• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Кореспонденція рахунків стосовно обліку ПДВ з перерахованих авансів

Кореспонденція рахунків стосовно податкового кредиту при отриманні продукції

Кореспонденція рахунків стосовно оподаткування ПДВ з відвантаженої продукції

Тепер розглянемо ситуації, коли підприємство виступає покупцем продукції.

Приклад(перша подія — отримання продукції). ТОВ «Омега» 10травня отримало сировину на суму 4200 грн., яку оплатило ЗО травня.

Таблиця

Зауважимо, що 700 грн. буде включено в податкову декларацію за травень у розділ «Податковий кредит» і на його суму буде зменшено податкові зобов'язання з ПДВ. Декларація має бути здана не пізніше 20 червня, а сума зобов'язань з ПДВ погашена не пізніше 30 червня.

Приклад,(перша подія — попередня оплата постачальнику за продукцію). 706 «Омега» 05липня перерахувало аванс за сировину у розмірі 4200 грн. і отримано на цю суму податкову накладну, вся сума рахунку складає 12000 грн., продукція була отримана 10 серпня і в той же день було здійснено остаточну її оплату.

Таблиця

Відзначимо, що першу податкову накладну підприємство відобразить в розділі «По­датковий кредит» в декларації за липень, а другу — в декларації за серпень.

Підприємства крім Декларації з ПДВ зобов'язані подавати Розшифровку у розрізі ко­нтрагентів, а також Електронний реєстр виданих та отриманих податкових накладних.

В прикінцевих положеннях Податкового Кодексу зазначено, що за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що виникли з 01.01.2011 р. по 31.12.2013 р. включно, ставка податку становить 20%, аз 01.01.2014 р. — 17%

Акцизний податок. Акцизний податок — це вид непрямого податку, що включається в ціну товарів та стягується за індивідуальними ставками при реалізації певного переліку товарів (підакцизних товарів).

Акцизний податок, на відміну від податку на додану вартість, враховує диференці­йований підхід до регулювання споживання тих чи інших підакцизних товарів.

У відповідності до Податкового кодексу України встановлені ставки акцизного податку, зміна ставок акцизного податку потребує внесення змін до кодексу.

Об'єктом оподаткування акцизним податком є:

• обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в т. ч. з даваль­ницької сировини шляхом їх продажу, обміну та інші товари (продукцію, роботи, послу­ги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів (продукції), виготовленої з давальницької сировини;

• обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промис­лової переробки (крім оборотів із реалізації (передачі) для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;

• митна вартість товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на ми­тну територію України, у тому числі в межах бартерних (товарообмінних) операцій або без оплати їх вартості чи з частковою оплатою.

Наданий час в Україні підакцизними товарами виступають:

• алкогольні напої;

• спирт етиловий;

• тютюнові вироби;

• транспортні засоби;

• пиво солодове;

• бензини, дистиляти, паливо.

Для оподаткування акцизним податком встановлено ставки акцизного податку у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) — гривнях та євро (специфічні) та у відсотках до обороту реалізації товар у (продукції) — (адвалорнї).

Облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору відображається на субрахунку 64.2«Розрахунки за обов'язковими платежами», до якого можна відкрити субрахунок другого порядку 64.2.1. Облік акцизів здійснюється аналогічно обліку ПДВ.

У випадку відвантаження підакцизної продукції:

• Д-т рах.36.1 К-т рах.70.1 — відвантажено підакцизну продукцію;

• Д-т рах.70.1 К-т рах.64.1 — нараховано ПДВ;

• Д-т рах.70.1 К-т рах.64.2.1 — нараховано акцизний збір.

У випадку відвантаження підакцизної продукції на умовах передоплати:

• Д-т рах.31.1 К-т рах.68.1 — надійшла передоплата за підакцизну продукцію;

• Д-т рах.64.3 К-т рах.64.1 — ПДВ у сумі передоплати;

• Д-т рах.64.3 К-т рах.64.2.1 — акцизний збір у сумі передоплати;

• Д-т рах.36.1 К-т рах.70.1 — відвантажено підакцизну продукцію;

• Д-т рах.70.1 К-т рах.64.3 — списано нарахований раніше ПДВ;

• Д-т рах.70.1 К-т рах.64.3 — списано нарахований акцизний збір;

• Д-т рах.68.1 К-т рах.36.1 — здійснено зарахування заборгованостей.

