• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Чинники деградації ґрунтового покриву

Серед чинників деградації ґрунтового покри­ву є такі, що на сьогодні начебто і не призво­дять до руйнування ґрунту - його генетичний профіль не змінюється. Але всередині профілю відбуваються такі зміни, які спричинюють втра­ту родючості ґрунту, зниження продуктивності орних земель.

Родючість ґрунтів щонайбільше знижують такі чинники: дегуміфікація, декальцинація (кислотна деградація), агрофізична деградація, засолення, осолонцювання, підтоплення ґрунтів, аридизація, погіршення фітосанітарного стану.

Будівництво каскадів водосховищ на ріках, зрошувальних систем спричинило піднімання рівня підґрунтових вод та їх надходження у профіль ґрунту. Наслідками підтоплення ґрунтів є засолення та вторинне осолонцювання.

Разом з тим засолення та осолонцювання можливі і без підняття рівня підґрунтових вод за перевищених норм зрошення. У степових ґрунтах завдяки процесу ґрунтоутворення з верхніх генетичних горизонтів ґрунту розчинні солі (хлориди, сульфати тощо) вимиваються і відкладаються на глибині 70 - 120 см. За пере­вищених норм зрошення зрошувальна вода розчиняє ці солі і стає мінералізованою. Міне­ралізована вода по капілярах піднімається до поверхні ґрунту і випаровується, залишаючи на ній наліт розчинних солей, серед яких пе­реважають солі натрію. У вологий період року ці солі взаємодіють із ґрунтовим вбирним комплексом, що призводить до осолонцювання ґрунтів, поступової зміни ґрунтового профілю, ґрунти втрачають сприятливі агро­фізичні властивості, а внаслідок цього - потенційну і ефективну родючість.

Утворення на ріллі «мочарів» (місць підтоплення) обумовлює будівництво ставків, що спричинює піднімання рівня підґрунто­вих вод. Це підтоплення від водосховищ і ставків особливо вияв­ляється у вологі роки, коли неможливо провести обробіток ґрунту і посів сільськогосподарських культур. Для включення таких зе­мель в інтенсивну сівозміну доводиться будувати дорогі дренажні системи, що відводять надлишок підґрунтових вод.

Аридизація ґрунтів, тобто зростання посушливості умов росту рослин, безпосередньо пов'язана з дегуміфікацією та агрофізич­ною деградацією. Внаслідок втрати гумусу та структурності ґрун­ту знижується його польова вологоємність і підвищується макси­мальна гігроскопічність, скорочується діапазон активної вологи. Позитивний баланс гумусу в ґрунті зменшує аридизацію.

За даними Т.П. Коковіної (1974), в Курській обл. (Росія) че­рез 100 років після розорювання чорнозему типового діапазон активної вологи в метровому шарі знизився через дегуміфікацію на 66 мм.

Читайте також:

1. Аліментарні чинники
2. АНАЛІЗ ЯКОСТІ ГРУНТОВО-РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
3. Антропогенне навантаження – основна причина деградації БС
4. Базові поняття теорії маркетингу. Потреби, їх класифікація. Чинники впливу на розвиток потреб.
5. Біохімічні чинники виникнення втоми при виконанні короткочасних вправ максимальної і субмаксимальної потужності
6. Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
7. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають, послідовність розрахунків
8. Види забруднення грунтового покриву
9. Види попиту на інновації і чинники, що впливають на нього
10. Види попиту на інновацію і чинники, що впливають на нього
11. Виробництво. Головні чинники зростання ефективності виробництва.
12. Виробниче середовище: сутність і основні чинники.

Переглядів: 1090