• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок і методика розбору пожеж

Підготовка керівника до розбору пожежі

Якість розбору пожежі залежить головним чином від рівня підготовки керівника й навчальної бази до розбору. Кожна організаційна форма розбору має свої особливості, які впливають на порядок підготовки керівника до занять.

Основними джерелами відомостей про пожежу при підготовці керівника до розбору є: - матеріали по дослідженню пожежі;

- опис пожежі; картки бойових дій, огляди, інформаційні збірники й інші документи по пожежах, що надійшли від вищих органів пожежно-рятувальної служби.

Для проведення розбору керівникові необхідно:

- визначити основну мету, час, місце й зміст розбору;

- розробити план занять;

- підготувати наочні приладдя (схеми, плани, малюнки, фотографії, кіно матеріали, креслення, таблиці, графіки, діаграми, технічні засоби для їхньої демонстрації й т.п. ), що характеризують процес розвитку й гасіння пожежі.

План розбору пожежі містить у собі:

1. тему занять, основну мету, час, відведений на розбір, місце проведення, матеріальне забезпечення (наочні приладдя), список документів і літературних джерел, які використалися для обґрунтування висновків, висновків і пропозицій, порядок проведення занять (елементи) з розподілом часу на кожен елемент, перелік посадових осіб, що виступають із повідомленнями (якщо це планується), і зміст розбору (основні питання і їхній короткий зміст). План розбору розглядається й затверджується старшим начальником.

У процесі дослідження й у порядку підготовки до розбору пожежі виявляють і групують дані, за допомогою яких можна визначити:

- проміжки часу вільного розвитку пожежі, тобто час від моменту виникнення горіння до його виявлення, час надходження повідомлення про пожежу, збору й проходження, бойового розгортання й введення вогнегасних засобів;

- лінійну швидкість поширення вогню в період вільного розвитку пожежі - до моменту його локалізації;

- площі пожежі до моменту прибуття першого підрозділу, на момент введення додаткових сил і засобів і локалізації, а також швидкість її збільшення в різні періоди розвитку й гасіння пожежі;

- границі зони задимлення й зміна їх у процесі розвитку й гасіння пожежі;

- швидкість вигоряння горючих речовин, матеріалів і фактори, що впливають на неї;

- зміна температурного режиму й газового обміну в процесі розвитку й гасіння;

- поводження конструкцій в умовах пожежі, а так само вплив пожежі на апарати, устаткування технологічного процесу і його результати й ін.

Одночасно з виявленням цих даних установлюють:

- час надходження повідомлення про пожежу, виїзду підрозділів на пожежу й фактори, на них що вплинули;

- швидкість проходження підрозділів до місця виклику;

- обстановку пожежі до моменту прибуття перших і наступних пожежних підрозділів й оперативного керівництва;

- порядок дій перших і наступних Підрозділів по рятуванню людей і гасінню пожежі;

- швидкість зосередження й введення сил і засобів у процесі гасіння;

- тривалість локалізації й ліквідації пожежі;

- кількість сил і засобів, використаних при гасінні пожежі, і деякі інші відомості.

Одночасно зі збором даних про розвиток і гасіння пожежі для підготовки до розбору необхідно підібрати ілюстраційний матеріал (схеми, результати фото- і кінозйомки, креслення, замальовки й т.п. ), що може бути використаний як доказ, підтвердження або спростування того, що мали місце які-небудь факти, явища або процеси. Після виявлення всіх необхідних даних про розвиток і гасіння пожежі переходять до їхнього аналізу. Аналіз полягає в тім, що за допомогою обробки попередніх даних (за допомогою методики розрахунку параметрів розвитку й гасіння пожежі й визначення необхідної кількості сил і засобів), креслення графіків й . діаграм установлюють конкретні особливості й факти розвитку й гасіння пожежі.

Аналізуючи дані про розвиток пожежі, установлюють:

- швидкість поширення вогню в певні періоди й причини її зміни;

- переважний напрямок поширення вогню з яких причин воно викликано;

- швидкість зміни площі й периметра пожежі протягом проміжків часу, що цікавлять, і їхні максимальні значення;

- швидкість задимлення й газового обміну на пожежі, їхні причини й наслідки від них;

- причини вибухів, обвалення конструкцій і технологічного встаткування й виникнення інших небезпечних ситуацій на пожежі, чим вони викликані, які їхні наслідки й ін.

При аналізі процесу гасіння оцінюють:

- правильність та якість організації й проведення розвідки, оцінки обстановки пожежі;

- ефективність застосування вогнегасних засобів, способів і прийомів гасіння й дій пожежних підрозділів по їхньому здійсненню;

- правильність прийняття рішень КГП і ступінь їхнього виконання;

- ефективність дій НШ, НТ, НБД й підрозділів по забезпеченню виконання ухвалених рішень;

- швидкість введення приладів гасіння й інтенсивності подачі вогнегасних засобів, а також правильність роботи ствольщиків, водіїв пожежних машин, зв'язкових і іншого особового складу;

- відповідність теоретичної й фактичної тривалості локалізації пожежі й інших даних і фактори процесу гасіння пожежі.

