• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методи розробки нелінійних оптимізаційних моделей економічних систем

Для розробкинелінійних оптимізаційних моделей економічних систем вирішуються задачі нелінійного програмування.

Нелінійне програмування - математичні методи визначення максимуму або мінімуму функції за наявності обмежень у вигляді нерівностей або рівнянь. Максимізувавши або мінімізувавши функція є прийнятим критерієм ефективності вирішення задачі, відповідним поставленій меті. В цьому випадку цей критерій має назву цільової функції.

Цільова функція задач нелінійного програмування полягає в тому, щоб знайти умови, що обертають цільову функцію в мінімум або максимум. Рішення, що задовольняє умові задачі і відповідне наміченій меті, називається оптимальним планом. Нелінійне програмування служить для вибору найкращого плану розподілу обмежених ресурсів в цілях вирішення поставленої задачі. В загальному вигляді постановка задачі нелінійного програмування зводиться до наступного. Умови задачі представляються за допомогою системи нелінійних рівнянь або нерівностей, що виражають обмеження, які накладається на використання наявних ресурсів.

В загальному вигляді математична модель задачі нелінійного програмування формулюється наступним чином:

f =(x₁,x_2, …,х_n) → min (max). (6.1)

При цьому ці змінні повинні задовольняти обмеженням:

g₁(x₁,x_2, …,х_n) ≤b₁,

…………………………

g_m(x₁,x_2, …,х_n) ≤b_m,

g_m+1(x₁,x_2, …,х_n) ≥b_m+1,

…………………………(6.2)

g_k(x₁,x_2, …,х_n) ≥b_k,

g_k+1(x₁,x_2, …,х_n)=b_k+1,

………………………

g_p(x₁,x_2, …,х_n)=b_p.

x₁,x_2,…,х_n ≥0, де одна із функцій f, g_i нелінійна.

Для задач нелінійного програмування немає єдиного методу вирішення. Залежно від виду цільової функції і системи обмежень розроблені спеціальні методи вирішення, до яких відносяться метод множників Лагранжа, градієнтні методи, наближені методи вирішення, графічний метод.

Розглянемо деякі з них. Основні ідеї графічного методу: максимум і мінімум досягається в точках дотику лінії рівня з областю допустимих рішень, яка задається системою обмежень. Наприклад, якщо лінії рівня - прямі, то точки дотику можна визначити, використовуючи геометричне значення похідної.

Розглянемо на прикладах вирішення задач нелінійного програмування.

1. Знайти екстремуми функції L(x₁,x₂)=x₁+2x₂ при обмеженнях

, .

Область допустимого вирішення – це частина кола з радіусом 5, яка розташована в I чверті. Знайдемо лінії рівня функції L: x₁+2x₂=C. Виразимо x₂= . Лініями рівня будуть паралельні прямі з кутовим коефіцієнтом, який дорівнює - . Мінімум функції досягається в точці (0;0), L_min=0, оскільки градієнт (1,2) спрямовано вверх вправо. Максимум досягається в точці дотику кривої х₂= та лінії рівня. Оскільки кутовий коефіцієнт дотику до графіку функції дорівнює - , знайдемо координати точки дотику, використовується геометричне значення похідної.

=- ; ( ) =- ;

=- ; x₀= ; x₂=2 .

Тоді L= +2∙2 =5 .

Відповідь: Мінімум досягається в точці О(0;0), глобальний максимум, дорівнює 5 , в точці А( ;2 ) .

2. Знайти екстремуми функції L=(x₁-6)²+(x₂-2)² при обмеженні

x₁+x₂≤8

3 x₁+x₂ ≤15

x₁+x₂ ≥1

.

Вирішення

Область допустимого вирішення – багатокутник ABCDE. Лінії рівня представляють собою окружність (x₁-6)²+(x₂-2)²=С з центром в точці О₁(6;2). Візмимо, наприклад, С=36, бачимо, що максимум досягає в точці А(0;4), яка лежить на окружності найбільшого радіусу, який пересікається з областю допустимого вирішення L(A)=(0-6)²+(4-2)²=40. Мінімум - в точці F, яка знаходиться на перетені прямої 3x₁+x₂ =15 і перпендикуляру до цієї прямої, виведеного із точки О₁. Оскільки кутовий коефіцієнт дорівнює -3, то кутовий коефіцієнт перпендикуляру дорівнює . Із рівняння прямої, яка проходить через точку О₁ з кутовим коефіцієнтом , отримаємо (x₂-2)= (x₁-6). Знайдемо координати точки Е

х₁-3х₂=0

3 x₁+x₂ =15.

