Горіння і вибухонебезпечність речовин та матеріалів
ГОРІННЯ – це екзотермічна реакція окислення речовини, що супроводжується виникненням полум’ям та виділенням диму.
Горіння може бути повним (при достатній кількості кисню) і неповним (при пониженій кількості). Продуктами повного горіння є діоксид вуглецю, вода, азот, сірчаний ангідрид та ін.. при неповному горінні утворюються токсичні продукти: монооксид вуглецю, альдегіди, смоли, спирти та ін..
Вибух – надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжується виділенням енергії стиснених газів і утворенні ударної хвилі, яка послаблюється з віддаленням.
Детонація – прискорене поширення полум’я з виникненням ударної хвилі.
Спалах – короткочасне згорання без ударної хвилі і стійкого горіння.
Займання – початок горіння.
Спалахування – періодичні спалахи з появою полум’я.
Тління – горіння матеріалів без полум’я з видимим випромінюванням світла із зони горіння.
Мікробіологічне самозаймання відбувається в результаті самонагрівання, що спричинене життєдіяльністю мікроорганізмів у матеріалах рослинного походження (вологе сіно, зерно, тирса, торф) .
Хімічне самозаймання виникає внаслідок дії повітря, води, а також хімічно активних речовин на деякі матеріали (калій, натрій, карбід кальцію, лужні метали). Внаслідок хімічної реакції відбувається сильний розігрів. Здатність деяких речовин до самозаймання потрібно враховувати при зберіганні, транспортуванні, термообробці, технологічних операціях.
Горючість матеріалів
За горючістю матеріали поділяються на негорючі, важкогорючі і горючі.
Негорючі – не здатні до горіння у повітрі нормального складу.
Важкогорючі – здатні займатися у повітрі, однак після вилучення джерела запалювання не здатні до самостійного горіння.
Горючі – здатні до самозаймання, займання від джерел запалювання і самостійного горіння після видалення джерела. Це більшість органічних матеріалів. Різновиди: легкозаймисті (загоряються від сірника, наприклад: папір), важко займисті, що загоряються від потужного джерела, наприклад: пресований картон)