Крім того, у процесі аналізу встановлюють достатність сил і засобів для гасіння пожежі, швидкість їхнього зосередження, позитивні сторони й недоліки в роботі посадових осіб і підрозділів, а також причини виявлених недоліків.

Для більше якісної підготовки до розбору пожежі отримані дані - такі, як швидкості поширення вогню, росту площі й периметра пожежі, інтенсивності подачі вогнегасних речовин - порівнюють із нормативними, а також з даними аналогічних пожеж, що виникли в гарнізоні, і з'ясовують причини розбіжностей.

У тих випадках, коли до розбору залучають осіб, що виконували обов'язки КГП, НШ, НТ, НБД й інших на даній пожежі, необхідно організувати їхню підготовку до розбору. У цих умовах особа, що досліджує пожежу, проводить інструктаж, на якому коротенько знайомить їх з матеріалами й висновками по дослідженню пожежі, визначає послідовність і тривалість їхніх виступів і намічає, які конкретно питання вони повинні розкрити на розборі пожежі у своїх повідомленнях Зважаючи нате , що не весь начальницький склад, що є присутнім на розборі, не знає в повному обсязі тактичну характеристику розглянутого об'єкта й у достатній мері обізнаний про дії всіх учасників гасіння, особливу увага потрібно приділити підготовці ілюстраційного матеріалу. Готовлячи матеріальну частину, керівник занять повинен підібрати собі помічників, які можуть виготовляти необхідні схеми, креслення й інші ілюстративні матеріали для розбору пожежі, а потім у встановленому порядку проводити їхню демонстрацію. Підготовка керівника до розбору пожежі з начальницьким складом гарнізону, курсантами або слухачами навчальних закладів і зборів по описах пожежі, оглядам й інформаційним листам має ряд особливостей. Всю роботу по підготовці керівника занять до такого розбору можна розділити на наступні етапи:

- вивчення пожежі по опису або іншому джерелу;

- вивчення документів про пожежі на аналогічних об'єктах, що виникли у своєму гарнізоні (області, районі), або про інші пожежі, гасіння яких характеризувалося подібними недоліками й позитивними сторонами, аналіз пожежно-профілактичної роботи на аналогічних об'єктах до проведення розбору пожежі;

- розробку плану розбору пожежі й підготовку схем, графіків і т.п..;

- розробку заходів щодо попередження й усунення недоліків у роботі виходячи з отриманих даних.

При вивченні опису пожежі або інших інформаційних джерел доцільно розподілити всі відомості й факти по наступних групах:

- події й дії, що виникли до моменту виникнення пожежі;

- особливості розвитку пожежі;

- організація й дії підрозділів при гасінні пожежі. Такий розподіл полегшить подальшу підготовку до занять.

Важливим етапом підготовки керівника до розбору є розробка заходів щодо попередження й усунення недоліків у роботі органів і підрозділів пожежно-рятувальної служби. Ці заходи повинні базуватися на висновках і вказівках, відзначених в описах пожеж, інформаційних листах й інших документах вищестоящих керівників пожежно-рятувальної служби, а також складатися з урахуванням протипожежного стану об'єктів, стосовно до яких розбирають пожежа, і рівня боєздатності конкретних підрозділів і гарнізону пожежно-рятувальної служби в цілому. Зазначені заходи, розроблені керівником розбору пожежі, погоджуються з керівництвом зацікавлених служб і затверджуються керівником апарата або гарнізону (підрозділу) пожежно-рятувальної служби.

Всі пожежі, що виникли в районі виїзду пожежної частини, розбирають із усім особовим складом чергових караулів.

Кожна організаційна форма розбору пожеж має відмінності в порядку й методиці проведення. Розбір пожежі, що виникла в даному гарнізоні, окремо з начальницьким складом гарнізону (загону, частини) після його дослідження проводять у наступному порядку:

- керівник гарнізону (органа, підрозділу) повідомляє начальницькому складу тему, мета й порядок розбору пожежі й надає слово особі, що досліджувала пожежу;

- особа, що досліджувала пожежу, або керівник групи по дослідженню знайомить присутніх з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, на якому виникла пожежа, його протипожежним станом, причиною пожежі й первинними діями місцевих сил і засобів, робітників та службовців по передачі повідомлення в пожежно-рятувальну службу, гасінню пожежі й зустрічі підрозділів, що прибувають;

- заслухуються короткі доповіді першого й послідуючих КГП, НШ, всіх НБД, НТ й інших посадових осіб у послідовності, що відповідає їхній участі в гасінні;

- виступає присутній на заняттях начальницький склад і висловлює свої думки й пропозиції по особливостях бойової роботи в ході гасіння;

- бере слово особа, що досліджувала пожежа, узагальнює виступи й на основі попереднього аналізу характеризує позитивні сторони й недоліки в діях посадових осіб і підрозділів пожежної охорони;

