Режим річкового стоку.

У залежності від конкретних умов надходження атмосферної вологи безпосередньо у річки, води беруть участь в живленні річок ділять на снігові, дощові, підземні і льодовикові (включаючи вічні сніги). В окремих випадках важко виділити чітку роль різних джерел живлення у формуванні стоку ріки - в цьому випадку застосовують термін змішане живлення. У різних фіз.-геогр. умовах питома вага окремих джерел живлення неоднакова: у північних річках земної кулі водне живлення відбувається за рахунок танення сезонних снігів дощового і грунтового живлення, в південних степових районах річки цілком харчуються водами, що утворюються навесні від танення снігу. Стік льодовикових річок взимку відбувається зазвичай за рахунок грунтового живлення. Живлення крупних річок, водозбори яких займають великі території, з різними фіз.-геог. умовами значно змінюються по довжині річки (Дніпро, Волга). У режимі стоку річок можна виділити ряд характерних періодів, у залежності від розміщення живлення – повеневі паводки і межень. Вплив рельєфу поверхні водозбору як oдногo із фaктоpів вoднoгo режиму річок виявляється в двох основних напрямах: з одного боку характер рельєфу визначає ухили і густину річкової і овражно-балочної мережі, тобто кінець кінцем швидкості стікання і часу пробігу води по руслах, а з іншої сторони водо затримуючу здатність басейну. Наявність на водозаборах різних замкнутих западин приводить до того, що частина води поступає на водозбір, затримується в них і не стікає до тих пір, поки западини в них не заповнюються, ніж плоскіший рельєф водозбору, тим більше затруднений в нім стік води. Рослинний покрив впливаючи на інтенсивність снігорозтавання і швидкість набрякання води по земній поверхні тим самим впливає на водний режим. Вплив лісу на режим поверхневого стоку прявляється двояко: за рахунок запізнювання снігорозтавання в лісі весняна повінь затягується, з іншого боку а значна частка поверхневого стоку переходить в підземний за рахунок великій інфільтраційній здатності лісових грунтів.

В результаті цього водний стік з лісових ділянок відбувається більш рівномірно чим з безлісних. На річках болотних масивів знижується пік і збільшується тривалість весняного повеню, а також зниження літніх паводків від дощів в порівнянні з незаболоченими водозборами.

Господарська діяльність робить в багатьох районах вельми істотний вплив на режим річок. Основними причинами цього є:

1. будівництво дамб і утворення водосховищ;

2. меліоративні заходи-канали зрошування;

3. забір водить для промислових підприємств;

4. перекидання стоку

5. агролісотехнічні заходи на водозборі (вирубка лісів).

За часом спостереження стік ділиться на середній, максимальний і мінімальний. Середній може бути річний, сезонний, місячний, добовий та інші. Все залежить від періоду осереднення поточних даних спостережень. Максимальний і мінімальний стоки це, відповідно, найбільші і найменші величини, які спостерігаються протягом конкретного періоду часу, наприклад, року.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Водний баланс та водний режим річкового басейну.	\|	Криві забезпеченості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.