виробництво - це відокремлення макової соломи чи соку (опію) від рослин снотворного маку або відокремлення листя, суцвіття та смоли від конопель. Як незаконне виробництво мають бути кваліфіковані, наприклад, дії осіб, які без належного дозволу зрізують рослини маку, надрізають головки недозрілого маку і насичують опієм-сирцем бинти, ватні тампони чи будь-яким способом відокремлюють від конопель їх пилок, смолу, суцвіття або листя.
Незаконне виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту і одночасне їх викрадення утворюють сукупність злочинів, передбачених ст.307 і 308.
Незаконне виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин - це будь-які процеси, крім виробництва, внаслідок яких незаконно отримуються готові до вживання наркотики чи психотропи.
Вони можуть бути одержані шляхом рафінування (очищення від сторонніх домішок) речовин, препаратів, екстрагування (вилучення алкалоїдів), перегонки, очищення або синтезу різного роду нарко-, психотропомісних препаратів, фармакологічних прекурсорів, у результаті чого утворюються готові до вживання наркотики чи психотропи або значно підвищується їх концентрація. В який спосіб виготовлені наркотичні засоби чи психотропні речовини - кустарний або промисловий, значення не має. Для кваліфікації дій, пов’язаних з виготовленням, за ст.307 достатньо встановити, що наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги були виготовлені без належного дозволу і з метою збуту. При їх виготовленні для особистого вживання відповідальність настає за ст.309.
Рафінування, екстрагування макової соломки, виготовлення з конопель гашишу, анаші, смоли і гашишної олії тощо потребують різного роду операцій з додаванням до цих рослин домішок (розчинників, жирів, води та ін.). У результаті теплового чи хімічного впливу таких домішок на макову соломку чи на листя, суцвіття конопель, їх пилок наркотик стає більш концентрованим і введенням його в організм людини будь-яким способом досягається ейфорійний стан, а при подальшому вживанні формується психічна і фізична залежність. Наркотик може бути отриманий у вигляді порошку, рідини, смоли тощо.
Подрібнення макової соломки, суцвіть та листя конопель (наприклад, на м’ясорубці) не змінює їх стан по суті, не підвищує концентрацію алкалоїдів, а тому таку дію не можна розцінювати як виготовлення наркотичних засобів.
Незаконне придбання наркотичних засобів або психотропних речовин є однією із форм об’єктивної сторони даного злочину. Перш за все факт придбання наркотиків чи психотропних речовин має бути незаконним і пов’язаним з метою їх збуту. Одержання, наприклад, наркотичних препаратів в аптеці за виданим на законних підставах рецептом лікаря, а також відповідно до ст.5 Закону України “Про заходи протидії незаконному обігу...” (під час оперативної закупівлі вказаних речовин) не можна визнати незаконним. У таких випадках в діях осіб, які придбали ці засоби й речовини, складу злочину немає.
Придбання може бути як безоплатним, так і пов’язаним з оплатою. Може проявлятися в купівлі наркотичних засобів або психотропних речовин, в обміні на інші товари чи речі, в одержанні у позику чи в результаті дарування або оплати боргу, тобто в отриманні цих засобів (речовин) від іншої особи - найпершого збувача. Тому привласнення знайдених залишків маку, конопель на земельних ділянках колективних сільськогосподарських підприємств, які не охороняються, після завершення на них збирання врожаю є не придбанням, а оберненням у свою власність кинутої наркосировини; відповідальність за це передбачається ст.308.
Незаконне зберігання - це будь-які умисні без належного дозволу дії, пов’язані з фактичним володінням наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами з метою збуту. Не має значення, яким було зберігання - таємним чи відкритим, хто зберігав - особа, яка придбала, викрала, виготовила сама, чи якій хто-небудь передав їх. Не впливає на кваліфікацію, в якому місці і протягом якого часу зберігалися наркотичні засоби, психотропні речовини, хто потім їх реалізував чи мав намір реалізувати. Відповідальність за зберігання, як і за інші протиправні форми діяння цього злочину, настає за умови, коли особа зберігає наркотичні засоби чи психотропні речовини саме з метою їх збуту. Без такої мети зберігання утворює лише ознаки злочину, передбаченого ст.309.
