МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні віхи політичної думки І половини XIX ст.Теми доповідей і рефератів Питання для обговорення 1. Зародження політичної думки Стародавнього Сходу. 2Політичні вчення античності. 3.Політичні думки і світоглядні ідеї Стародавнього Риму. 4.Політичні думки епохи Відродження. 5.Розвиток політичної думки ХVІІ-ХVПІ ст. 1. Політичне вчення Г.В. Гегеля. 2.Розвиток ідеї соціалізму у ХVІІ-ХVПІ ст.
Тема № 3 Політична думка Нового і Новітнього часу. План 1. Основні віхи політичної думки XIX ст. 2. Розвиток теорії утопічного соціалізму. 3. Політичні вчення II половини XIX ст. 4. Основні політичні школи і напрямки сучасності.
Велика французька революція проклала шлях для розвитку капіталізму в Західній Європі. Прогрес нових суспільних відносин прискорився зі здійсненням промислового перевороту-переходу від мануфактури до машинного виробництва. Відбулися докорінні зміни в політичній сфері суспільства: утверджувалися політичні права і свободи, створювалися інститути конституціалізму і політичного представництва, приймалися відповідні конституції. Провідним ідеологічним напрямком стає лібералізм, який проголошує найвищою цінністю свободу, обґрунтовує ідеї недоторканості особи і приватної власності, вільної підприємницької діяльності, невтручання держави в економіку тощо. Найвідомішими представниками ліберального напрямку західноєвропейської думки XIX ст.. є Б.Констан, А.Токвіль, І.Бентам. Алексіс де Токвіль (1805-1859) французький публіцист. Найвідоміша його праця „Про демократію в Америці». В центрі уваги вченого були проблеми демократії. Не ототожнював поняття рівності зі свободою, а вважав основою демократії єдність рівності і свободи. Загрозою демократії є надмірна централізація державної влади. Для встановлення свободи і демократії в цілому необхідні представницька форма правління, поділ влади, місцеве самоврядування, забезпечення свободи друку, створення суду, приватна власність. Ієремії Бентпама (1748-1832) . У своїх працях „Фрагменти про владу», „Принципи законодавства « виходив з того, що сенс людської діяльності складають отримання задоволення та уникнення страждань, а найвагомішим критерієм оцінки будь-яких явищ є їхня користь. В центр ідеї лібералізму виносив не свободу , а інтерес й безпеку особи. Заперечував природні права людини. Обстоював республіканський устрій держави з поділом влади на законодавчу, виконавчу й судову. Буржуазні політико-правові вчення першої половини ХІХ ст. розвивалися в боротьбі з однієї сторони з феодальними доктринами держави й права, з іншого боку – з ідеями соціалістів-утопістів. Поняття «Утопія» походить від назви однойменної книги Т.Мору й у перекладі означає «місце благословенне, але не існуюче». Відмінна риса політико-правових поглядів утопістів полягає в тому, що у своїх поданнях про державний устрій вони намагалися виходити не з існуючих реалій, об’єктивного руху суспільних законів, а зі створених ними комуністичних ідеалів, бачення яких у кожного з авторів було різним.
Читайте також:
|
||||||||
|