Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Предмет регулювання закону про Державний бюджет України

Предмет регулювання Закону «Про Державний бюджет України» — це конкрет­ні фінансові категорії та певні напрями бюджетних відносин, які характеризують стан та перспективи рівня досягнення об'ємів та цільових напрямів використання фінансових ресурсів, що акумулюються у державному бюджеті. Згідно статті 40 Бюд­жетного кодексу України предметом регулювання Закону «Про Державний бюджет України» є:

а) наступні фінансові категорії (доходи, видатки, кредит, граничний обсяг річно­го дефіциту (профіциту), розмір оборотного залишку коштів державного бюджету, розмір мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму);

б) напрями бюджетних відносин (бюджетні призначення головним розпорядни­кам коштів державного бюджету, бюджетні призначення міжбюджетних трансфер­тів).

У ст. 1 Закону про Державний бюджет України затверджуються загальна сума до­ходів і загальна сума видатків з їх поділом на загальний та спеціальний фонди та кре­дитування бюджету.

Закон про Державний бюджет України може передбачати встановлення гранич­ного розміру річного дефіциту або профіциту державного бюджету у відповідному бюджетному періоді в залежності від того, яка соціально-економічна та фінансова ситуація склалася в Україні.

У додатках до закону мають відображатися доходи та фінансування державного бюджету за бюджетною класифікацією. Окремими статтями закону встановлюються джерела формування державного бюджету в загальній сумі або у фіксованих частках (відсотках), а також особливості обчислення або розподілу їх між загальним і спеці­альним фондами державного бюджету та між державним і місцевими бюджетами.

Окремий розділ закону про державний бюджет складають статті, що встановлю­ють граничний розмір державного боргу, визначають можливість надання державних гарантій при одержанні кредитів суб'єктами господарювання державного сектору економіки тощо.

У додатку до закону про бюджет має бути вказано перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових орга­нізацій для реалізації інвестиційних програм (проектів), із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетно­му періоді. Важливо, що цей перелік зроблено в розрізі бюджетних програм.

Кабінет Міністрів України законодавчо оформив Порядок розроблення Серед- ньострокової стратегії управління державним боргом і контролю за її реалізацією (постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2010 р. № 978).

Згідно з зазначеною постановою, Міністерство фінансів України щороку розроб­ляє зазначену Стратегію в місячний строк після прийняття закону про державний бюд­жет на відповідний рік. Механізм розроблення даної стратегії зображений на рис. 11.1.

У статті 40 Бюджетного кодексу України (пункт 1 підпункт 5) мова йде про бюджет­ні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною


1. Визначаються напрями реалізації полі­тики управління державним боргом на три роки.

3. Стратегія розробляється за такими ета­пами:

1) проведення аналізу:

управління державним боргом за рік, що передує розробленню Стратегії; відповідної нормативно-правової бази;

функціонування внутрішнього ринку дер­жавних цінних паперів і світових ринків капіталів та результатів співробітництва з міжнародними фінансовими організація­ми і фінансово-кредитними установами;

показників державного боргу;

2) оцінка ризиків, пов'язаних з державним боргом;

3) визначення шляхів і способів розв'язан­ня проблем у сфері управління державним боргом, у тому числі зменшення виявле­них ризиків;

4) здійснення основних прогнозних роз­рахунків та визначення

орієнтирів для управління державним боргом на підставі результатів проведено­го аналізу наявних боргових зобов'язань держави, прогнозів щодо потреб держави у фінансових ресурсах, тенденцій розвит­ку макроекономічних показників та шля­хів і способів вирішення проблем у сфері управління державним боргом;

5) визначення: цілей та завдань управлін­ня державним боргом;

заходів щодо виконання завдань Стратегії;

О и ^ О ю 5 X £ ф ч я X X
<у і СО
ч З 2 ш « А &.
я •Е ф £ Є
§ Є X о 5 х
ва о * о Є о о X п ф а ф и

6) затвердження Стратегії.

