Система права – це сукупність чинних норм права, якій властиві як єдність та узгодженість, так і диференціальне (поділ) на відносно самостійні структурні утворення (норми, інститути, галузі права та ін.)
Система права має такі характерні риси:
Ø розкриває внутрішню побудову, організацію права співвідношення його структурних елементів;
Ø має об’єктивний характер, відображає реальний стан суспільних відносин;
Ø складові елементи системи права відповідають усім вимогам системності, а також підлягають процесам інтеграції та диференціації;
Ø як цілісне структурне утворення система права має риси єдності, відмінності взаємодії та узгодження складових елементів, здатності їх до поділу обумовленості матеріальними умовами життя суспільства, об’єктивними потребами інтересами соціального прогресу.
Структура – стійка єдність елементів, законного зв’язку яких виражає впорядкованість, стійкість відносин, вона забезпечує збереження цілісності, єдності явища як системи, утворює її каркас.