• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Злочини проти безпеки людства.

Стаття 439. Застосування зброї масового знищення

1. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років.
2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

1. Основним безпосереднім об’єктом злочину є безпека людства. Додатковими безпосередніми об’єктами виступають життя, здоров’я людей, власність, довкілля тощо.
2. Поняття зброї масового знищення визначається міжнародним правом. Ще в 1948 р. Організація Об’єднаних Націй сформулювала поняття такої зброї, а пізніше, в 1968 р., на засіданні ХХII сесії Генеральної Асамблеї ООН підтвердила його. Відповідно до цього визначення, зброя масового знищення - це зброя, яка діє атомним вибухом або за допомогою радіоактивних матеріалів, смертоносна хімічна і біологічна зброя та будь-яка розроблена в майбутньому зброя, наділена характеристиками, схожими за руйнівною дією з атомною та іншою згаданою вище зброєю.
До зброї масового знищення відносять ядерну, хімічну, біологічну (бактеріологічну), психотропну, променеву, інфразвукову та іншу зброю, наділену всіма характеристиками зброї масового знищення.
Основною властивістю зброї масового знищення є завдання надмірних непередбачуваних страждань та пошкоджень.
Ядерна зброя - це зброя масового знищення, яка діє шляхом атомного вибуху або за допомогою радіоактивних матеріалів. До радіоактивних матеріалів відносять джерела іонізуючого випромінювання, радіоактивні речовини та ядерні матеріали.
Хімічна зброя - це:
а) токсичнi хiмiкати (під такими хімікатами розуміють будь-який хiмiкат, який за рахунок свого хiмiчного впливу на життєвi процеси може призвести до смертельного наслiдку, тимчасової недiєздатностi або заподiяти довготривалу шкоду людинi чи тваринам) та їх прекурсори, за винятком тих випадкiв, коли вони мають призначення для промислових, сiльськогосподарських, дослiдних, медичних, фармацевтичних або iнших мирних цiлей; воєнних потреб, не пов’язаних iз застосуванням хiмiчної зброї; правоохоронних цiлей, включаючи боротьбу з заворушеннями у країнi;
б) боєприпаси та пристрої, спецiально призначенi для смертельного ураження або заподiяння iншої шкоди за рахунок токсичних властивостей, зазначених у пiдпунктi а) токсичних хiмiкатiв, якi вивiльняються у результатi використання таких боєприпасiв та пристроїв;
в) будь-яке обладнання, спецiально призначене для використання безпосередньо у зв’язку iз застосуванням боєприпасiв та пристроїв, якi зазначенi в пiдпунктi б).
Бактеріологічна (біологічна) зброя - це мікроорганізми або інші біологічні агенти чи токсини, незалежно від їхнього походження чи методу виробництва, таких видів і в такій кількості, що не мають призначення для профілактичних, захисних та інших мирних цілей, а так само зброя, устаткування або засоби доставки, призначені для використання таких агентів чи токсинів у воєнних цілях або у збройних конфліктах.
3. Об’єктивна сторона злочину полягає в застосуванні зброї масового знищення.
Застосування - це реальне використання будь-яких її видів будь-яким способом (бомбардування, розпилювання, вибухи тощо) під час збройного конфлікту або в інший час з метою спровокувати такий конфлікт.
Застосування хімічної та бактеріологічної зброї як засобів ведення війни є забороненим з 1925 р. Протоколом про заборону застосування на війні задушливих, отруйних або інших подібних газів та бактеріологічних засобів від 17 червня 1925 р.; Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 24 вересня 1996 р. заборонено випробування ядерної зброї.
4. Злочин є закінченим з моменту фактичного застосування зброї масового знищення.
5. Відповідальність за ч.2 ст.439 настає у випадку, якщо застосування зброї масового знищення призвело до загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
Під загибеллю людей треба розуміти смерть однієї чи більше осіб.
Поняттям “інші тяжкі наслідки” охоплюється спричинення тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній особі або тілесних ушкоджень середньої тяжкості двом або більше особам, масштабне руйнування чи знищення матеріальних об’єктів, зараження природного середовища на значній території тощо.
6. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Ставлення до наслідків, передбачених ч.2 ст.439, може характеризуватися також непрямим умислом або злочинною самовпевненістю.
7. Суб’єкт злочину - фізична особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років.

Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Об’єктом злочину є мир та безпека людства.
Суспільна небезпека цього злочину полягає в тому, що у випадках міждержавних чи внутрішніх конфліктів створюється реальна загроза використання зброї масового знищення, а це створює, в свою чергу, загрозу масової загибелі людей, зараження природного середовища та настання інших непередбачуваних наслідків для світового співтовариства.
Предметом злочину виступає зброя масового знищення (про поняття зброї масового знищення див. коментар до ст.439).
Об’єктивну сторону цього злочину утворює вчинення будь-якої з вказаних в диспозиції дій:
- розроблення;
- виробництво;
- придбання;
- зберігання;
- збут;
- транспортування зброї масового знищення.
Розроблення, виробництво, придбання, зберігання та накопичення запасів хімічної та бактеріологічної зброї заборонені Конвенцією від 10 квітня 1972 р. про заборону розроблення, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) зброї і токсинів та їх знищення та Конвенцією від 13 січня 1993 р. про заборону розроблення, виробництва, накопичення та застосування хімічної зброї та її знищення.
Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань від 24 вересня 1996 р. обмежене розроблення та виробництво ядерної зброї.
Під розробленням зброї масового знищення треба розуміти розробку проектів по створенню нових видів такої зброї або її окремих елементів чи по вдосконаленню вже існуючих, проектне дослідження, створення експериментальних зразків зброї або окремих її елементів та їх випробування тощо.
Виробництвом зброї масового знищення визнається виготовлення будь-яким способом вказаної зброї, тобто дії, в результаті яких була створена така зброя, готова до застосування. Так само як виробництво належить кваліфікувати дії по виготовленню зброї масового знищення, спрямовані на її серійне виробництво.
Виробництво зброї масового знищення включає в себе виготовлення речовин і матеріалів (токсичних хімікатів, мікробіологічних агентів, радіоактивних речовин), а також пристроїв і боєприпасів, спеціально призначених для смертельного ураження або спричинення іншої шкоди, обладнання та засобів доставки зброї масового знищення.
Місцем виробництва зброї масового знищення, як правило, є або спеціальні об’єкти, де міститься спеціальне обладнання для виробництва такої зброї, або стандартні об’єкти промисловості, які можуть бути використані для виробництва хімічної, біологічної або ядерної зброї.
Придбання - це дії, спрямовані на заволодіння зброєю масового знищення будь-яким способом, тобто шляхом купівлі, обміну, дарування, привласнення знайденого, одержання як відшкодування боргу, а також шляхом розкрадання. Придбання зброї масового знищення треба вважати закінченим злочином з моменту переходу вказаного предмета у володіння винної особи.
Під зберіганням треба розуміти дії, пов’язані з володінням незалежно від тривалості часу будь-яким видом зброї масового знищення, що знаходиться в обраному винною особою та у відомому їй місці. Зберігання може здійснюватися в спеціальних сховищах, тайниках, на об’єктах виробництва зброї, в інших місцях.
Збут зброї масового знищення - це умисні дії, спрямовані на її оплатне чи безоплатне відчуження, що полягає в передачі у постійне володіння чи користування іншій особі шляхом продажу, обміну, дарування, сплати боргу тощо.
Транспортування зброї масового знищення - це незаконне переміщення вказаної зброї будь-яким видом транспорту в межах України, ввезення на територію України або вивезення за межі України (в тому числі тимчасові, з обов’язковим поверненням), транзит через територію України.
Ввезення на територію України та вивезення за межі України - це фактичне переміщення зброї масового знищення через державний кордон України.
Транзит через територію України - це переміщення зброї масового знищення через територію України без будь-якого її використання на території України.
Транспортування зброї масового знищення включає в себе транспортування речовин та матеріалів, що є елементами такої зброї, боєприпасів, обладнання та засобів доставки такої зброї.
Транспортування зброї масового знищення є незаконним у випадку порушення встановленого порядку переміщення вказаної зброї, тобто без дотримання спеціальних правил. Порядок ввезення (імпорту), вивезення (експорту) та транзитного транспортування сировини, матеріалів та обладнання для створення ядерної зброї регулюється “Положенням про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що стосуються ядерної діяльності та можуть бути використані у створенні ядерної зброї”, затвердженим постановою КМУ від 12 березня 1996 р. № 302, “Положенням про порядок контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, що можуть бути використані у створенні хімічної, бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї”, затвердженим постановою КМУ від 22 квітня 1997 р. № 384, з наступними змінами та доповненнями, якими визначений порядок транспортування (за змістом ст.440) матеріалів та обладнання для створення таких видів зброї масового знищення, як хімічна та біологічна.
У випадку незаконного переміщення зброї масового знищення, а так само сировини, матеріалів чи обладнання для її створення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю вчинене утворює сукупність злочинів, передбачених ст.440 та 201.
Вчинення особою декількох діянь, передбачених ст.440, не впливає на кваліфікацію, але повинно бути враховано при призначенні покарання. Обов’язковим є відображення у юридичному формулюванні обвинувачення всіх вчинених винною особою діянь.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з альтернативно вказаних в диспозиції дій.
З суб’єктивної сторони злочин вчинюється з прямим умислом. При цьому винна особа усвідомлює суспільно небезпечний і заборонений характер дій по розробленню, виробництву, придбанню, зберіганню, збуту або транспортуванню зброї масового знищення і бажає їх вчинення. Мотиви даного злочину можуть бути різними, але на кваліфікацію вони не впливають.
Суб’єктом злочину може бути будь-яка осудна фізична особа, яка досягла 16 років.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
8. V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях
9. Абіотичні та біотичні небезпеки.
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.

Переглядів: 813