Вирішивши систему, отримаємо Е(4.5; 1.5).

L (E) = (4.5-6)²+ (1.5-2)²=2.5.

Відповідь: Мінімум дорівнює 2.5 досягається в точці (4.5; 1.5), максимум дорівнює 40 в точці (0;4).

3. Знайти екстремуми функції L=(x₁-1)²+(x₂-3)² при обмеженнях , .

Вирішення

Область допустимого вирішення є частина кола з центром на початку координат з радіусом 5, яка розташована в I чверті. Лінії рівня – це окружності з центром в точці О₁ і радіусі С, оскільки (x₁-1)²+(x₂-3)²=С. Точка О₁ – це розроблена лінія рівня, яка відповідає мінімальному значенню С=0. глобальний максимум досягається в точці А, яка знаходиться на веретену області допустимого вирішення з лінією рівня найбільшого радіусу. При цьому L(A)=(5-1)²+(0-3)²=25.

Відповідь: Мінімум, дорівнює 0, досягається в точці (1;3), максимум, дорівнює 25, - в точці А(5;0).

4. Підприємець вирішив виділити на розширення своєї справи 150 тис. грн. Відомо, якщо на придбання нового устаткування затрачувати х тис. грн., а на зарплату прийнятих працівників у тис. грн., то приріст обсягу продукції складе Q=0.001x^0.6·y^0.4. Як необхідно розподілити виділені грошові ресурси, щоб приріст обсягу продукції був максимальним.

Вирішення

Цільова функція має вид 0.001x^0.6·y^0.4 →max при обмеженнях

x+y≤150,

.

Область допустимого вирішення – трикутник. Лінії рівня будуть мати вид 0.001x^0.6·y^0.4 =С. Виразивши у, отримуємо у= . Оскільки максимум досягається в точці дотику лінії рівня з областю допустимого вирішення, то умова дотику має вигляд =-1. Знайдемо похідну, отримаємо =-1. Виразивши х, отримаємо х= . у= = .

Відповідь: Фактори х і у необхідно розподілити у відношенні 2:3.

Сутність методу Лагранжа складається в побудові функції L(x₁,x_2, …,х_n)= f(x₁,x_2, …,х_n)+ g_i(x₁,x_2, …,х_n), де невідомі постійні, і знаходженні екстремуму функції L.

Має сенс наступна теорія: якщо точка ( ) є точкою умовного екстремуму функції f(x₁,x_2, …,х_n) за умови g(x₁,x_2, …,х_n)=0, то існують значення такі, що точка ( ) є точкою екстремуму функції L( ).

Розглянемо метод Лагранжа для функції двох змінних.

L(x₁,x₂, )= f(x₁,x₂)+ g(x₁,x₂)

Таким чином, для знаходження умовного екстремуму функції f(x₁,x₂) за умови g(x₁,x₂)=0 необхідно знайти вирішення системи

L =f (x₁,x₂)+ g (x₁,x₂)=0, (6.3)

L =f (x₁, x₂) + g (x₁, x2) =0,

L = g(x₁, x₂) =0.

Якщо і додаткові умови, при виконанні яких вирішення (x₁,x₂, ) системи (6.3) визначає точку, в якій функція f досягає екстремуму, для цього потрібно розрахувати значення і скласти визначник

=- .

Якщо <0, то функція має в точці ( ) умовний максимум, якщо >0 – то умовний мінімум.

Вирішимо задачу методом множинника Лагранжа.

Загальні витрати виробництва задані функцією Т=0,5х²+0,6ху+0,4у²+ +700х+600у+2000, де х і у відповідно кількість товарів А і В. Загальна кількість виробленої продукції повинна дорівнювати 500 одиниць. Скільки одиниць товару А і В потрібно виробити, щоб витрати на їх виготовлення були мінімальними?

Вирішення

Складемо функцію Лагранжа

L(x, y, ) =0,5х²+0,6ху+0,4у²+ +700х+600у+2000+ (х+у-500).

Дорівнюючи до нулю її часні похідні, отримаємо

х+0,6у+700+ =0,

0,6х+0,8у+600+ =0,

х+у-500=0.