Податок на прибуток. Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підприємни­цької діяльності (в тому числі бюджетні та громадські організації), які одержують прибуток від господарської діяльності, нерезиденти, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що зобов'язанні мати окремий банківський рахунок та вести окремий облік результатів діяльності.

Об'єктом оподаткування є величина, яка визначається шляхом зменшення суми до­ходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду. При цьому сума прибутку, що підлягає оподаткуванню за даними податкового обліку, як правило, не збігається з сумою прибутку, отриманого за даними фінансового обліку на рахунку 44 «Нерозподі­лені прибутку (непокриті збитки)».

Податок на прибуток нараховується раз у квартал відповідно до III розділу Податко­вого кодексу України. Підставою для нарахування податку і здійснення бухгалтерських записів є Декларація про прибуток підприємства. Облік податку на прибуток ведеться відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибуток». Для обліку призначений рахунок 98 «Податок па прибуток», який має два субрахунки:

• 98.1 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»;

• 98.2 «Податок на прибуток від надзвичайних подій».

При нарахуванні податку на прибуток у бухгалтерському обліку робляться такі запи­си у разі, якщо суми бухгалтерського і податкового прибутку співпадають:

• Д-т рах. 98 К-т рах. 64.1 — на суму нарахованого податку на прибуток;

• Д-т рах 64.1 К-т рах.31.1 — погашення податкового зобов'язання;

• Д-т рах.79.1 К-т рах 98 — при списанні суми податку на кінцеві фінансові результати. Однак здебільшого суми облікового і податкового прибутку не збігаються, що спри­чиняє виникнення податкових різниць. Відповідно до П(С)БО 17 «Податок на прибу­ток», внаслідок розбіжностей між обліковим і податковим прибутком можуть виникати постійні та тимчасові різниці.

Податкова різниця — це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними П(С)БО та доходами і витрата­ми визначеними Податковим кодексом України.

Постійна різниця — це різниця між податковим прибутком (збитком) і обліковим прибутком (збитком) за певний період, що виникає у поточному періоді та не анулю­ється у наступних звітних періодах.

Тимчасова різниця — це різниця в часі, коли період виникнення доходів і витрат у бухгалтерському і податковому обліку не збігаються, проте вона анулюється у наступ­них звітних періодах.

Приклад. Податок на прибуток в звітному періоді становить 20000 грн., за даними бухгалтерського обліку — 17000 грн.

1. Відображено податок з облікового прибутку

Д-т рах.98 К-т рах.64.1 — 17000 грн.

2. Відображено суму тимчасової різниці, що підлягає оподаткуванню

Д-т рах. 17 К-т рах. 64.1 — 3000 грн.;

У наступному звітному періоді податок з облікового прибутку становив 25000 грн., за даними податкового обліку — 22000 грн.

3. Відображено податок з облікового прибутку

Д-т рах. 98 К-т рах.64.1 — 25000 грн.

4. Відображено суму тимчасової різниці, що підлягає вирахуванню

Д-т рах.64.1 К-т рах. 17 — 3000 грн.;

Тимчасові різниці, наприклад, можуть виникати у підприємств через невідповід­ність в оцінці груп основних засобів при переході на новий порядок нарахування їх амортизації після набрання чинності Податкового кодексу. Така різниця має амортизу­ватися як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом 3 років.

Складнішою є методика виявлення та обліку постійних податкових різниць. На суму таких різниць має коригуватися податок з облікового прибутку, тобто запис за дебетом рахунку 98 і кредитом рахунку 64.1 на аналітичному рахунку «Податок на прибуток» по­трібно здійснювати на суму податку з облікового прибутку разом із постійними подат­ковими різницями. У такому ж порядку відображається податок з прибутку у Звіті про фінансові результати.

Більша частка постійних податкових різниць зумовлена наявними відмінностями в бухгалтерському і податковому обліку. Такі різниці наявні й за умови, коли система оподаткування прибутку базується на даних бухгалтерського обліку. У багатьох євро­пейських країнах, де використовується такий порядок, обов'язково проводиться кори­гування облікових доходів і витрат для визначення бази оподаткування податком на прибуток.

Постійні податкові різниці можуть бути зумовлені кількома чинниками.

1. Наявність різних підходів в оцінці та обліку основних засобів. Існують деякі відмін­ності щодо визнання та оцінки в бухгалтерському та податковому обліку основних за­собів (зокрема в частині встановлення термінів корисного використання, визначення облікової вартості, віднесення до поточних витрат на ремонт та поліпшення, які в по­датковому обліку обмежуються 10 % балансової вартості кожного об'єкта, що поліп­шується).

