• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання.

Опорний конспект.

Методологія ООП

У методології ООП розв'язувана задача представляється не у вигляді алгоритмічної моделі, а у вигляді сукупності об'єктів різних класів, які обмінюються запитами. Об'єкт, що одержав запит, відповідає на нього за допомогою виклику відповідної функції-члена. Знаходження спільності між типами об'єктів задачі – далеко не простий процес. Він здійснюється на стадії об’єктно орієнтованого проектування.

На цій стадії спочатку розглядається питання про застосовність ООП до розв'язуваної задачі. При цьому для прийняття рішення про застосовність ООП вирішальну роль відіграє той ступінь спільності між класами, яку можна використовувати, застосовуючи механізми спадкування й віртуальні функції. У деяких задачах, таких як розробка графічного інтерфейсу додатка, розробка додатків баз даних і комп'ютерна графіка, простір для ООП воістину безмежний. Крім того, методи ООП дозволяють сховати деталі низькорівневих мережних протоколів. Тому вони широко застосовуються при програмуванні додатків, що працюють у мережах ( як локальних, так і глобальних, наприклад, в Internet). У випадку прийняття рішення про застосовність ООП на наступному етапі проектування розробляються класи як будівельні блоки для інших типів і вивчаються можливості виділення в класах тих властивостей, які можуть бути передані базовому класу. Потім проектують ті запити, якими будуть обмінюватися об'єкти, і здійснюється реалізація розроблених об'єктів і запитів.

Тема. Україна в перші повоєнні роки (1945-початок 50-х років).

План:

1.Післявоєнна відбудова і розвиток економіки України в 1945 та на початку 50-х рр. Досягнення і проблеми.

2.Соціальний розвиток.

3.Розвиток культури. Ждановщина.

1. Післявоєнна відбудова і розвиток економіки України в 1945 та на початку 50-х рр. Досягнення і проблеми.

Відповісти на запитання письмово.

· Між якими країнами після війни було підписано договори про кордони?

· Які заходи були зроблені для повернення України на міжнародну арену?

· Як змінилися кордони України?

· Чим характеризувалася економічна відбудова в Україні, її особливості та наслідки?

· В чому були причини та наслідки голоду 1946-1947 рр. для України?

· Як проходила «радянізація західних областей України», в чому полягала суть операції «Вісла»?

Адміністративно-територіальні зміни

Перемога СРСР в Другій світовій війні створила умови для розширення його кордонів на заході, що призвело до завершення об’єднання українських земель. Польща, Чехо-Словаччина, Угорщина і Румунія визнали зміни своїх кордонів на користь СРСР.

• 29 червня 1945 р. було підписано договір між СРСР і Чехо-Словаччиною, відповідно до якого Закарпатська Україна входила до складу УРСР.

• 16 серпня 1945 р. було підписано договір між СРСР і Польщею про державний кордон, який юридично закріпив входження Східної Галичини й Західної Волині до складу УРСР.

• 10 лютого 1947 р. було підписано мирний договір між СРСР і Румунією, який юридично зафіксував входження Бессарабії й Північної Буковини до складу УРСР.

Нове розмежування кордонів супроводжувалося депортацією значї частини населення. У 1944–1946 рр. із Галичини, Волині, Рівненини до Польщі було переселено близько 1 млн. поляків, з Польщі до раїни переїхало 520 тис. українців. У квітні — травні 1947 р. полький уряд провів операцію «Вісла», у ході якої 150 тис. українців, що оживали у прикордонних з УРСР районах, були переселені на Захід Південь Польщі. Так за підтримки СРСР було організовано боротьбу з УПА, місцеві жителі Підляшшя, Посяння, Лемківщини, щоб не підтримували повстанців, були переселені на Південь і Захід Польщі – за р. Вісла.

Зростання авторитету України в світі виявилося в поверненні її як б’єкта міжнародного права на міжнародну арену.

•26 червня 1945 р. делегація УРСР підписала Статут Організації Об’єднаних Націй на конференції у Сан-Франциско. Україна стала одним із засновників ООН.

• 29 липня — 15 жовтня 1946 р. делегація УРСР на чолі з міністром закордонних справ Д. Мануїльським брала участь у Паризькій мирній конференції і 10 лютого 1947 р. підписала мирні договори з Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією.

