Історично міжнародне переміщення трудових ресурсів проходить 4 етапи:
І етап міжнародної міграції безпосередньо пов'язаний з промисловою революцією, котра здійснилась у Європі в останній третині XVIII — середині XIX століття. Наслідком цієї революції стало те, що накопичення капіталу супроводжувалось зростанням його органічної будови. Остання призвела до утворення "відносного перенаселення", що викликало масову міграцію з Європи до Північної Америки, Австралії, Нової Зеландії. Цим було започатковано формування світового ринку праці.
Формування світового ринка праці сприяло:
· економічному розвитку в країнах іміграції, оскільки задовольняло гостру потребу цих країн в трудових ресурсах в умовах високих темпів накопичення капіталу і відсутності резервів залучення робочої сили;
· колонізації малозаселених районів землі і втягуванню в систему світового господарства нових країн.
ІІ етап міжнародного переміщення трудових ресурсів охоплює період з 80-х років XIX століття до 1-ї світової війни.
В цей період значно зростають масштаби нагромадження капіталу, характерною рисою якого виступає посилення нерівномірності цього процесу в рамках світового господарства.
Високий рівень концентрації виробництва і капіталу в передових країнах (США, Великобританії та ін.) зумовлює підвищений попит на додаткову робочу силу, стимулює іміграцію з менш розвинутих країн (відсталі країни Європи, Індія, Китай тощо). За цих умов змінюється структура та кваліфікаційний склад мігрантів. На початку XX ст. основну масу мігрантів становила некваліфікована робоча сила.
III етап розвитку міжнародної міграції охоплює період між двома світовими війнами.
Особливістю цього етапу є скорочення масштабів міжнародної трудової міграції, у тому числі міжконтинентальної міграції і навіть рееміграції з класичної країни-імігранта — США.
Це було зумовлене такими причинами:
1. Наслідками світової економічної кризи 1929-1933 p. p., що проявились у зростанні безробіття в розвинутих країнах, і необхідності обмеження міграційних процесів.
2. Замкнуто-тоталітарним характером розвитку СРСР, котрий виключив його з кола країн-емігрантів робочої сили.