• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Бюджетні призначення та асигнування

Бюджетні призначення — це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України (рі­шенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та до­зволяє надавати бюджетні асигнування.

Бюджетні асигнування — повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здій­снення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Законодавець передбачив, що у випадках, коли в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) го­тує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України (місцевого бюджету). Кабінет Міністрів України (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація, виконавчий орган відповідної місцевої ради) у двотижневий строк подає до Верховної Ради України (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради) у встанов­леному порядку пропозиції про зменшення відповідних бюджетних призначень Дер­жавного бюджету України (місцевого бюджету).

У межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюд­жетних коштів перерозподіл видатків за бюджетними програмами, а також збільшен­ня видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів Укра­їни (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради).

Статтею 13 Бюджетного кодексу передбачено, що бюджет може складатися із за­гального та спеціального фондів. Витрати спеціального фонду бюджету мають по­стійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за ра­хунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

На кінець бюджетного періоду Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповід­них витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначен­ня. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету.

Бюджетні зобов'язання за бюджетними програмами спеціального фонду держав­ного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, го­ловні розпорядники бюджетних коштів зобов'язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов'язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Бюджетним кодексом передбачається передача та перерозподіл бюджетних при­значень у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина 6 статті 23 Бюджетного кодексу передбачається можливість передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів до іншого. Така передача можлива у випадку, якщо після затвердження бюджету відповідальність за виконання функцій, на які передбачаються бюджетні кошти (призначення), перехо­дить до іншого головного розпорядника коштів. Передача бюджетних призначень у випадку, передбаченому цією частиною статті, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Коміте­том Верховної Ради країни з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів Мініс­терство фінансів України (місцевий фінансовий орган) здійснює перерозподіл бюд­жетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економіч­ної класифікації видатків бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету.

Однак, у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядни­ка бюджетних коштів перерозподіл видатків за бюджетними програмами, а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків (окремо за за­гальним та спеціальним фондами бюджету) здійснюються за рішенням Кабінету Мі­ністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної ад­міністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради).

Кодексом передбачена можливість перерозподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями за рішен­ням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (відповідною комісією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради).

Частина 10 статті 23 передбачає можливість зміни обсягів, мети та обмежень в ча­сі бюджетних призначень лише за наявності у законі про Державний бюджет Укра­їни (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.

Бюджетним кодексом забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на:

- оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших ви­датків;

- видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програма­ми.

Кабінету Міністрів України надано право встановлювати граничні суми витрат бюджетних установ на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устат­кування для адміністративних потреб.

Питання для самоконтролю

1. На які ступені поділяються розпорядники бюджетних коштів за обсягом наданих прав?

2. Хто може бути головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України ?

3. Хто може бути головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим ?

4. Хто може бути головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети?

5. Які функції виконує головний розпорядник бюджетних коштів ?

6. Які функції виконують нижчестоящірозпорядники бюджетних коштів?

7. Що таке бюджетні призначення ?

8. Що таке бюджетні асигнування ?

9. У якому нормативному документі встановлені бюджетні призначення за Держав­ним бюджетом?

10. У якому нормативному документі встановлені бюджетні призначення за місце­вими бюджетами?

11. Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, хто готує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення Державного бюджету України ?

12. Якщо в процесі виконання бюджету зміна обставин вимагає менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів, хто готує пропозиції про зменшення відповідного бюджетного призначення за місцевим бюджетом?

13. У якому порядку подаються та розглядаються пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень ?

14. Хто здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету?

15. За чиїм рішенням здійснюється перерозподіл видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями?

16. За якими видами видатків забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету)?

Читайте також:

1. II. Фактори, що впливають на зарплату при зарубіжних призначеннях
2. ISO 15504. Призначення і структура стандарту
3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
4. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
5. Автоматизоване робоче місце (АРМ) бухгалтера: призначення, функції та його рівні
6. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
7. Багато джерел і водоймищ мають лікувальне призначення.
8. Бізнес-планування, його суть та призначення
9. Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення
10. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
11. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні підйомники, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 3023