• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня

Відповідно наказів Державного казначейства України від 05.02.2008 №40 «Про за­твердження Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюд­жетних коштів», та від 10.07.2008 N 286 «Про затвердження Порядку взаємодії органів Державного казначейства України при функціонуванні Єдиного реєстру розпорядни­ків та одержувачів бюджетних коштів та формуванні єдиної бази даних мережі розпо­рядників та одержувачів коштів державного бюджету» розпорядники бюджетних кош­тів нижчого рівня поділяються на розпорядників коштів другого та третього ступенів.

Розпорядники коштів другого ступеня — це бюджетні установи в особі їх керівни­ків, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зо­бов'язань та здійснення видатків з бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, який координується їх діяльність, та мають підвідомчі установи.

Розпорядники коштів третього ступеня — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані головним або нижчестоящим (другого ступеня) розпорядникам коштів другого ступеня та не ма­ють підвідомчих установ та організацій.

Розпорядники коштів місцевих бюджетів нижчого рівня, класифікуються на такі, що мають власну мережу (розпорядники коштів другого ступеня), та на розпорядни­ків коштів без мережі (третього ступеня).

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня наділені наступними повнова­женнями:

- готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету України та подають їх відповідному головному розпоряднику;

- отримують від головного розпорядника відомості про обсяги асигнувань, відпо­відно до яких у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків бюд­жетної установи, організації;

- подають кошторис на затвердження головному розпоряднику і повідомляють про це відповідний орган Державного казначейства;

- здійснюють видатки шляхом оплати рахунків через органи Державного казна­чейства;

- подають головному розпоряднику та відповідному органу Державного казначей­ства звіт про використання коштів;

- координують свою діяльність через головного розпорядника та вирішують з ним усі питання, пов'язані з виділенням асигнувань.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодавства: складають плани ви­користання бюджетних коштів і працюють за ними.

Порядок складання, затвердження та подання мережі розпорядників коштів міс­цевих бюджетів усіх рівнів і основні вимоги до неї затверджені наказом Міністерст­ва фінансів України від 14 травня 2010 року N 263.

Бюджетна установа — органи державної влади, органи місцевого самоврядуван­ня, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утри­муються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджет­ні установи є неприбутковими.

Бюджетні установи створюється у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого само­врядування. Відповідно до законодавства бюджетна установа не має права здійсню­вати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів по­зички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Одержувач бюджетних коштів — суб'єкт господарювання, громадська чи інша ор­ганізація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодавства:

1) готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету Украї­ни та подають їх відповідному розпоряднику;

2) отримують від розпорядника відомості про обсяги асигнувань;

3) подають звіт про використання коштів розпоряднику;

4) вирішують з розпорядником усі питання, пов'язані з виділенням асигнувань.

Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів визначено необхід­ність формування мережі розпорядників коштів місцевих бюджетів всіх рівнів, на підставі якої здійснюється виділення асигнувань та проведення платежів розпоряд­никам та одержувачам коштів місцевих бюджетів.

Мережа розпорядника — це згрупована розпорядником коштів бюджету у відпо­відності до законодавства України вичерпна інформація щодо установ (організацій), які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких ко­ординується через нього, а також підприємств, госпрозрахункових організацій, гро­мадських та інших організацій, що не мають статусу бюджетних установ і які одер­жують безпосередньо через цього розпорядника кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами місцевої влади на виконання програм соціаль­но-культурного та економічного розвитку.

Головні розпорядники формують мережу, що складається із розпорядників ниж­чого рівня та одержувачів бюджетних коштів, причому юридична особа, що включа­ється до мережі, не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та їх одержувачем. Розпорядники нижчого рівня та одержувачі бюджетних коштів вклю­чаються до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня, якщо вони отримують асигнування безпосередньо від них.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня не може бути включений одно­часно до мережі декількох головних розпорядників бюджетних коштів.

Читайте також:

1. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
2. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
4. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
5. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
6. VІI. Утворіть вищий та найвищий ступені порівняння від прислівників із вправи VI.
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Активний бюджетний дефіцитхарактеризу­ється спрямуванням коштів на інвестування еко­номіки, що сприяє зростанню ВВП.
9. Аналіз бюджетних запитів і розробка проекту Державного бюджету України.
10. Аналіз грошових коштів
11. Аналіз грошових коштів підприємства
12. Аналіз грошових коштів позичальника, їх оцінювання і прогнозування.

Переглядів: 1250