Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на перекриття шляхів поширення наркоманії.

Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням

1. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства, а також незаконне виготовлення, придбання, зберігання, передача чи продаж іншим особам такого обладнання -
караються штрафом від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 306, 312, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, а також заволодіння обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем -
караються позбавленням волі на строк від двох до шести років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також його вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров’я, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Підвищена небезпека діянь, передбачених цією статтею, полягає в тому, що винний стає власником обладнання, яке використовується для виготовлення напівсинтетичних чи синтетичних наркотиків та психотропів, зокрема й прекурсорів, що використовуються як вихідна сировина (список № 1 таблиці IV). Речовини, отримані у ході цих операцій, здебільшого становлять особливу небезпеку для осіб, що зловживають ними (наприклад, включені у таблицю I крек, “екстазі”, героїн тощо).
2. Об’єктом злочину є відносини у сфері охорони здоров’я з приводу виготовлення, придбання, зберігання, передачі чи продажу обладнання, призначеного для отримання згаданих засобів та речовин.
Предметом злочину є вказане обладнання, яким винні оснащують підпільні нарколабораторії. Оскільки в судовій практиці допускалися помилки при визначенні обладнання, призначеного для виготовлення зазначених речовин, як предмета злочину, передбаченого ст.313 КК, ПВСУ в п.12 постанови дав роз’яснення по цьому питанню. Під обладнанням варто розуміти апарати, пристрої, прилади, за допомогою яких ці засоби і речовини виготовляються (наприклад, конденсаційна труба, випарювач, генератор газу, прес, необхідні для виготовлення гашишу), або окремі вузли, деталі відповідного агрегату (наприклад, насос для відсмоктування фільтра при перегонці опію). При цьому ПВСУ відзначив, що використані для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин чи їхніх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, кавомолка, м’ясорубка тощо) обладнанням, призначеним для цієї мети, за змістом закону не визнаються. Не відносяться до зазначеного обладнання і такі предмети медичного призначення, як шприци, стандартні флакони для розфасовки ліків, скляні відвідні трубки та ін. Таким чином, обладнання - це не будь-яке пристосування взагалі, а спеціальна технологічна апаратура, що забезпечує виготовлення напівсинтетичних і синтетичних наркотиків чи психотропів.
Узагальнення експертно-криміналістичної практики з даного питання показує, що як знаряддя здійснення незаконного виготовлення зазначених речовин використовується різна лабораторна техніка і посуд, зокрема:
- для екстракції - апарат, призначений для видалення з витяжки наркотичних чи психотропних речовин твердих тіл, і ділильні воронки;
- для фільтрації - воронки Бюхнера, воронки скляні, колби Бунзена, водоструминний насос, масляний насос, а також паперові, скляні і ватні фільтри;
- для охолодження - холодильники з водяним чи повітряним охолодженням, кристалізатори;
- для очищення - ротаційний випарювач з водоструминним чи масляним насосом, кристалізатори, ділильні воронки, пристосування для фільтрації і нагрівання;
- для синтетичних операцій - холодильники чи воронки з вітровим охолодженням, насадки скляні, перегінні колби, хлоркальцієві трубки, алонжі, термометри, колби конічні, круглодонні двогорлі, тригорлі і чотиригорлі, стакани хімічні скляні і порцелянові, прилади для нагрівання і перемішування.
Для перемішування вихідної сировини, з якої виготовляють напівсинтетичні чи синтетичні наркотики і психотропи, застосовуються мішалки механічні або електричні з підігрівом або без такого.
У процесі допоміжних операцій при виготовленні згаданих речовин використовуються:
- для зважування - ваги технічні, аналітичні і різновагові;
- для зберігання прекурсорів і реагентів - холодильники, ексікатори;
- для подрібнення твердих речовин - ступки, пестики.
3. Об’єктивна сторона злочину виявляється у діях, кожна з яких має самостійний характер, зокрема:
- заволодіння обладнанням, тобто будь-яка з форм протиправного вилучення (крадіжка, грабіж, шахрайство, привласнення, вимагання, зловживання службовим становищем тощо);
- виготовлення (у результаті складання з окремих частин технологічний агрегат стає придатним для використання із згаданою метою);
- придбання;
- зберігання;
- збут (передача чи продаж).
Момент закінчення злочину - це скоєння хоча б однієї з перелічених дій.
4. Суб’єктивна сторона злочину за ст.313 характеризується прямим умислом. При цьому винний усвідомлює призначеність обладнання для виготовлення згаданих засобів та речовин. Якщо винний шляхом збуту обладнання умисно сприяв особі в його виготовленні з метою збуту, скоєне потрібно кваліфікувати додатково за ст.27 та 307. У тих випадках, коли винний викрадає, придбаває чи зберігає обладнання з метою виготовлення наркотиків чи психотропів для збуту, скоєне повинно кваліфікуватися додатково як приготування до злочину, передбаченого ст.307.
5. Суб’єктом злочину є особа, що досягла 16-річного віку. Якщо винний при скоєнні злочину використовував своє службове становище, його дії кваліфікуються за ст.313, 364, 366 та 368, а за наявності мети використання обладнання для виготовлення наркотиків чи психотропів та їх реалізації - за ст.307.
6. У частині 2 ст.313 передбачені обтяжуючі ознаки злочину, зокрема:
- повторність;
- попередня змова групи осіб;
- вчинення особою, що раніше скоїла один із злочинів, передбачених ст.306, 312, 314, 315 та 317;
- заволодіння вказаним обладнанням шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
7. Частина 3 ст.313 передбачає особливо обтяжуючі вину обставини вчинення злочину:
- організованою групою;
- з метою виготовлення особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
- розбій з метою викрадення обладнання, призначеного для їх виготовлення;
- вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя i здоров’я.
Вказані обтяжуючі та особливо обтяжуючі обставини аналогічні розглянутим у ст.308.

Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів -
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

1. Підвищена суспільна небезпека злочину полягає не тільки у тому, що він є одним із факторів поширення зловживання наркотиками, психотропами або їх аналогами, способом створення наркоманійних груп, що складаються з неповнолітніх та молоді, а й у виникненні ринку споживачів для збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.
2. Об’єктом злочину є відносини у сфері охорони здоров’я, що усувають немедичне споживання наркотиків та психотропів як фактор поширення наркоманії чи токсикоманії.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується скоєнням дій, спрямованих на те, щоб в іншої особи виникло бажання вжити вказані речовини. Схиляння може виявлятися у різноманітних діях: проханні, пропозиції, умовлянні, обіцянках тощо. Воно може бути як одноразовим, так і багаторазовим, однак визнається закінченим з моменту першого психічного впливу на особу. Повторні випадки є кваліфікуючою обставиною (ч.2 ст.315).
Якщо при схилянні до потерпілого було застосоване насильство (побої, заподіяння тілесних ушкоджень або погроза вчинити вбивство) чи інші дії, що утворюють самостійний характер, відповідальність настає за сукупністю злочинів. За сукупністю ст.307 та 315 потрібно кваліфікувати скоєне, коли схиляння було пов’язане із збутом наркотичних засобів чи психотропних речовин.
4. Суб’єктивна сторона злочину виявляється у формі прямого умислу.
5. Суб’єктом злочину може бути особа, що досягла 16-річного віку.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є його вчинення:
- повторно;
- щодо двох чи більше осіб;
- щодо неповнолітнього;
- особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених ст.307, 308, 310, 314, 317.
Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів кількох осіб розуміється умисне скоєння таких дій не тільки одночасно щодо двох та більше осіб, а й у різний час щодо кожного потерпілого.
Під схилянням неповнолітнього розуміється скоєння вищезгаданих дій щодо особи, яка не досягла 18-річного віку. Потрібно мати на увазі, що за даною ознакою кваліфікуються дії винного не тільки тоді, коли він знав фактичний вік неповнолітнього, а й коли за певних обставин він міг та повинен був це розуміти.
Якщо при схилянні до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів винний мав на меті створення клієнтури для їх збуту, то скоєне повинно кваліфікуватися за ст.14, 307 та 315.

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян -
карається обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

1. Підвищена небезпека діяння полягає не тільки в зухвалій демонстрації вживання наркотиків у місцях масового перебування громадян (в навчальних закладах, на стадіонах, спортивних майданчиках, дискотеках, пляжах, у парках тощо), а й у згубному впливі на оточуючих (особливо на неповнолітніх і молодь).
Згідно з диспозицією ч.1 ст.316 відповідальність може настати за два злочинних діяння: відкрите незаконне вживання наркотичних засобів у згаданих місцях, вчинене однією особою; вживання, вчинене групою осіб.
2. Об’єктом злочину є відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують здоровий спосіб життя населення; предметом - наркотичні засоби. Це означає, що публічне вживання їх аналогів або психотропних речовин не визнається законодавцем кримінально караним діянням.
3. Об’єктивна сторона злочину першого діяння полягає в публічному вживанні наркотиків, тобто відкритому (очевидному) для всіх способі введення їх в організм (ін’єкції, куріння гашишу, вживання “креку”, опію тощо). Відповідальність настає незалежно від того, вживає наркотики публічно одна особа чи група осіб.
Незаконне вживання згаданих речовин групою осіб може бути і в місцях, де перебування інших осіб обмежено (наприклад, в туалетах загального користування, бесідках тощо). Для складу злочину необхідно, щоб групове вживання наркотиків вчинялось в навчальних, спортивних, культурних закладах та в інших місцях масового перебування людей. Під груповим вживанням наркотиків розуміється їх вживання двома та більше особами. При цьому не має значення послідовність і хід вживання.
4. З суб’єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.
5. Кваліфікуючими ознаками злочину є повторність незаконного публічного вживання наркотичних засобів, скоєння таких дій особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст.307, 310, 314, 315, 317 та 318.
6. Суб’єктом злочину є особа, що досягла 16-річного віку.

Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою -
караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього, -
караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

1. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою є також одним із злочинів підвищеної суспільної небезпеки. Перш за все утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів значно сприяє поширенню наркоманії, психотропоманії та токсикоманії і позбавляє правоохоронні органи можливості більш ефективно вести боротьбу з цим негативним явищем. Під місцями, в яких вчиняються вказані дії, розуміються будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо) за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою. Саме в таких місцях, таких приміщеннях, як правило, скупчуються злочинні елементи, які є не лише джерелом паразитизму і розпусти, а й потенціальними кандидатами на вчинення інших злочинів та формування злочинних угруповань у сфері незаконного наркообігу.
2. Об’єктом злочину є відносини у сфері охорони здоров’я за умови виробництва і споживання вказаних засобів і речовин.
Предметом посягання є наркотичні засоби та психотропні речовини, включені до таблиць I, II, III Переліку.
3. Об’єктивна сторона злочину характеризується організацією або утриманням місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також наданням приміщення з цією метою.
Під місцем для вживання, виробництва чи виготовлення згаданих засобів та речовин розуміється будь-яке приміщення, в якому одні й ті ж або різні особи вживають, виробляють чи виготовляють наркотики, психотропи або їх аналоги. Це може бути приватний будинок, сарай, гараж, комунальна чи окрема квартира, кімната в готелі, приміщення, що належить державному чи приватному підприємству. Організація вказаного місця - це дії особи, пов’язані з підготуванням приміщення, пошуком та вербуванням клієнтури, застосуванням заходів конспірації тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту організації місця для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин.
Під утриманням місця розуміється система дій, спрямована на підтримання його функціонування (матеріальне забезпечення, обслуговування клієнтури тощо).
Надання приміщення з метою вживання, виробництва чи виготовлення наркотиків, психотропів або їх аналогів передбачає, що цим приміщенням винний володів чи певний час користувався. На відміну від утримання місця, надання приміщення утворює склад злочину і при одноразових діях.
4. Суб’єктивна сторона організації або утримання місць, надання приміщень для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів проявляється лише в прямому умислі.
5. Суб’єктом злочину може бути особа, що досягла на момент його скоєння 16 років.
6. Якщо приміщення, що належить державній чи приватній організації, надала службова особа для виготовлення чи споживання згаданих речовин, її дії кваліфікуються за ст.317 та 364.
У тих випадках, коли винний не тільки утримував вищевказане місце чи надавав приміщення, а й виготовляв та збував наркотики та психотропи, його дії необхідно кваліфікувати додатково за ст.307. До кваліфікуючих ознак злочину законодавцем віднесені ті ж дії (тобто організація, утримання місця чи надання приміщення), вчинені повторно, або з корисливих мотивів, або групою осіб, або із залученням неповнолітнього.
Повторність - це організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою хоча б удруге і за умови, що не збіг строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за перші такі ж дії, а коли особа була судима за будь-який з таких злочинів, то судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку.
Під корисливістю слід розуміти одержання при утриманні місця чи наданні приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів матеріальної вигоди (отримання грошей чи будь-якого майна або придбання права на нього, отримання певних послуг, звільнення від особистих матеріальних витрат тощо).
Під групою осіб розуміються двоє або більше осіб, які домовились і взяли участь в організації або утриманні місць чи наданні приміщень для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Учасники такої групи можуть виконувати різні дії, наприклад, одні можуть готувати приміщення, інші залучати клієнтів.
Залучення неповнолітнього - це фактичне втягнення його в будь-якій формі дорослою особою в організацію або утримання місць чи надання приміщень для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. При цьому такі дії особи чи осіб додаткової кваліфікації за ст.304 не потребують.

Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин

1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах -
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія, вчинена повторно, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Суспільна небезпека злочину полягає в тому, що незаконна видача рецепта є одним із джерел злочинного вилучення наркотичних чи психотропних лікарських засобів з аптек.
2. Об’єктом злочину є відносини у сфері охорони здоров’я, що забезпечують порядок придбання наркотичних засобів або психотропних лікарських засобів громадянами (див. ст.14-15 Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів”).
Предметом злочину є спеціальний бланк (рецепт) встановленого МОЗ зразка, в якому лікар приписує особі ті чи інші наркотичні або психотропні лікарські засоби. Рецепт підписується лікарем, а також головним лікарем лікувально-профілактичного закладу чи завідувачем відділення, які несуть відповідальність за призначення таких засобів хворим.
Відповідно до чинних медичних правил наркотичні лікарські засоби призначаються у випадках, коли необхідно зняти гострий біль, наприклад при онкологічних захворюваннях, тяжких травмах, після операцій тощо. Психотропні речовини призначаються хворим на епілепсію, при гострих психоемоційних розладах, у деяких інших випадках. Видача рецепта на право придбання наркотичних чи психотропних лікарських засобів особам, хворим на наркоманію або токсикоманію, категорично забороняється.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає у безпідставному призначенні особі наркотичних чи психотропних лікарських засобів і видачі рецепта, щоб одержати їх в аптеці для використання і вживання з немедичною метою. На даний час порядок видачі таких рецептів регламентується правилами виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення, затверджені МОЗ України від 30 червня 1994 р. № 117.
Згідно з ч.3 п.3.2 розд. 3 Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів в державних і комунальних закладах охорони здоров’я України, затвердженого наказом МОЗ України від 18 грудня 1997 р. № 356 (із змінами, внесеними наказом МОЗ від 4 червня 1999 р. № 138), наркотичні і психотропні лікарські засоби та прекурсори списку № 1 таблиці ІV Переліку у чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами дозволяється виписувати тільки лікарям, які працюють у державних та комунальних закладах охорони здоров’я.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини і корисливими мотивами чи іншою особистою заінтересованістю. Під корисливим мотивом слід розуміти прагнення особи, яка незаконно видала рецепт, мати з цього матеріальну вигоду. Це може бути отримання за видачу рецепта будь-якого майна чи придбання права на нього, звільнення від будь-яких особистих матеріальних витрат тощо.
Інша особиста заінтересованість може полягати у прагненні отримати вигоду немайнового характеру як для себе, так і для інших осіб у вигляді різного роду привілеїв, а також в інших спонуканнях на ґрунті співчуття, хибно сприйнятого товариства тощо.
5. Суб’єктом даного злочину є здебільшого особи, які працюють на посадах лікаря та мають право видавати рецепти на придбання наркотичних засобів чи психотропних речовин.
У випадках, коли рецепт незаконно видається головним лікарем чи завідувачем відділення лікувально-медичного закладу, дії такої особи мають кваліфікуватися за ст.319 і 364 як зловживання службовим становищем і як незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.
Якщо незаконна видача рецепта була пов’язана з одержанням хабара, вчинене додатково кваліфікується за ст.368.

6. Злочин вважається закінченим з моменту передачі незаконно виписаного рецепта особі, на яку він виписаний. Коли ж із будь-яких причин такий рецепт не був переданий, дії винного слід кваліфікувати за ст.14 і ст.319 як замах на незаконну видачу рецепта.
7. Частиною 2 ст.319 передбачена кримінальна відповідальність за повторну незаконну видачу рецепта на право придбання наркотичних засобів чи психотропних речовин. Незаконна видача рецепта визнається повторною, якщо особа раніше вчинила хоча б одне таке діяння, незалежно від того, чи була вона за це засуджена. Під повторністю слід розуміти як ті випадки, коли винний повторно незаконно видає рецепт на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин одній і тій же особі, так і ті, коли такі рецепти видаються двом і більше особам.
У разі коли лікар вступає у змову з працівником аптеки і виписує рецепт на отримання наркотичних засобів чи психотропних речовин, а останній вилучає їх і збуває будь-кому, діяння таких осіб слід кваліфікувати за сукупністю злочинів як викрадення наркотичних засобів, психотропних речовин і їх збут за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.307 та ч.2 ст.308).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Злочини, що посягають на встановлений порядок поводження із засобами або речовинами, що можуть викликати наркоманію.	\|	Злочини, що посягають на встановлений порядок, спрямований на створення умов для боротьби зі злочинністю, пов’язаною з наркотизмом.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.