• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України в 2010 році

⁶ Оборотний залишок бюджетних коштів — частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів. Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється

^[1] Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 груд­ня 2006 р. №1837.

^[2] Перш ніж приступати до предметного обговорення сутності дефіциту бюджету, варто зазначити, що у зако­нодавстві та в науковій літературі термін «дефіцит» може використовуватись в різних значеннях. Зокрема, у вітчиз­няному законодавстві під дефіцитом розуміється лише негативний результат балансу, в той час як науковій літе­ратурі, в тому числі у цьому розділі, термін «дефіцит» може використовуватись ширше, зокрема як синонім слова «баланс», «сальдо».

^[3] До речі, Європейський центральний банк веде власний облік дефіциту бюджету, відображаючи надходжен­ня від продажу ліцензій на використання радіочастот як статті фінансування.

^[4] Оскільки в Україні позабюджетним фондам заборонено здійснювати запозичення, то різниця між дефіцитом зведеного бюджету та бюджету СЗДУ дорівнює обсягу зміни залишків коштів на рахунках позабюджетних фондів.

^[5] Відповідно до пп. 26 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу, інвестиційна програма (проект) — це ком­плекс заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійсню­ється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місце­вих гарантій.

Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.08 №1027 "Про порядок ініціюван­ня, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнарод­ними фінансовими організаціями" інвестиційні проекти визначаються як такі, що реалізуються на умовах фінан­сової самоокупності та у рамках яких погашення і обслуговування позики здійснюється за рахунок коштів бене- фіціара. До інвестиційних проектів відносяться також проекти розвитку інституціональної спроможності органу ви­конавчої влади, установи чи організації, у рамках яких погашення та обслуговування позики здійснюється за ра­хунок коштів державного бюджету.

^[6] Відповідно до статті пп. 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу, бюджетні установи — це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету. Органи державної влади — система установ, що здійснюють публічну політичну владу на засадах поділу влади на законодавчу, виконавчу і су­дову. Єдиним органом законодавчої влади є парламент — Верховна Рада України. Владу глави держави здійснює Президент України. Органами виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні ор­гани виконавчої влади, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, державні органи, що здійснюють регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, регулювання ринку цінних паперів, державні органи при­ватизації, місцеві органи виконавчої влади. Органами судової влади є Конституційний Суд України та судові ор­гани, що входять до системи судів загальної юрисдикції. До органів місцевого самоврядування відносяться сільсь­кі, селищні та міські ради, а також районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних гро­мад сіл, селищ, міст.

у розмірі не більше 2 % планових видатків загального фонду бюджету і затверджується у законі про Державний бюд­жет України (рішенні про місцевий бюджет).

^[8] Виключення з джерел фінансування дефіциту спеціального фонду залишків коштів від власних надходжень бюджетних установ обумовлено тим, що місцеві ради не впливають на видатки бюджетних установ за рахунок цих ресурсів. Тобто, дефіцит спеціального фонду місцевих бюджетів може виникати і покриватися за рахунок залиш­ків коштів від власних надходжень бюджетних установ за попередній бюджетний період, однак його затверджен­ня у рішенні про місцевий бюджет не передбачається.

^[8] Із розгортанням кризових явищ канали емісії дещо змінилися. Зокрема, станом на початок жовтня 2010 ро­ку баланс ФРС складався із зобов'язань федерального уряду та агентств, а також з іпотечних цінних паперів — по 40%.

^[9] Емісійні кошти — це платіжні засоби, що випущені Національним банком України в обіг за вирахуванням платіжних засобів повернутих з обігу. Емісійні кошти не слід ототожнювати із коштами, що надходять від Націо­нального банку до державного бюджету в результаті розподілу прибутку до розподілу після підтвердження зовніш­нім аудитом та затвердження Радою Національного банку річного фінансового звіту.

^[10] Необхідність затвердження профіциту виникає у випадку, якщо за результатами річного звіту про виконан­ня бюджету за попередній бюджетний період, що був оприлюднений після прийняття бюджету поточного періо­ду, встановлено, що залишок коштів загального фонду бюджету на кінець попереднього бюджетного періоду мен­ший, ніж обсяг оборотних залишків, затверджений рішенням про місцевий бюджет.

^[11] Запроваджено у 1982 році.

^[12] Середньоденна абсолютна сума помилки прогнозу заключного балансу зменшилась від 600 млн. дол. США у 90-роках до 400 млн. дол. США і нижче на початку 2000-х років.

^[13] За винятком боргу, що є у розпорядженні урядових установ.

^[14] Зокрема у США та Канаді ще жодного разу не було використано дане право

^[15] Постанова КМУ від 14 квітня 2009 р. №362 «Про випуск казначейських зобов'язань».

^[16] Вапк оґ Сапайа. Топі Огауеііе. Виуіпд Васк Ооуегптепі Вопйз: Месіїапісз апй ОШег Сопзігіегаїіопз [Елек­тронний ресурс] // ^огкіпд Рарег 98-9. — Липе 1998. — 33 р. Режим доступу: МІр://^^^.ЬапкоГсапагіа.са/еп/гез /^р/1998/^р98-9.рйґ.

^[17] Нагадаємо, що у міжнародній практиці кредитування відноситься до статей фінансування.

^[18] Майнове забезпечення — це вид забезпечення виконання зобов'язань шляхом надання майна (зокрема ре­чей, цінних паперів, майнових прав) в заставу. Відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІУ, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед ін­шими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

^[19] Зустрічна гарантія — гарантія, яку надає банк-контргарант на користь держави (Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста), що виступають гарантами.

^[20] Безвідзивна (безвідклична) гарантія — гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути при­пинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром.

^[21] Безумовна гарантія — гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення боржником свого зобов'язання, за­безпеченого гарантією, сплачує кошти кредитору за першою його вимогою без подання будь-яких інших докумен­тів або виконання будь-яких інших умов.

^[22] МІр://гезеагсЬ.Ьу// Гарантийне фонд для предприятий малого и среднего бизнеса.

^[23] Санація — система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запо­бігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитуван­ня, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структу­ри боржника.

^[24] Положенням СДФ рекомендується включати нараховані але не виплачені проценти до складу основної су­ми боргу хоча допускається їх не врахування.

^[25] Вище названі соціальні зобов'язання відносяться до складу державного боргу лише у методології ОР8 2001 в той час як у 8МЛ 1993 усі відрахування на соціальні потреби відносяться до складу доходів, а тому не є борго­вими зобов'язаннями.

^[26] V БШіндег. А Вгіейпд Моїе оп Меазигіпд Мипісіраї СгегііІжогіЬіпезз. — ^огМ Вапк, 2000.

Читайте також:

1. Http://www.minjust.gov.ua Міністерство юстиції України
2. I. Доповнення до параграфу про точкову оцінку параметрів розподілу
3. I. Флот древньої України
4. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
5. II. Флот княжої України-Руси
6. III. Виконання бюджету
7. III. Козацький флот України
8. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
9. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
10. IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст.
11. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
12. IV. Розподіл нервової системи

Переглядів: 368