Під перевезенням або пересиланням наркотичних засобів або психотропних речовин слід розуміти незаконні дії щодо їх переміщення з одного місця розташування в інше в межах держави. Перевезення може здійснюватися будь-яким видом транспортних засобів по землі, у повітряному просторі, по воді, як особисто, так і через посланця. Останній може нести відповідальність лише за умови, коли усвідомлює, що, виконуючи волю іншої особи, переміщує наркотичні засоби, психотропні речовини і саме з метою збуту. Пересилання, як правило, здійснюється у вигляді відправлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів поштою, багажем тощо. Перевезення, пересилання слід вважати закінченим складом злочину, коли буде встановлено, що виконані всі необхідні для цього дії. Якщо ж особа затримана, наприклад, під час оформлення документів на перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин або під час завантаження їх на будь-який транспорт для подальшого переміщення, її дії необхідно оцінювати як замах на перевезення чи пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин з метою збуту.
Перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин через державний кордон утворює склад злочину - контрабанду і підлягає додатковій кваліфікації за ст.305.
Незаконний збут наркотичних засобів чи психотропних речовин є однією з самостійних форм прояву об’єктивної сторони злочину. Збут може бути здійснений у формі продажу, оплати будь-якого боргу, у формі обміну як на наркотики чи психотропи, так і на інші речі, у формі дарування, позики, передачі за будь-які послуги тощо. Тобто це є відчуження вказаних засобів (речовин), в результаті якого вони переходять у володіння або розпорядження іншої особи. Про умисел збуту може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала наркотичні засоби чи психотропні речовини, так і сукупність інших обставин: їх значний розмір, в якому стані (розфасовані, упаковані) і де вони були вилучені, чи вживає особа ці речовини тощо.
Збут може здійснюватися як особою, що виробила чи виготовила наркотичні засоби або психотропні речовини, так і особою, яка не брала в цьому участі.
На практиці мають місце випадки, коли як збут кваліфікуються дії, пов’язані з ін’єкціями наркотиків іншій особі. Проте з цього приводу ще нерідко припускаються помилок. Кваліфікувати ін’єкції як збут наркотичних засобів можливо лише за умови, коли вони робляться володільцем наркотику іншій особі за плату чи з будь-яких інших причин. Коли ж ін’єкції здійснюються особі, яка і володіє наркотиками, чи вводяться один одному за зговором групою осіб, якою наркотичні засоби були придбані на спільні кошти (групове вживання) саме з такою метою, то такі дії не є збутом (п.4 вищевказаної постанови ПВСУ). Особа чи група осіб у такому випадку можуть нести відповідальність лише за розкрадання чи придбання наркотиків, їх зберігання тощо.
За незаконне введення (ін’єкції) наркотичних засобів чи психотропних речовин в організм іншої особи проти її волі настає відповідальність за ст.314.
Якщо особа не лише збула наркотичні засоби чи психотропні речовини, а перед цим і схилила іншу особу до їх вживання, вона несе відповідальність за сукупністю злочинів, передбачених ст.315 і 307.
Дії особи, яка збуває під виглядом наркотичних засобів чи психотропних речовин інші речовини з метою заволодіння грошима чи майном громадян, необхідно кваліфікувати як шахрайство (ст.308), а за наявності до того підстав - і як підбурювання до замаху на незаконне придбання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Особа, яка придбала такі речовини, повинна нести відповідальність за замах на незаконне придбання наркотиків або психотропів (абз.3 п.4 названої постанови ПВСУ).
