• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Перші держави

Політична карта з'явилася з утворенням перших держав, і зараз можна вирізнити кілька етапів її формування[10]:

1). Рабовласницький (до V ст. н.е.). На цьому етапі виникли перші могутні держави - осередки світової цивілізації - Греція, Рим, Карфаген, Єгипет, Вавілон, Персія, Китай, Індія.

2). Феодальний (V-XV ст.). З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії, постійно змінювались кордони. Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція та інші.

3). Новий, або капіталістичний (XVI - початок XX ст.). Відбулися великі географічні відкриття, йшло загарбання колоній, на політичній арені з'являються потужні Османська, Австро-Угорська, Російська імперії. Формується світовий ринок і завершується поділ світу між капіталістичними країнами.

4). Початок ХХ ст. - 1917 рік. Загострення політичних відносин на межі століть переросло в першу світову війну, внаслідок якої європейські країни зазнали кризи, а лідером світової економіки і політики поступово стали США. На політичній карті світу існувало 55 суверенних держав. Основні зміни на світовій політичній карті у ХХ ст.:

5). Сучасний етап. Після 1985 року розпочалася демократизація соціалістичного ладу.

Коротко розглянемо перший етап:

Стародавня Греція – період в історії Греції, який тривав впродовж близько однієї тисячі років і закінчився з початком християнства[11]. Більшість істориків розглядають її як основоположну культурою західної цивілізації. Грецька культура мала могутній вплив на Римську імперію, яка в свою чергу донесла свою культуру майже до кожного європейського народу. Етапи древньої історії: Доісторична Греція: Егейська цивілізація, Західноанатолійська, Мінойська, Кікладська, Елладська, Мікенська; Стародавня Греція: Темні століття, Архаїчна Греція, Класична Греція, Елліністична Греція.

Рим – (лат. Roma antiqua, також Древній Рим, старожитній, античний Рим) - одна з провідних цивілізацій Давнього світу та античності, отримала свою назву від головного міста - Рима (лат. Roma), яке в свою чергу назване на честь легендарного засновника - Ромула[12]. Стародавній Рим був цивілізацією, яка виросла з маленької землеробської громади, заснованої на Італійському п-ві ще в Х ст. до н. е. Центр Риму сформувався в межах болотистої рівнини, обмеженої Капітолієм, Палатином і Квіріналом. Розташована вздовж Середземного моря, Римська держава з часом стала однією з найбільших імперій Давнього світу.

Етапи історії Древнього Риму: царський період, період республіки, період імперії.

Карфаген – стародавній фінікійський порт у Північній Африці; розташований за 16 км на північ від міста Туніс у Туніс[13]і. Основний торговий центр, він вступив у конфлікт з Грецією в 6 столітті до н.е. і потім з Римом і був зруйнований римськими військами в 146 до н. е. наприкінці Пунічних воєн. Близько 45 до н. е. римські колоністи оселилися в Карфагені і зробили його процвітаючою столицею африканської провінції. Після захоплення його вандалами в 439 році став піратським центром. З 533 місто ввійшло до складу Візантійської імперії, і 698 року було повністю зруйноване арабами.

Єгипет – одна з найдавніших держав на Землі і колиска цивілізації Середземномор'я. Країна-стрічка, займала територію в нижній течії річки Ніл в північно-східній Африці[14].

Етапи історії Єгипту: Додинастичний період: Тасійська культура, Бадарійська культура, Накадійська культура, Амратська культура (Накада I), Герзейська культура (Накада II); Династичний період: Раннє царство; Перший перехідний період; Середнє царство; Другий перехідний період; Нове царство; Третій перехідний період; Пізнє царство; Перський період; Елліністичний період.

Вавілон – місто, столиця стародавньої Вавилонії, розташоване на плоскому березі в нижній течії ріки Євфрат. Нині знаходиться на території Іраку за 88 км на південь від Багдаду й за 8 км на північ від Хілла, який переважно побудований із руїн Вавилону[15].

Персія – древня назва країни в Південно-Західній Азії, що з 1935 офіційно називається Іраном. Колись використовувалися обоє назви, і сьогодні назва «Персія» усе ще вживається, коли мова заходить про Іран[16].

У стародавності Персія стала центром однієї з найбільших в історії імперій, що простиралася від Єгипту до р.Інд. У її склад увійшли всі попередні імперії - єгиптян, вавилонян, ассирийців і хетів. Більше пізня імперія Олександра Македонського майже не включала територій, які б до цього не належали персам, при цьому вона була менше, ніж Персія при царі Дарії.

З моменту виникнення в 6 в. до н.е. до завоювання Олександром Македонським в 4 в. до н.е. протягом двох з половиною сторіч Персія займала чільне положення в Древньому світі. Грецьке панування протривало приблизно сто років, і після його падіння перська держава відродилася при двох місцевих династіях: Аршакидів (Парфянске царство) і Сасанидів (Новоперське царство). Більше семи століть вони тримали в страху спочатку Рим, а потім Візантію, поки в 7 в. н.е. держава Сасанидов не було скорено ісламськими завойовниками.

Китай – найстаріша країна у світі, безперервна історична традиція якої налічує майже 5000 років. Основні періоди (епохи) в історії Древнього Китаю традиційно носять назви династій і царств[17]:

1. Шан (або Інь) — XVI — XI ст. до н. е.;

2. Чжоу і Чжаньго — XI — III ст. до н. е.;

3. Цинь — 221 — 207 рр. до н. е.;

4. Хань — 206 р. до н. е. — 220 р. н. е..

Найдавніші згадки про Китай відносяться до часів правителя Фу Сі, який жив за 30-40 століть до початку нашої ери. Вважається, що боги надихнули його на написання священної книги древнього Китаю «Іцзін», з якої пішла теорія про те, що фізичний Всесвіт виник і розвивається завдяки чергуванню інь і ян.

Індія – термін Стародавня Індія охоплює період від зародження на території Індостану перших держав до розпаду імперії Гуптів в 6 столітті. В цей період склалися основи індійської культури, виникла більшість із основних індійських релігій, розвинулися основні індійські філософські школи.На території сучасної Індії виникла одна з найдавніших людських цивілізацій. З середини 3 тис. до н.е. там почала свій розвиток Хараппська цивілізація. У 6 ст. до н.е. північний захід сучасної Індії попав під панування Персидської імперії. Мусульманське завоювання (6 ст.), нашестя Тамерлана (14 ст.), утворення імперії Великих Моголів (1526 рік), яка досягла свого розквіту у 18 ст. Саме тоді на її територію стали претендувати ряд європейських країн. У кінці 18 ст. країна стала колонією Британії. І тільки 1947 рік приніс незалежність цій англійській колонії, яка розділилася на дві країни – Індію і мусульманський Пакистан.

Перша індійська цивілізація знаходилася в долині Інду 2500-1600 до н. е.; можливо, була створена дравідами, предками більшості народів південної Індії. Вторгнення арійських народів з північно-заходу почалися в 1500 до н. е. Субконтинент, крім крайнього півдня, був вперше об'єднаний імператорами Мауріан 321-184 до н.е. і при династії Гупта 300-500 н.е.

Читайте також:

1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
2. IV. Хто переміг у боротьбі за першість
3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
5. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
8. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
9. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
10. Антиінфляційна політика держави
11. АНТИІНФЛЯЦІЙНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ
12. Антиінфляційна політика держави

Переглядів: 5319