- на закінчення керівник гарнізону (органа, підрозділу) робить остаточні висновки по ходу розбору пожежі, ставить перед начальницьким складом завдання по поліпшенню організації гасіння пожеж у гарнізоні (області, районі), по підвищенню боєздатності підрозділів й якості профілактичної роботи. Варто врахувати, що не всі присутні знають об'єкт, на якому відбулася пожежа. Тому особа, що досліджувала пожежу, повинна докладно ознайомити тих, що зібралися з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, використавши схеми, креслення, фотознімки й ін. Розглядаючи протипожежний стан, необхідно: послатися на документи пожежно-технічних обстежень об'єкта; проаналізувати виявлені при обстеженнях порушення норм і правил пожежної безпеки, хід їхнього усунення перед виникненням пожежі; указати, які приймалися адміністративні міри й (що особливо важливо) які з порушень привели до виникнення й швидкого розвитку пожежі, а також утрудняли бойові дії підрозділів. Розглядаючи первісні дії по гасінню пожежі до прибуття першого підрозділу пожежно-рятувальної служби, потрібно оцінити рівень службової підготовки місцевих сил і засобів, правильність їхніх бойових дій при виявленні пожежі, а також підготовленість обслуговуючого персоналу, охорони, адміністрації, ДПФ до дій при виникненні пожеж на об'єкті. У своїх виступах кожен КГП, НШ, НБД, НТ й ін. описує обстановку до моменту свого прибуття на пожежу, розгортання штабу, призначення на БД т.п. , а потім перераховує, які заходи щодо гасіння були прийняті уведеними силами й засобами. Потім виступаючі повідомляють, які вони прийняли рішення і які розпорядження віддали підрозділам, як організували .гасіння. При викладі своїх рішень необхідно обґрунтовувати їхніми вимогами керівних документів або розрахунками сил і засобів. Командири підрозділів, що прибули на пожежу по додатковому виклику, доповідають про отримані від КГП розпорядженнях і своїх діях відповідно до розпоряджень, викладають свої міркування про правильність організації й керівництва гасінням пожеж.

Якщо в процесі гасіння пожежі відбувалася зміна КГП, то кожен наступний КГП доповідає не тільки обстановку на момент прийняття керівництва гасінням пожежі й свої рішення, але й дає короткий аналіз й оцінку рішень і дій попереднього КГП. Щоб більш глибоко й об'єктивно оцінити позитивні сторони й недоліки в організації гасіння й бойовій роботі, а також більш глибоко й всебічно розглянути питання які розглядаються, доцільно надати слово всім бажаючим виступати, незалежно від їхньої участі в гасінні, для висловлення своєї думки й пропозицій.

Після виступу учасників розбору виступає особа, що досліджувала пожежу. Їм робиться докладний аналіз дій керівництва гасінням пожежі (якщо КГП не був старшим начальником), підрозділів, що брали участь у гасінні, і виступів начальницькому складу, що не брав участь у гасінні даної пожежі. Формулюються висновки, на основі яких розробляються конкретні заходи щодо підвищення якості попередження й гасіння пожеж у гарнізоні.

На закінчення виступає начальник гарнізону (установи, підрозділу) пожежно-рятувальної служби, що коротенько оцінює ступінь досягнення мети розбору й виступу його учасників. Він робить остаточні висновки по ходу розбору, ставить завдання перед начальницьким складом по поліпшенню організації гасіння пожеж у гарнізоні, підвищенню боєздатності підрозділів і поліпшенню якості пожежно-профілактичної роботи.

При необхідності за результатами пожежі можуть видаватися накази, розпорядження або додаткові плани, у яких указуються конкретні заходи, виконавці й строки виконання заходів. Розбір пожеж, що виникли в інших гарнізонах, по описах пожеж, інформаційним листам, оглядам й іншим документам проводять із начальницьким складом гарнізону (апарата, підрозділу) пожежно-рятувальної служби в такій послідовності. Керівник гарнізону (органа, підрозділу) пожежно-рятувальної служби повідомляє тему, мета й порядок проведення занять і надає слово особі, що вивчала пожежу по документах (якщо керівник заздалегідь дав доручення підготовленому фахівцеві, а не сам готувався до занять). Далі проводяться: ознайомлення начальницького складу з оперативно-тактичною характеристикою об'єкта, його протипожежним станом на момент виникнення пожежі, причиною виникнення пожежі й особливостями обстановки до моменту прибуття першого пожежного підрозділу; розбір й обговорення дій посадових осіб і підрозділів по етапах зосередження сил і засобів; вивчення висновків і пропозицій, що втримуються в описі пожежі або інформаційному листі. Із заключним словом виступає начальник гарнізону (органа, підрозділу); підсумувавши розбір, він ставить перед начальницьким складом конкретні завдання, що випливають із аналізу пожежі, що розбирає, і є характерними для гарнізону.

Читайте також:

1. The peace – порядок
2. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
3. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
5. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
6. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
7. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
8. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
9. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата
10. База оподаткування, ставки податку та порядок обчислення.
11. Боротьба з пожежами
12. Боротьба з пожежами.

Переглядів: 2341