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується лише прямим умислом. Незаконно виробивши, виготовивши чи заволодівши наркотичним засобом чи психотропною речовиною з метою їх збуту, особа усвідомлює, що тим самим порушує встановлений порядок їх обігу, а при збуті усвідомлює і суспільну небезпеку для здоров’я людини, яка їх придбаває для вживання. Характерною ознакою прямого умислу є мотив і ціль злочину - збут. Саме мотив і ціль розкривають характер і зміст діяння винного, в якій би формі воно не проявлялось. У диспозиції ч.1 ст.307 законодавцем прямо передбачено, що незаконне виробництво, виготовлення, придбання чи інші дії, що виконуються з метою збуту, а так само збут наркотичних засобів чи психотропних речовин караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
5. Суб’єктом злочину, передбаченого ст.307, може бути будь-яка осудна особа, яка досягла 16 років. Якщо ж незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів з метою збуту, а так само їх збут вчинила службова особа з використанням свого службового становища, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ст.364.
6. Частиною 2 ст.307 передбачені кваліфікуючі ознаки, що підвищують суспільну небезпечність злочину.
Це ті ж дії, вчинені:
- повторно;
- за попередньою змовою групою осіб;
- особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.308-310, 312, 314, 315, 317;
- із залученням неповнолітнього;
- з метою збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян;
- з метою збуту чи передачі цих речовин у місцях позбавлення волі;
- щодо наркотичних засобів чи психотропних речовин у великих розмірах;
- щодо особливо небезпечних наркотичних засобів або психотропних речовин.
Під повторністю необхідно розуміти вчинення винним дій, зазначених у ч.1 ст.307, неодноразово, хоча б вдруге. При цьому як повторні вони можуть визнаватися лише за умови, що не збіг строк давності притягнення за них до кримінальної відповідальності, а судимість (за її наявності) не знята і не погашена у встановленому законодавством порядку. Однак слід мати на увазі, що не можуть кваліфікуватися як повторні виробництво, виготовлення, придбання наркотичних засобів чи психотропних речовин та їх наступне зберігання, перевезення, пересилання і збут, які вчинені вперше і їх предметом від початку до кінця були одні й ті ж наркотики або психотропи. Наприклад, особа з метою збуту придбала, виробила, а можливо й викрала макову соломку, перевозила, зберігала, а потім збула її чи виготовила з неї і збула ацетильований опій. У даному випадку всі дії з наркотичними засобами вчинені вперше і незважаючи на те, що кожна з них є самостійною і закінченою, вони не є повторними, а утворюють закінчений злочин, передбачений ч.1 ст.307, а якщо було попереднє викрадення наркотиків, - за сукупністю злочинів, передбачених ч.1 ст.307 та 308.
Виготовлення з тієї ж макової соломки ацетильованого опію вдруге і збут його іншій особі слід оцінювати як вчинення цього злочину повторно.
Під виробництвом, виготовленням, придбанням, зберіганням, перевезенням, пересиланням наркотичних засобів чи психотропних речовин з метою збуту за попередньою змовою групою осіб слід розуміти діяння, у вчиненні яких брали участь дві особи або більше, що заздалегідь домовились про це. Не обов’язково, щоб усі учасники злочину виконували одні й ті ж дії. Достатньо, щоб кожен з них щось виконував для досягнення мети - збуту (наприклад, один виготовив наркотики, другий зберігав їх, третій збув).
Вчинення особою одного із злочинів, передбачених ст.308-310, 312, 314, 315, 317, визнається кваліфікуючою ознакою даного злочину, якщо така особа була раніше засуджена за один із них і судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку або якщо особа не була судима за будь-який інший з перелічених злочинів і не збіг строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за зазначені діяння. В останньому випадку дії винного необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст.307, та за відповідною статтею за злочин, за який він не був засуджений.
Залучення неповнолітнього - це фактичне втягнення його дорослим у будь-які діяння, передбачені ч.1 ст.307. Залучення може проявлятися як шляхом психічного, так і фізичного впливу на неповнолітнього. Останній може брати участь у вчиненні як однієї з таких дій, так і декількох з них (наприклад, у виробництві, перевезенні чи зберіганні наркотичних засобів чи психотропних речовин) як співвиконавець та як пособник. Склад цього злочину є закінченим за умови, що неповнолітній брав участь у вчиненні таких дій хоча б один раз.