• У 1948 р. українська делегація брала участь у Дунайській конференції з питань режиму торгового судноплавства на Дунаї.

• У 1948–1949 рр. Україну було обрано непостійним членом Ради Безпеки.

У 1954 р. до складу УРСР було передано Крим на знак 300 річниці Переяславської Ради(1654 р. Б. Хмельницький підписав договір з Москвою – це визначалося в радянській історії як знак возз'єднання України та Росії). Місто Проскурів перейменовано у Хмельницький.

Повоєнна відбудова народного господарства.

Звільнення території України від німецько-фашистських загарбників поставило перед керівництвом УРСР завдання відбудови зруйнованої економіки республіки. Україна постраждала під час Другої світової війни більше, ніж інші країни Європи (матеріальні втрати — 1,2 трлн. крб., дські втрати — 8 млн. чол.), тому масштаби відбудовчих робіт були дуже ликими.

У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР затвердила IV п’ятирічний план будови і розвитку народного господарства на 1946–1950 рр. Він переачав менш ніж за 5 років відбудувати зруйновані райони країни, відвити і навіть перевищити довоєнний рівень промислового і сільськосподарського розвитку.

• Відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом. Пріоритетом вважалась відбудова важкої промисловості (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства.

• Вагома роль належала адміністративно-командній системі, яка давала змогу за короткий час мобілізувати і зосередити значні матеріальні і людські ресурси на певному об’єкті.

• Відбудові допомагала ідеологія, яка знаходила свій вияв у соціальних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.

• Відбудовчий процес було ускладнено голодом 1946–1947 рр., який забрав понад 1 млн. людських життів.

Причини голоду 1946-1947 рр.

Однією з головних причин післявоєнного голоду була сильна засуха в 1946-47 рр., що охопила майже всі зернові райони півдня та сходу України. На основі даних Республіканського центру спостережень за станом природного середовища видно, що середня місячна температура весною і літом 1946 р. на 2-8°С була вищою від середніх показників інших років. Утричі, а подекуди і в 5-6 разів нижче середніх показників виявилася місячна кількість опадів. Крім того, відсутність посівного матеріалу не дала змоги організувати підсів чи пересів. Усе це призвело до того, що в колгоспах України в 1946 р. загинуло майже 350 тис. гектарів посівів зернових. Серед цілого комплексу причин виникнення голоду все ж визначальною була сталінська політика хлібозаготівель. ЦК ВКП(б) та Рада міністрів СРСР вимагали беззастережного виконання напружених планів цих поставок. Вилучене силою з господарств зерно, ігноруючи поширення голоду в Україні, можновладці щедро відправляли в зарубіжні країни. Численні джерела підтверджують, що воно відвантажувалося до Польщі, Чехословаччини, Болгарії, навіть - Франції. Причини голоду крилися й у неоплаті праці колгоспникам, знятті з пайкового постачання хлібом за картками великої частини міського й переважної кількості сільського населення.

Наслідки голоду.

Пік голоду припав на зиму 1946-1947 рр. та весну і літо 1947 р. Від нього в останньому році в Україні померли понад 1 млн. чол. Це було переважно сільське населення. Україна знову втратила частину свого народу.

«Особ­ливості процесу відбудови в Україні».

У цілому за роки ІV п’ятирічки Україна досягла довоєнного рівня розвитку народного господарства і знову посіла місце паливно-металургійної бази СРСР, що постачала близько 50% чавуну і залізної руди, 30% палива, сталі та прокату. Протягом 1946-1950 рр. відбудовано зруйновані в роки війни про­мислові підприємства, шахти, електростанції. Повністю відновлено основні галузі економіки УРСР — металургія та енергетика. Переводилися на випуск мирної продукції підприєм­ства, які випускали в роки війни військову продукцію.

Зросли обсяги промислового виробництва. У 1950 р. обсяг промисло­вого виробництва перевищив довоєнний рівень на 15 %. Створено нові галузі промисловості — радіотехнічна, приладобуду­вання, автомобілебудування та ін.

Побудовано нові великі заводи — Київський авіаційний, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький транс­форматорний, Львівський інструментальний та ін. Введено в екс­плуатацію газопровід Дашава-Київ. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки. Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи. У грудні 1947 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподар­ської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла загроза голоду. Україна знову стала житницею і тваринницькою базою СРСР.