2. В основу розробки Стратегії покладені такі принципи:

1) ефективне управління державним бор­гом;

2) економічна обґрунтованість рішень щодо здійснення державних запозичень;

3) узгодження напрямів реалізації політи­ки управління державним боргом з нап­рямами реалізації бюджетно-фіскальної та грошово-кредитної політики;

4) планування і прогнозування (визначен­ня цілей та орієнтирів для управління державним боргом на основі обґрунтова­них планів і прогнозів потреб держави у фінансових ресурсах і тенденцій розвитку макроекономічних показників);

5) прозорість цілей Стратегії;

6) контроль за здійсненням заходів, виз­начених Стратегією.

4. Стратегія щороку розробляється Мін­фіном за погодженням з Мінекономіки і затверджується Кабінетом Міністрів Ук­раїни в місячний строк після прийняття закону про державний бюджет на відпо­відний рік.

5. Стратегія може переглядатися у разі іс­тотних змін макроекономічних показни­ків, ситуації на внутрішньому ринку дер­жавних цінних паперів та світових ринках капіталів, які необхідно враховувати під час управління державним боргом.


 

 


Рис. 11.1.Механізм розробки Середньострокової стратегії управління державним боргом і контролю за її реалізацією

класифікацією, при цьому регламентується обов'язкове виділення видатків споживан­ня (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видат­ків розвитку, включаючи розподіл видатків на централізовані заходи між адміністратив­но-територіальними одиницями. Розмір оборотного залишку коштів державного бюджету затверджують у законі про державний бюджет та використовують під час ка­сових розривів, а потім їх розмір поновлюють до кінця бюджетного періоду.

Стаття 40 визначає предметом регулювання закону про Державний бюджет Украї­ни розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період. Розмір


прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати встановлюється для забезпе­чення належного соціального захисту кожного громадянина України. Ці показники встановлюються відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мі­німуму та мінімальної заробітної плати» і знаходять своє відображення у Законі України «Про Державний бюджет України» на відповідний бюджетний період у роз­ділі «Особливі положення». Це важливо для бюджетного процесу, тому що величи­на мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму в поточному бюджетно­му періоді впливає на розміри посадових окладів працівників бюджетної сфери, оплата праці яких здійснюється на основі єдиної тарифної сітки, державних соціаль­них допомог сім'ям із дітьми, малозабезпеченим сім'ям, а це в свою чергу впливає на зміну обсягів видатків з бюджетів різних рівнів.

Предметом регулювання закону про Державний бюджет України можуть бути та­кож додаткові положення, що регламентують процес виконання бюджету.

У законі про Державний бюджет України відображаються видатки та кредитуван­ня за головними розпорядниками коштів державного бюджету. Вони повинні бути деталізовані за програмною, функціональною, економічною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету. Це здійснюється для підвищення ефективнос­ті аналізу фінансування витрат за їхніми напрямами, співставлення кошторисних ви­трат за однотипними установами, статистичної обробки бюджетних показників, в процесі якої відслідковується динаміка і тенденції розвитку показників, розробля­ються прогнози щодо розвитку бюджетних відносин. Такий поділ створює умови для порівнянності показників державного бюджету та місцевих бюджетів, полегшує роз­гляд бюджетів та їх економічний аналіз, спрощує контроль за виконанням бюджету, своєчасністю і повнотою акумуляції коштів, використанням їх за цільовим призна­ченням, за рівнем ефективності та результативності використання фінансових ресур­сів, забезпечує можливість синтетичного та аналітичного обліку у бюджетних уста­новах та організаціях.


Читайте також:

  1. Cum in corpore dissentiatur, apparet nuliam esse emptionem (D. 18.1. 9. рr.). - Когда есть разногласие в отношении самого предмета, то продажа, очевидно, недействительна.
  2. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
  3. I. ПРЕДМЕТ И СПЕЦИФИКА ФИЛОСОФИИ
  4. I. ПРЕДМЕТ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ИСТОРИИ. ИСТОРИЯ РОССИИ – НЕОТЪЕМЛЕМАЯ ЧАСТЬ ВСЕМИРНОЙ ИСТОРИИ.
  5. I. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГИИ
  6. I. ПРЕДМЕТ, МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
  7. I. Флот древньої України
  8. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  9. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  10. II. Флот княжої України-Руси
  11. III. Виконання бюджету
  12. III. Козацький флот України




Переглядів: 756

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Порядок розгляду та затвердження Державного бюджету України | Особливості формування бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.066 сек.