Неповнолітній у такому разі несе відповідальність за вчинення лише тих дій, які охоплювалися його умислом, тобто за ст.307 чи 309.
Щодо дорослого повинен бути доведений умисел як на збут наркотичних засобів чи психотропних речовин, так і на залучення до таких дій неповнолітнього.
Збут наркотичних засобів чи психотропних речовин у місцях масового перебування громадян - це будь-які умисні дії, пов’язані з їх реалізацією або передачею іншій особі (особам) біля приміщень або безпосередньо в приміщеннях навчальних закладів (інститутів, технікумів, технічних училищ), у місцях спортивних та культурних заходів (у спортивних клубах, на стадіонах, в кінотеатрах, на дискотеках тощо). При збуті та одночасному схиленні до вживання наркотичних, психотропних речовин або їх аналогів відповідальність настає за сукупністю злочинів, передбачених ст.307 і 315.
Кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.307 є діяння винних, пов’язані з реалізацією чи передачею вказаних засобів (речовин) у місцях позбавлення волі. Під такими місцями розуміються: кримінально-виконавчі установи відкритого або закритого типу, дисциплінарні батальйони військовослужбовців, в яких відбувають покарання особи, засуджені до позбавлення волі.
Великі розміри наркотичних засобів чи психотропних речовин та їх особлива небезпечність визначаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Тому при кваліфікації скоєного за цією ознакою необхідно керуватися відповідними висновками (див. коментар до ст.305).
7. Частиною 3 ст.307 передбачені такі особливо обтяжуючі обставини:
- вчинення розглядуваного злочину організованою групою;
- предметом злочину були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах;
- вчинення даного злочину із залученням малолітнього або щодо малолітнього.
Зміст першої і другої особливо обтяжуючих обставин розкрито при коментуванні ст.305.
Залучення малолітнього у злочинну діяльність, пов’язану зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, - це фактичне втягнення підлітка у віці до 16 років у будь-які дії, передбачені ч.1 і 2 ст.307, дорослим чи особою, якій виповнилося 16 років.
Під скоєнням злочину щодо малолітнього розуміють збут наркотиків, психотропів або їх аналогів підлітку у віці до 16 років дорослим чи особою, якій на момент скоєння злочину виповнилося 16 років.
8. Згідно з ч.4 ст.307 особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги i вказала джерело придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов’язаних із незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне їх вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч.1 ст.307 і 309).
Під добровільною здачею наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів необхідно розуміти дії, коли особа, маючи реальну можливість розпоряджатися ними й надалі, видає їх органам влади за власним бажанням. Мотиви видач можуть бути різними. Таке рішення особа може прийняти з власної ініціативи з метою припинити вживання наркотиків, через страх перед відповідальністю або за порадою батьків, близьких родичів, друзів тощо.
Добровільність виключається, якщо особа здає наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги тоді, коли про їх незаконне вироблення, виготовлення, придбання чи зберігання стало відомо представникам відповідних правоохоронних органів і передаються вони саме з метою запобігти неминучому викриттю злочину, наприклад при обшуку в квартирі, гаражі та інших місцях. Проте добровільність може мати місце за умови, коли органам стало відомо про незаконне зберігання наркотиків чи психотропних речовин, однак вони самі не можуть вилучити їх з місця схованки, а особа з власної волі видає такі засоби чи речовини.
Особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона вказала джерело придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів або сприяла розкриттю злочину, пов’язаного з їх незаконним обігом. При цьому слід мати на увазі, що дії, вчинені до цього дійового каяття, утворювали лише ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.307. Якщо ж у діянні мали місце кваліфікуючі ознаки, передбачені ч.2 і 3 цієї статті, така особа звільненню від відповідальності на підставі ч.4 ст.307 не підлягає.
