Вимоги законності обгрунтованості й доцільності в процесі правозастосовної діяльності
Загальними вимогами, або принципами застосування правових норм є законність, обгрінтованість та доцільність. Суть законності полягає у тому, що застосування правових норм повинно мати місце тільки:
1) в межах компетенції, повноважень державного органу, закріплених в законодавстві;
2) на підставах, передбачених у гіпотезі правової норми, що застосовується;
3) у точній відповідності і за процедурою, встановленою законом;
4) у точній відповідності зі змістом закону;
5) у формі, передбаченій законом.
Обгрунтованість при застосуванні правових норм полягає у тому, що прийняття правозастосовувального рішення повинно базуватися на основі таких знань про юридично значущі факти, передбачені гіпотезою застосувальної норми, які є об"єктивно істиними, правильними, вірогідними.
Доцільність при застосуванні правових норм полягає у тому, що. коли застосувальна норма дає можливість обрати в її межах один з кількох варіантів поведінки, то у правозастосувальному рішенні має бути закріплений саме такий, який досягатиме мети, яку ставив законодавець перед даною правовою нормою.