Разом з тим в економіці УРСР, як і всієї економіці СРСР, не проводилася необхідна модернізація, що здійснювалася в західних країнах; кращі сили і ресурси відволікалися на при­скорене будівництво підприємств військово-промислового комп­лексу; значно відставала відбудова підприємств легкої і харчової промисловості (1950 р. вони досягли лише 80 % довоєнного рівня). Зростання виробництва сільськогосподарської продукції було до­сягнуто не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результаті безжальної експлуатації сільських жителів.

Однак відбудова велася з використанням відсталих технологій, застарілого обладнання, що потребувало надто великих затрат енергії й металу на виготовлення продукції. Україна не зуміла скористатися результатами науково-технічної революції, яка почалася в країнах Заходу наприкінці Другої світової війни. «Холодна війна» зробила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги за планом Маршалла, тому Україна могла розраховувати лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу.

Радянізація західних областей України.

У другій половині 40-х — на початку 50-х рр. відновилася радянізація західноукраїнських земель, суть якої полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного і культурного життя Західної України у відповідності з нормами, виробленими радянським режимом у Наддніпрянській Україні.

• Індустріалізація передбачала відбудову і реконструкцію традиційних (нафтової, деревообробної, побутової) та розвиток нових (машинобудівної, хімічної, електротехнічної) галузей промисловості й сприяла зростанню промислового виробництва на 230%.

• Колективізація призвела до об’єднання 93% селянських господарств у колгоспи.

• «Культурна революція» сприяла ліквідації неписьменності та зростанню кількості шкіл, технікумів, ВНЗ.

Радянізація проходила в умовах запеклої боротьби. Органи НКВС застосовували масові репресії, жертвами яких стали 500 тис. чоловік; депортації в східні райони СРСР, у ході яких було виселено понад 200 тис. чоловік; у березні 1946 р. було заборонено Українську греко-католицьку церкву – Львівський собор, коли офіційно було визнано об'єнання УГКЦ (Української греко-католицької церкви) з РПЦ (Російською Православною церквою). Митрополита УГКЦ І. Сліпого було засуджено. Тільки у 1963 р. за сприянням Папи Римського та Президента Д.Кеннеді його звільненно і вислано за межі СРСР.

ОУН (С. Бандера) — УПА (Р. Шухевич) активізували збройну боротьбу проти офіцерів МВС — МДБ, партійних робітників і тих, хто підозрювався у співпраці з радянською владою, у ході якої загинуло понад 30 тис. цивільних громадян і військовослужбовців. У 1950 р. в бою під Львовом загинув командир УПА Р. Шухевич, однак збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до 1954 р.

У квітні — серпні 1947 р. полький уряд провів операцію «Вісла», у ході якої 150 тис. українців, що оживали у прикордонних з УРСР районах, були переселені на Захід Південь Польщі. Так за підтримки СРСР та Чехословаччини було організовано боротьбу з УПА, місцеві жителі Підляшшя, Посяння, Лемківщини, щоб не підтримували повстанців, були переселені на Південь і Захід Польщі – за р. Вісла.

Привід: загибель у березні 1947 р. у бою з форму­ваннями УПА заступника міністра оборони Польщі К. Свєрчевського. Польське керівництво прийняло рішення про виселення українців і членів змішаних українсько-польських сімей з українських етнічних та прилеглих земель (Посяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя) у західні й північні райони з обов'язковим розпорошенням серед польського на­селення. Ці репресивні дії становили основний зміст операції «Вісла», яка була скоординована на міждер­жавному рівні: відділи НКВС та чехословацької ар­мії заблокували східні та південні кордони Польщі. Було депортовано 140,5 тис. осіб, ув'язнено в конц­таборах 3 800 осіб, вбито понад 650 осіб. Сьогодні цю акцію назвали «етнічною чисткою».

2. Соціальний розвиток.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Виконайте завдання.
5. Виконайте завдання.
6. Випереджаюче завдання.
7. Відповідь на практичне завдання.
8. Встановлення нормованого завдання.
9. Грошово-кредитна політика центрального банку: типи, стратегічні цілі, проміжні й тактичні завдання. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики.
10. Домашнє завдання.
11. Домашнє завдання.
12. Домашнє завдання.

Переглядів: 1497