У пункті 23 вищевказаної постанови ПВСУ відмічається, що за чинним законодавством звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ч.4 ст.307 здійснюються виключно судом за правилами, передбаченими ст.7, 71, 72 КПК.
За змістом ч.4 ст.307, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

1. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту -
караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 317 цього Кодексу, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені із залученням неповнолітнього, а також якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
4. Особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті.

1. Стаття 309 передбачає відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Як правило, такі злочини вчиняють особи, які вживають наркотики і саме для цього виробляють їх, придбавають, зберігають тощо.
2. Об’єктом злочинів є відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і їх аналогів, який виключає можливість їх немедичного споживання.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає в незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні наркотичних засобів, психотропних речовин і їх аналогів.
Незаконне виробництво, як і всі інші можливі прояви цього злочину, співпадає з формами аналогічних дій, передбачених ст.307 (див. коментар до цієї статті). Єдиною різницею при вчиненні злочину, передбаченого ст.309, є відсутність умислу на збут наркотиків чи психотропних речовин.
Органам попереднього слідства та суду необхідно ретельно з’ясовувати мету виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення або пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Підлягають, зокрема, з’ясуванню такі питання: чи є особа наркоманом або токсикоманом; чи вживає вона наркотики або психотропи; в якій кількості вони були вилучені і в якому саме місці; в якому стані при вилученні вони знаходились - розфасовані, упаковані; чи мала особа пристрої для виготовлення наркотиків, психотропів тощо. Як свідчить слідчо-судова практика, в окремих випадках дуже важко розмежувати діяння, відповідальність за які не настає за ст.309 та 307. Наприклад, вилучення наркотику в особи, хворої на наркоманію, ще не означає, що вона придбала, викрала чи зберігала його для особистого вживання, оскільки така особа могла мати на меті й збут наркотичних засобів, психотропних речовин або аналогів. Тому всі зазначені обставини слід оцінювати в їх сукупності.
4. Суб’єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку і вчинила зазначені в цьому законі дії.
5. Кваліфікуючими ознаками ст.309 є незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів повторно, або вчинення таких дій за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.307, 308, 310, 317, або у великих розмірах.
Під повторністю слід розуміти вчинення зазначених у ст.309 дій неодноразово, хоча б вдруге, і за умови, що вони не були пов’язані з одним і тим же предметом. Винятком з правила є лише неодноразове виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, хоча б з одного і того ж предмета, що утворює повторність, наприклад виготовлення з макової соломки ацетильованого опію вдруге. Слід мати також на увазі, що повторними вважаються дії, якщо за перший такий злочин не збіг строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, а якщо особа була судима за такі ж діяння, то судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
Попередня змова групи осіб - це діяння двох або більше осіб, які заздалегідь домовилися про виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Змова може бути як на вчинення однієї з таких дій, так і на їх сукупність, в тому числі з розподілом ролі кожного з учасників злочину. Наприклад, один виготовляє чи виробляє наркотики, другий перевозить їх, третій зберігає тощо.
Вчинення одного із злочинів, передбачених ч.2 цієї статті, може бути визнано кваліфікуючою ознакою як тоді, коли особа була судима за такий злочин, так і за умови, що вона не притягувалась до кримінальної відповідальності, при цьому судимість не була знята і не погашена, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності не збіг.
6. Частиною 2 ст.309 передбачена і така кваліфікуюча ознака, як виробництво, виготовлення, придбання тощо наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих розмірах.
Великі розміри як наркотичних засобів, так і психотропних речовин визначені у таблицях № 1, 2 “Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів та психотропних речовин, що перебувають у незаконному обігу”, затверджених наказом МОЗ України від 1 серпня 2000 р. № 188.
Розміри макової соломки чи марихуани (верхівок з листям і залишками стебел конопель) визначаються в залежності від того, були вони висушені чи ні.