2. Деякою несумісністю методів оцінки активів і зобов'язань у бухгалтерському і пода­тковому обліку. В бухгалтерському обліку можна застосовувати інші методи оцінки активів на дату балансу, які є неприйнятними при оподаткуванні: справедливою вартістю, вартістю з урахуванням зменшення корисності, теперішньою вартістю, методом участі в капіталі, чистою реалізаційною вартістю. Визнаються витратами в бухгал­терському обліку суми створених забезпечень на оплату відпусток, додаткове пен­сійне забезпечення, виконання багатьох гарантійних зобов'язань та інше, тоді як у податковому обліку резервування таких коштів під майбутні виплати не вважають витратами.

Переоцінка активів, створення резервів має суттєвий вплив на формування доходів, витрат і кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства. Це зумовлює відмін­ності між обліковим і податковим прибутком і необхідність формування та обліку постійних податкових різниць.

3.Наявністю витрат, на які податковим законодавством установлені обмеження Це стосується витрат подвійного призначення. Прикладом виникнення постійних різниць у цьому разі можуть бути суми перевищення:

• фактичних витрат підприємства на відрядження працівників понад установлені норми (зокрема добових за відрядженнями в межах України у сумі понад 0,2 та за кордон понад 0,75 розміру місячного прожиткового мінімуму);

• благодійних внесків неприбутковим організаціям понад норми, встановлені податко­вим законодавством (4 % від оподатковуваного прибутку);

• інші понаднормативні витрати подвійного призначення.

4. Наявністю витрат діяльності, які за податковим законодавством не відносяться до витрат:

• нестачі та втрати від псування цінностей понад установлені норми;

• сплачені штрафи, пені, неустойки;

• витрати, понесені, у зв'язку з придбанням товарів, робіт послуг у фізичної особи-підприємця, який сплачує єдиний податок (крім сфери інформатизації);

• окремі послуги нерезидентів з питань консалтингу, маркетингу, реклами, інжинірингу, роялті;

• фактична собівартість остаточно забракованої продукції;

• інші витрати, які за податковим законодавством не визнаються витратами з метою оподаткування прибутку підприємств.

Податковим кодексом передбачені ставки податку на прибуток, які у майбутньому мають знижуватися, зокрема:

• з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. діє ставка 23 % від суми оподаткованого прибутку;

• з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. -ставка21%;

• з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. - ставка 19 %;

• з 01.01.2014 р. і надалі — ставка 16 %.»

Інші види податків.Плата на землю введена з метою формування ресурсів для фінан­сування заходів з раціонального використання і охорони землі, підвищення родючості Грунтів; відшкодування затрат власників землі і землекористувачів, які пов'язані з веденням господарства на землях гіршої якості; розвитку інфраструктури населених пунктів. Плата за землю надходить на рахунки місцевих бюджетів.

Плата на землю справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати і вста­новлюється залежно від грошової оцінки землі. Власники землі сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, стягується орендна плата. Об'єктом пла­ти за землю є земельна ділянка, яка знаходиться у власності чи використанні (в тому числі і на умовах оренди). Платниками є власники землі і землекористувачі (в тому числі орендатори). Складається бухгалтерський запис:

Д-т рах. 92 К-т рах. 64.1 — на суму нарахованої плати на землю.

Підприємства сплачують також екологічний податок. Вказаний податок розраховується, ви­ходячи з обсягу викидів у навколишнє середовище та відповідних нормативів, встановлених для даного виду забруднення і даної місцевості. Проводка є аналогічною податку на землю.

Підприємства також сплачують місцеві податки та збори. Органам місцевого само­врядування надано право самостійно встановлювати і визначати порядок сплати місце­вих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок. Органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції мають право запроваджувати пільгові податкові ставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти від їх сплати певні категорії платників.

До таких податків відносяться: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; туристич­ний збір, збір за паркування транспортних засобів.

Читайте також:

1. V. Класифікація рахунків
2. Автоматизовані форми та системи обліку.
3. Аналіз для прийняття рішень стосовно залучення інвестицій
4. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
5. Аудит розрахунків з бюджетами
6. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
7. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
8. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
9. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
10. Аудит розрахунків за податками і платежами
11. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
12. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками

Переглядів: 2302