Вирішивши систему знайдемо (0, 500, -1000).

Використаємо достатні умови для визначення знайденого значення

L (x₀,y₀)=1, L (x₀,y₀)=0.8, L (x₀,y₀)=0.6. Функція g= х+у-500. g =1, g =1.

=-(0·L ·L + g ·L · g + g ·g ·L - g ·L ·g -0·L ·L - g · g ·L )=0,6>0

Таким чином, в точці (0;500) функція L має умовний мінімум.

Відповідь: Вигідно виробляти тільки 500 одиниці товару В, а товар А не виробляти.

Питання і завдання для самоконтролю до змістового модулю 3

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте сутність цілочислового програмування.

2. Розкрийте напрями формулювання і вирішення задач цілочислового програмування:

3. Які методи використовуються при вирішенні задач цілочислового лінійного програмування. Охарактеризуйте їх.

4. Представте алгоритм вирішення задач цілочислового програмування.

5. В чому полягає метод Гомори і представте алгоритм вирішення задач цілочислового програмування цим методом.

6. В чому полягає метод віток і меж і представте алгоритм вирішення задач цілочислового програмування цим методом.

7. Охарактеризуйте математичну модель цілочислової транспортної задачі.

8. Назвіть види і висвітіть особливості вирішення задач цілочислового лінійного програмування.

9. Назвіть і охарактеризуйте основні поняття, які пов’язані з нелінійними зв’язками в економічних системах.

10. Визначте поняття нелінійного програмування й сутність вирішення задач нелінійного програмування.

11. Охарактеризуйте графічний метод вирішення задач нелінійного програмування при формуванні нелінійних оптимізаційних моделей.

12. Охарактеризуйте метод Лагранжа вирішення задач нелінійного програмування при формуванні нелінійних оптимізаційних моделей.

Завдання для самоконтролю:

1. Знайти оптимальний цілочисловий план задачі Z(X) = х₁ - Зх₂ + 5х₃ + 2х₄ –max за умови:

x₁+x₂+x₃ =15

2x₁+ 3x₃+x₄=8,

х_j, > 0, х_j — цілі числа, j = 1, 2, 3, 4.

2. Отримати цілочисловий оптимальний план задачі Z(X) x₁— 4х₂ — 2х₃ + Зх₄ —> max за умови

3x₁+x₂+8x₃+x₄=35

x₁+x₃+x₄≤6

x_j≥ 0, х_j — цілі числа, j = 1, 2, 3, 4.

3. Контейнер обсягом 5 м³ розташований на контейнеровоз вантажністю 12 т. Контейнер необхідно заповнити вантажем двох найменувань. Маса одиниці вантажу m_j (в тонах), обсяг одиниці вантажу V_j (в м³), вартості Cj (в умовних грошових одиницях) наведені в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 - Маса одиниці вантажу m_j (в тонах), обсяг одиниці вантажу V_j (в м³), вартості Cj (в умовних грошових одиницях)

Необхідно завантажити контейнер таким чином, щоб вартість ватажу, шо перевозиться була максимальною.

4. Знайти екстремуми функції L(x₁,x₂)=2x₁+x₂ при обмеженнях , .

5. Підприємець вирішив виділити на розширення своєї справи 50 тис. грн. Відомо, якщо на придбання нового устаткування затрачувати х тис. грн., а на зарплату прийнятих працівників у тис. грн., то приріст обсягу продукції складе Q=0.001x^0.4·y^0.2. Як необхідно розподілити виділені грошові ресурси, щоб приріст обсягу продукції був максимальним.

6. Загальні витрати виробництва задані функцією Т=0,8х²+0,7ху+0,6у²+800х+500у+1600, де х і у відповідно кількість товарів А і В. Загальна кількість виробленої продукції повинна дорівнювати 400 одиниць. Скільки одиниць товару А і В потрібно виробити, щоб витрати на їх виготовлення були мінімальними?

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
3. BANKING SYSTEM. Банковская система
4. D – моделювання в графічній системі КОМПАС
5. D. СОЦИОИДЕОЛОГИЧЕСКАЯ СИСТЕМА ВЕЩЕЙ И ПОТРЕБЛЕНИЯ
6. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
7. Demo 7: Модель OSI (модель взаімодії відкритих систем)
8. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
9. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
10. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
11. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
12. II. Анатомічний склад лімфатичної системи

Переглядів: 451