Так, великий розмір висушеної макової соломки становить 1 кг і більше, невисушеної - 5 кг і більше, марихуани висушеної - 500 г і більше, невисушеної - 2,5 кг і більше. Тому в усіх процесуальних документах обов’язково має бути зазначено, в якому вигляді - висушеному чи невисушеному - була вилучена макова соломка або марихуана і яка їх вага. Якщо це неможливо виконати під час обшуку і виїмки, огляд вилучених предметів має бути проведений з дотриманням вимог ст.191 КПК за місцем провадження справи.
7. Частиною 3 ст.309 передбачаються такі кваліфікуючі ознаки:
- залучення неповнолітнього до незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
- предметом таких дій є вказані засоби і речовини в особливо великих розмірах.
Під залученням неповнолітнього слід розуміти фактичне втягнення особи, яка не досягла 18 років, у вчинення будь-якої з дій, передбачених цією статтею, хоча б один раз. Додаткова кваліфікація за ст.304 не потрібна.
8. Згідно з ч.4 ст.309 особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 цієї статті.
У пункті 23 вищевказаної постанови ПВСУ відмічається: “вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави, суду необхідно з’ясувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності за вчинений злочин”.
За змістом норми, передбаченої ч.4 ст.309, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності незалежно від того, коли вона вчинила дії, які дають для цього підстави, але до закінчення судового слідства.

Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем

1. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства -
караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 307, 310, 311, 312, 314, 317 цього Кодексу, або у великих розмірах, а також заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, або організованою групою, розбій з метою викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також вимагання цих засобів чи речовин, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, -
караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Даний вид наркозлочину - це дії, які за своїм зовнішнім проявом аналогічні злочинам проти власності (ст.185-187, 189-191, 193-195), але із своїми специфічними ознаками.
2. По-перше, в ст.308 визначається предмет злочину, що аналізується. Ним можуть бути наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги. По-друге, якщо при посяганнях на власність предмет таких дій має матеріальну цінність, то при незаконному заволодінні наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами така ознака не є обов’язковою.
Предметом злочину можуть бути вказані засоби (речовини), які не мають ціни. Злочини проти власності кваліфікуються за різними статтями розд. VI Особливої частини Кодексу - залежно від їх видів, форм і способів скоєння, заволодіння ж наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами - за ст.308 незалежно від того, в якій формі і яким способом (шляхом крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства, привласнення, вимагання тощо) воно було вчинене і кому належать (державі чи приватній особі) зазначені засоби.
3. Частина 1 ст.308 передбачає відповідальність за простий склад злочину, який охоплює чотири форми незаконного заволодіння наркотичними засобами, психотропними речовинами або їх аналогами: викрадення, привласнення, вимагання, шахрайство.
Викрадення.
З об’єктивної сторони ця форма злочину характеризується незаконним вилученням вказаних засобів (речовин) з підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності або від окремих громадян шляхом крадіжки чи грабежу. При цьому слід мати на увазі, що викрадення вказаними шляхами матиме місце й тоді, коли незаконне вилучення наркотиків, психотропів або їх аналогів було здійснено у юридичних чи фізичних осіб, які й самі незаконно ними володіли, тобто з порушенням вимог Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”. Окремої уваги заслуговує питання щодо викрадання нарковмісних рослин або їх частин - снотворного маку або конопель.
При розслідуванні таких злочинів правоохоронними органами необхідно ретельно з’ясовувати, за яких обставин були викрадені нарковмісні рослини, і належним чином закріплювати їх доказами, зокрема вживати заходів щодо визначення земельних ділянок, з яких вилучалися снотворний мак чи коноплі, хто саме їх посіяв і вирощував тощо. Недодержання цих вимог призводить до того, що обвинувачені нерідко відмовляються від своїх попередніх показань, внаслідок чого суди оцінюють дії винних як придбання наркотиків і кваліфікують їх за ст.307.
При кваліфікації діянь за ознаками крадіжки нарковмісної сировини важливе значення має з’ясування і таких питань: до жнив були вилучені снотворний мак або коноплі чи після жнив; чи охоронялося на момент вилучення поле або, зокрема, земельна ділянка сільськогосподарських підприємств з залишками таких рослин. У випадках, коли охорона з лану була знята, дії особи (осіб), пов’язані зі збиранням залишків, слід вважати як привласнення наркотичних засобів, а не їх викрадення. Аналогічно слід оцінювати дії винних, коли в них вилучають макову соломку, викинуту громадянами за межі своїх земельних ділянок.
У частині 1 ст.308 форми викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів не визначені. Це означає, що викрадення може бути здійснене як крадіжка, грабіж, не поєднаний з насильством. Крадіжка є таємним вилученням наркотиків, психотропів або їх аналогів. Характерна її особливість та, що винна особа діє приховано, непомітно для інших осіб або ж розуміє, що вона саме так діє. При грабежі, на відміну від крадіжки, вилучення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів має відкритий характер.
Коли ж відкритий спосіб викрадення поєднується із застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства до нього, скоєне потрібно кваліфікувати за ч.2 ст.308.
Привласнення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
У частині 1 ст.308 спосіб скоєння цього злочину не розкривається. Порівнюючи зміст диспозицій цієї статті та ст.191, 193, що передбачають відповідальність за привласнення чужого майна, дійдемо висновку, що даний наркозлочин у залежності від ставлення до предмета посягання може бути скоєно шляхом утримання згаданих засобів у своєму особистому розпорядженні особою:
- якій вони були довірені по службі (зберігання, перевезення, пересилання);
- яка їх знайшла;
- в якої вони випадково опинилися;
- якій вони були передані іншою особою для незаконного зберігання, перевезення чи пересилання;
- яка на законних підставах вилучила їх в особи, що ними протиправно володіла.
Утримання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів особою, якій вони були довірені по службі.
Суб’єктом злочину є неслужбова особа, якій володар передає дані засоби в установленому законом порядку під звітність з наступною доповіддю про їх фактичну кількість, якість, місцезнаходження і напрями витрачання. До таких осіб відносяться матеріально відповідальні працівники аптек, аптечних складів (баз), медичних закладів, лабораторій і підприємств, де згадані засоби чи їх аналоги виробляються, зберігаються чи постачаються для подальшого використання за цільовим призначенням, а також особи, які здійснюють згідно з договором функції по їх доставці до місця призначення (експедитори, водії автомобілів) чи по забезпеченню збереження таких засобів. У результаті присвоєння довірених їм наркотичних засобів чи психотропних речовин особи цієї категорії не тільки порушують правила, що регламентують поведінку стосовно цих засобів, але й зловживають спеціальними обов’язками, покладеними на них відповідними юридичними особами щодо розпорядження такими засобами і речовинами чи щодо охорони.
У разі привласнення особа не тільки незаконно утримує довірені їй згадані засоби, залишає їх для себе або інших осіб з метою протиправного використання, а й розтрачує їх, внаслідок чого виникає недостача цих засобів. Утримання чи розтрата як способи привласнення полягають у тому, що особа, якій були довірені наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, не виконує вимог щодо їх повернення у термін, передбачений правилами зберігання, обліку, відпуску і використання, чи вимог про знищення.
Для привласнення вказаних засобів шляхом утримання характерним є їх знаходження у винного на момент вирішення питання про його відповідальність.
Розтрата як спосіб привласнення відрізняється від утримання тим, що особа, якій наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги були довірені у зв’язку з її службовим становищем, незаконно витратила їх (наприклад, сама вжила чи передала іншій особі) і на момент вирішення питання про відповідальність у неї цих засобів немає.
Незаконне заволодіння такими засобами, скоєне особою, яка не була наділена згаданими повноваженнями, а за родом своєї діяльності тільки мала доступ до них (підсобний робітник, вантажник аптечного складу (бази), сторож тощо), кваліфікується як крадіжка.
Для кваліфікації скоєного за ст.308 як привласнення наркотичних зас

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення	\|	Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на перекриття шляхів поширення наркоманії.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.